Рішення № 139425821, 17.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5310/26

Провадження № 2/204/3823/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: Дніпровська міська рада, Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені Макарова» про визнання неправомірною відмову та право на приватизацію житлового приміщення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

08 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, через представника, в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до відповідача Департаменту житлового господарства ДМР, визначивши третіми особами ДМР та ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені Макарова», із вимогою про визнання неправомірною відмову та право на приватизацію житлового приміщення, зобов`язання вчинити певні дії (а. с. 1-9).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі ордеру № 000001 від 12 серпня 2010 року на відокремлене житлове приміщення виданого ДП «ВО «Південний Машинобудівний завод імені О.М. Макарова» позивачці та членам її сім`ї була передана у користування та володіння відокремлена (ізольована) квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв. м, та житловою площею 33,4 кв. м. Стверджує, що вона і до цього часу мешкає в цій квартирі разом із членами її сім`ї, здійснює її утримання, оплату комунальних платежів. Зазначила, що вона зареєстрована в цій квартирі разом з чоловіком та сином. Вказує, що 12 березня 2026 року вона звернулася до відповідача із заявою про передачу їй у приватну власність вищевказаної квартири, до заяви було додано всі необхідні документи. Натомість, листом від 08 квітня 2026 року № 3/16-8121 відповідачем їй було відмовлено у приватизації квартири, зокрема з тих підстав, що нею надано копію ордеру №000001 від 12 серпня 2010 року на відокремлене жиле приміщення на підставі листа з місця роботи на строк дії договору від 26 грудня 2006 року № 22, тоді як пакет документів нею подано на ізольовану квартиру АДРЕСА_1 , що суперечить ордеру в частині статусу займаного приміщення. Крім того, відповідачем у даній відмові їй було зазначено про те, що нею не надано документів, що підтверджують невикористання нею житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за адресою: АДРЕСА_2 , а також відомості про реєстрацію та документів, що підтверджують невикористані житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 з 01 січня 1993 року по 12 жовтень 1995 року, ОСОБА_2 з 06 січня 2009 року по 19 серпень 2010 року. Вважає таку відмову незаконною, та такою, що порушує їх права на приватизацію квартири, а тому просить суд визнати відмову відповідача необґрунтованою та незаконною. Зазначає, рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради у місті Дніпропетровську від 17 листопада 2006 року № 360 секція 2 була зареєстрована як гуртожиток. Адміністрація та профспілковий комітет ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» від 06 грудня 2006 року прийняли спільне рішення № 376 про надання висококваліфікованим працівникам підприємства відокремлених житлових приміщень № 33- 41, 43-49 та 51-72, які розташовані у цій секції для покращення житлових умов. Заселення зазначених відокремлених житлових приміщень було здійснене у встановленому законом порядку на підставі виданих ордерів. Причому внаслідок особистих звернень мешканців Державне космічне агентство України надало згоду на передачу гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. 26 листопада 2014 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 24/58 «Про надання дозволу на передачу з балансу ДП «ВО ПМЗ імені Макарова», на підставі якого з балансу ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» на баланс КП «Жилсервіс-1» була передана секція 2 житлового будинку АДРЕСА_3 . В свою чергу, 29 жовтня 2015 року на виконання цього рішення ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» передало на підставі Акту приймання - передачі одночасно з технічною документацією, ордерами та паспортною картотекою форми «А», секцію - 2 житлового будинку АДРЕСА_3 у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра та на баланс КП «Жилсервіс-1» ДМР. Таким чином, у комунальну власність територіальної громади міста передано не гуртожиток, а багатоквартирний житловий будинок за вищезазначеною адресою. Зазначає, що рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 6-24/1 від 24 січня 2023 року, внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 26 січня 2017року № 12 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку по АДРЕСА_4 », зокрема: 1.1. У тексті рішення, слова та цифри «КП» Жилсервіс-1» замінити словами та цифрами «КПІ» Жилсервіс-5» п. 1.2 Пункт викласти у новій редакції: «1. Прийняти у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади та на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради тридцять вісім квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 за винятком квартир АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 ». Крім того, зазначає, що з відповіді Фону державного майна України на адвокатський запит від 21 квітня 2026 року № 2104 щодо надання інформації стосовно участі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в приватизації державного майна і з інших питань вбачається, що запитувана інформація в апараті Фонду відсутня, що свідчить про те, що вони своє право на приватизацію не реалізували, а отже відмова відповідача у приватизації вказаної квартири є неправомірною. Тому прохає суд визнати неправомірною відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 08 квітня 2026 року № 3/16-8121 в приватизації квартири АДРЕСА_1 ; визнати за позивачами право на приватизацію житлового приміщення (квартири АДРЕСА_1 ) на підставі ордеру № 000001 від 12 серпня 2010 року, виданого ДО «ВО «Південний Машинобудівний завод імені О.М. Макарова»; зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім`я позивачів; стягнути з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь позивачів судові витрати.

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачам надано термін на усунення недоліків (а. с. 51 та на звороті).

26 травня 2026 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 22 травня 2026 року, позивачами усунуто (а. с. 54-55).

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін (а. с. 56), копія якої надіслана учасникам справи 28 травня 2026 року за вихідним № 15662/26-вих/2/204/3823/26 (а. с. 57).

Протокольною ухвалою суду від 03 серпня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті (а. с. 82-83).

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, останній надав заяву, про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав суд їх задовольнити (а. с. 91).

У судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 74), в якій прохав прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

У судове засідання представник третьої особи ДМР не з`явився, останній надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій прохав прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а. с. 78).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247 ЦПК України, ухвалив рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що 26 грудня 2006 року між Державним підприємством «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» та ОСОБА_1 було укладено договір користування відокремленим житловим приміщенням в гуртожитку ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (а. с. 20-21), відповідно до якого власник - ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» надає, а користувач ОСОБА_1 приймає у тимчасове користування відокремлене приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_46 . Відокремлене житлове приміщення в гуртожитку передано в користування для тимчасового проживання користувачу, який знаходиться у трудових відносинах з власником по акту приймання-передачі. Відокремлене житлове приміщення в житловій будівлі передано користувачу на період його трудових відносин з власником.

12 серпня 2010 року Державним підприємством «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на підставі листа з місця роботи за погодженням з профкомом ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» та договору № 22 від 26 грудня 2006 року позивачці ОСОБА_1 , та членам її родини: чоловіку ОСОБА_3 , 1974 року народження та сину ОСОБА_2 , 2006 року народження, було видано ордер на житлову площу № 000001 на право заняття житлової площі за адресою: вул. Фабрично-заводська, 30, секція 2, приміщення 52, кількість кімнат 2 (а. с. 22).

З 19 серпня 2010 року позивачка разом з членами її родини: чоловіком ОСОБА_3 , 1974 року народження та сином ОСОБА_2 , 2006 року народження, зареєстровані у вказаній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_47 , що підтверджується витягами з реєстру Дніпровської територіальної громади № 2026/003836038 від 10 березня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 17), № 2026/003835466 від 10 березня 2026 року на ім`я ОСОБА_3 (а. с. 18) та № 2026/003836054 від 10 березня 2026 року на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 19), а також відміткою у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданому на ім`я позивачки (а. с. 11-12) та відміткою у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 (а. с. 13-14) виданому на ім`я ОСОБА_3 ; довідкою про склад сім`ї №01/18/6500/2026 від 02 березня 2026 року (а. с. 33) та відповіддю Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади № 10/5-746 від 16 квітня 2025 року (а. с. 34).

З копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_48 (а. с. 23-30), виготовленого ФОП ОСОБА_4 , 16 квітня 2025 року на замовлення ОСОБА_1 вбачається, що вказана квартира загальною площею 73,2 кв.м., житловою площею 33,4 кв. м., розташована на 5 поверсі та складається з наступних приміщень: 1 коридор, площею 14 кв. м.; 2 житлова, площею 15,2 кв.м; 3 житлова, площею 18,2 кв.м; 4 кухня, площею 10,5 кв.м., 5 ванна, площею 3,2 кв.м; 6 туалет, площею 1,6 кв.м.;7 лоджія, площею 5,3 кв.м.; 8 лоджія, площею 5,2 кв.м.

З витягу з Державного реєстру речових прав № 434967017 від 10 липня 2025 року щодо об`єкта квартири АДРЕСА_49 (а. с. 38) вбачається, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 24/58 від 26 листопада 2014 року «Про надання дозволу на передачу з балансу ДП «ВО ПМЗ імені Макарова», з балансу ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» на баланс КП «Жилсервіс-1» була передана секція 2 житлового будинку АДРЕСА_3 . В свою чергу, 29 жовтня 2015 року на виконання цього рішення ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» передало на підставі Акту приймання - передачі одночасно з технічною документацією, ордерами та паспортною картотекою форми «А», секцію - 2 житлового будинку АДРЕСА_3 у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра та на баланс КП «Жилсервіс-1» ДМР. Власником майна є орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада (ЖЄДРПОУ 26510514) (а. с. 38).

З копії рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 6-24/1 від 24 січня 2023 року вбачається, що останнім внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 26 січня 2017 року № 12 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку по АДРЕСА_4 », зокрема: 1.1. У тексті рішення, слова та цифри «КП» Жилсервіс-1» замінити словами та цифрами «КПІ» Жилсервіс-5» п. 1.2 Пункт викласти у новій редакції: «1. Прийняти у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади та на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради тридцять вісім квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 за винятком квартир АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 » (а. с. 39).

З відповіді Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради № 4631 від 02 травня 2025 року, серед іншого, зазначено, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_50 зареєстровано за Державою, в особі Верховної Ради України на підставі свідоцтва про право власності від 20 травня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 30481608 (а. с. 35).

Зі змісту листа відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 16 квітня 2025 року № 10/5-746 щодо надання інформації про первинну реєстрацію місця проживання позивачки та членів її сім`ї (а. с. 34) вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за спірною адресою з 19 серпня 2010 року по теперішній час.

З довідки №01/18/6500/2026 від 02 березня 2026 року про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (а. с. 33) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_51 , з 19 серпня 2010 року зареєстровані ОСОБА_1 (наймач), ОСОБА_3 (чоловік) та ОСОБА_2 (син).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачка наполягала на тому, що відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в безоплатній передачі у її власність квартири в порядку приватизації є неправомірною та порушує її право на приватизацію.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на теперішній час квартира АДРЕСА_48 . перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

12 березня 2026 року ОСОБА_1 разом з членами його родини: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , звернулася до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою, в якій просила згідно з вимогами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» оформити передачу в спільну часткову власність квартири, яку вона займає разом з членами сім`ї на умовах найму (а. с. 36), а також надала пакет документів.

Однак, за вих. № 3/16-8121 від 08 квітня 2026 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради на ім`я ОСОБА_1 було надано відповідь, якою останній відмовлено в наданні адміністративної послуги у зв`язку із ненаданням необхідних документів у повному обсязі.

Так, зі змісту вказаної відповіді вбачається, що позивачкою було надано копію ордера, виданого ДП «ВО Південний машинобудівний завод» ім. Макарова від 12 серпня 2010 року № 000001 на відокремлене жиле приміщення на підставі листа з місця роботи на строк дії договору від 26 грудня 2006 року № 22 та пакет документів на ізольовану квартиру АДРЕСА_1 , що суперечить ордеру в частині статусу наданого приміщення. Відсутній документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Відсутні відомості про реєстрацію та документи, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду

ОСОБА_1 з 01 січня 1993 року по 12 жовтень 1995 року, ОСОБА_2 з 06 січня 2009 року по 19 серпень 2010 року.

Приписами статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право на повагу до житла.

Статтею 47 Конституції України гарантовано кожному право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з вимогами ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Так, відмовляючи в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири АДРЕСА_48 , Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради підставою відмови у наданні адміністративної послуги, з-поміж іншого, зазначив ненадання необхідних документів у повному обсязі та посилався, зокрема, на те, що наданий ордер № 000001 виданий ДП «ВО Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на відокремлене жиле приміщення, в той час як документи ОСОБА_1 подані на ізольовану квартиру АДРЕСА_52 , що суперечить зазначеному ордеру в частині статусу займаного приміщення.

Однак суд не може погодитися з указаним, з огляду на наступне.

Так, стаття 9 Житлового кодексу України визначає, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII від 19 червня 1992 року.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом (ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також заборона приватизувати конкретне приміщення (частина 4 статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16 грудня 2009 року № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 вказаного Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації, а саме: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі. Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації № 028/о «Консультаційний висновок спеціаліста» з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

В свою чергу, приписами ст. 58 Житлового кодексу України визначено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивачка при зверненні до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою про приватизацію нерухомого майна, подала всі необхідні документи, в тому числі надала і копію ордеру, як то вимагає Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян. При цьому, доданий до заяви ордер на жиле приміщення не суперечить вимогам щодо його оформлення, визначеним ст. 58 Житлового кодексу України, а також не містить суперечностей з іншими документами в частині статусу займаного приміщення. Зазначення в ордері про те, що він виданий на відокремлене житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_53 , жодним чином не спростовує того, що таке відокремлене житлове приміщення фактично є ізольованою квартирою.

Будь-яких підстав вважати, що квартира АДРЕСА_54 , входить до переліку тих об`єктів, які не підлягають приватизації, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири з підстави суперечності ордеру та інших поданих документів в частині статусу займаного приміщення, є неправомірною та такою, що порушує право позивачки на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку.

Крім того, відмовляючи у наданні адміністративної послуги щодо приватизації житлового приміщення за спірною адресою, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради посилався на відсутність відомостей про реєстрацію та документів, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а також ОСОБА_1 , з 01 січня 1993 року по 12 жовтень 1995 року, ОСОБА_2 з 06 січня 2009 року по 19 серпень 2010 року.

Натомість суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація житлового фонду здійснюється шляхом його відчуження на користь громадян України у спосіб безоплатної передачі їм квартир (будинків), кімнат у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв.м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 кв.м. на сім`ю.

Приписами ст. 5 вказаного Закону визначено, що якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло. Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім`ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра. Якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра.

Отже, для приватизації державного житлового фонду житлові чеки вважаються використаними повністю, якщо у власність наймача і кожного члена його сім`ї безоплатно передано з державного житлового фонду загальну площу квартири (будинку) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Так само житловий чек є використаним у повному обсязі один раз, якщо його залишок після безоплатної приватизації житла, площа якого менша санітарної норми, використано для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду або весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Таким чином, тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого пунктом 5 статті 5 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».

Житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Довідка про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду необхідна для підтвердження невикористаного повністю або частково права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до вимог п. 20 Положення документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи (а. с. 33, 34), позивачка разом з родиною зареєстрована та мешкає за спірною адресою з 19 серпня 2010 року по теперішній час.

З довідки № 103.22-11/2201 від 30 жовтня 2018 року виданою АТ «Ощадбанк», який відповідно до вимог постанови КМУ № 305 від 26 квітня 1993 року «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» є уповноваженим по виконанню функцій з відкриття громадянам України іменних приватизаційних депозитних рахунків та забезпечує відкриття громадянам України іменних приватизаційних рахунків на повну вартість житлового чека (а. с. 41) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться в списках на отримання житлового чеку за адресою: АДРЕСА_55 ; АДРЕСА_56 ; АДРЕСА_2 .

З довідки департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради № 11/Г-55 від 18 лютого 201 року (а. с. 42) вбачається, що ОСОБА_1 участі у приватизації державного житлового фонду за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 19 листопада 1991 року по 16 січня 2007 року не брала.

З відповіді Фонду державного майна України № 2104 від 21 квітня 2026 року щодо надання інформації стосовно участі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в приватизації державного майна і з інших питань (а. с. 44) вбачається, що запитувана інформація в апараті Фонду відсутня.

З довідки, виданої 01 лютого 2016 року ДП «ВО «ПМЗ ім. О. М. Макарова» (а. с. 46) вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживала з 09 лютого 2009 року по 12 серпня 2010 року разом із сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_57 , житлова будівля коридорного типу № 7 ДП «ВО «ПМЗ ім. О. М. Макарова».

З довідки, виданої 10 жовтня 2018 року ЖСК-48 (а. с. 45) вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживала з 19 листопада 1991 року по 16 січня 2007 року разом із матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , але з 16 січня 2007 року ОСОБА_1 знята з реєстрації за вказаною адресою.

Таким чином, судом встановлено, що позивачкою, разом із членами її сім`ї вживалися необхідні заходи для отримання документів, передбачених пунктами 18, 20 вищевказаного Положення № 396, а отримані нею за вказаними заходами документи належним чином підтверджує виконання останньою приписів п. 18 Положення № 396 щодо надання документів, що підтверджують невикористання нею та членами її сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачкою подано належні та допустимі докази на підтвердження невикористання нею та її сином права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, а також вчинено всі можливі та необхідні заходи для отримання документів, передбачених Положенням № 396. Відсутність відомостей про реєстрацію місця проживання у департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та неможливість отримання додаткових документів щодо невикористання житлових чеків з причин, які не залежать від позивачки, не свідчать про використання нею права на приватизацію та не можуть бути підставою для відмови у її здійсненні.

Враховуючи викладене, відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири з тієї підстави, що в пакеті документів відсутні відомості про реєстрацію та документи, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а також ОСОБА_1 , з 01 січня 1993 року по 12 жовтень 1995 року, ОСОБА_2 з 06 січня 2009 року по 19 серпень 2010 року, є неправомірною та такою, що порушує право позивачки на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (частина перша статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Рішення відповідача, якими відмовлено позивачці в оформленні передачі у приватну власність та приватизації квартири, прийняте неправомірно, без врахування норм законодавства, та порушує право позивачки та членів її родини на отримання житла у власність.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить переконливого висновку про те, що відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № 3/16-8121 від 08 квітня 2026 року позивачці, у приватизації квартири АДРЕСА_1 є неправомірною та такою, що порушує право позивачки на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 , в цій частині, підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, оскільки орган приватизації зволікає з прийняттям рішення щодо права ОСОБА_1 , та членів її родини ОСОБА_2 на безоплатну приватизацію житлового приміщення, зокрема, квартири АДРЕСА_1 , то вимоги ОСОБА_1 , в частині визнання за нею та її сином права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , суд вважає також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає за можливе зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, як орган приватизації державного житлового фонду, здійснити заходи щодо приватизації за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) квартири АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також підлягають задоволенню.

Верховний Суд у своїх постановах від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц та від 30 вересня 2020 року № 754/6918/18 вказав на те, що вірним способом захисту прав позивача у разі порушення його права на приватизаціє є визнання неправомірною такої відмови та зобов`язання вчинити дії направленні на приватизацію спірної квартири.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що листом відповідача від 08 квітня 2026 року № 3/16-8121 позивачці відмовлено в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , але вказана відмова визнана судом неправомірною та такою, що порушує право позивачки на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку, а відтак її право підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, направлені на приватизацію за позивачкою та її сином спірної квартири, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача понесені позивачкою судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_58 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_58 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 16; ЄДРПОУ 38114671), треті особи: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75;ЄДРПОУ 26510514), Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені Макарова» (49000, м. Дніпро, вул.. Криворізька, буд. 1; ЄДРПОУ 14308368), про визнання неправомірною відмову та право на приватизацію житлового приміщення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 08 квітня 2026 року № 3/16-8121 у приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право на приватизацію житлового приміщення/квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 000001 від 12 серпня 2010 року, виданого Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені Макарова».

Зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Стягнути з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна