Рішення № 139425280, 22.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/5275/25

Провадження №2/504/2214/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барвенко В.К.,

секретаря судового засідання Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРТУС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРТУС" звернувся до суду із позовом проти ОСОБА_1 , яким просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 37451,22 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 на праві власності належить: згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2020 року, земельна ділянка, загальною площею 0,05га, кадастровий номер 5122783200:01:002:2562, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно договору купівлі-продажу від 10.07.2020 року, земельна ділянка, загальною площею 0,01га, кадастровий номер 5122783200:01:002:2674, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості Відповідача, який є власником земельної ділянки, загальною площею 0,06га, за кадастровими номерами 5122783200:01:002:2674; 5122783200:01:002:2562, які знаходиться в межах території РК «ТАРТУС», за період з з_01 січня 2025 року по 01 жовтня 2025 року була нарахована сума заборгованості зі сплати послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС» у загальній сумі 36 000,00 грн.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАРТУС», заборгованість у розмірі 37 451,22 грн, яка складається суми заборгованості зі сплати послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС» за період з 01.01.2025 по 01.10.2025 року у розмірі 36 000,00 грн, інфляційні втрати 987,00 грн., 3% річних 464,22 грн., а також усі судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрат з надання правничої допомоги 15 000,00 грн. 1 785,00 грн. витрати на копіювання документів для суду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.12.2025 року провадження по даній справі було відкрито.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву, та заяв по суті справи суду не надавав.

Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Приморського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради судді в загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Тобто, ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Згідно ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «ТАРТУС» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.08.1998 року, реєстраційний номер 15561200000004258.

Основний вид діяльності - Комплексне обслуговування об`єктів (81.10)

ТОВ «ТАРТУС» з 2010 року здійснює комплексне обслуговування Рекреаційного комплексу «ТАРТУС», який розташований на території земель Фонтанської АДРЕСА_1 та на території якого розташовано 197 земельних ділянок, власники яких щомісячно повинні сплачувати за послугу щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС», серед яких є земельні ділянки, які належать на праві власності відповідачу, який дану послугу не сплачує.

Основним завданням ТОВ «ТАРТУС» щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС» є: прибирання місць загального користування, обслуговування набережної (пляжів), контролю технічного обслуговування внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж (водопроводу, газопроводу, електромереж за межами земельної ділянки, яка належить Замовнику), обслуговування та утримання у належному стані систем вуличного освітлення (у темний час доби), існуючого зовнішнього огородження, організація цілодобової охорони території Рекреаційного комплексу (по периметру) з контрольно-пропускною системою в`їзду/виїзду з території із поетапним введенням відео спостереження, обслуговування доріг, міжквартальних проїздів, зелених зон (зон відпочинку), догляд за зеленими насадженнями, додаткова висадка нових рослин, організація та контроль за наданими постачальниками (виконавцями) житлово-комунальних послуг таких послуг як постачання електроенергії, холодної води і водовідведення.

Доказом того, що саме ТОВ «ТАРТУС» надає дані послуги є наступні документи:

Рішення виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №272 від 28 липня 2016 року, згідно якого виконавчий комітет затвердив технічні умови №2996-29/1444 від 26.07.2016 року на приєднання рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до централізованої системи водовідведення;

Технічні умови №2996-29/1444 від 26.07.2016 року;

Акт робочої комісії про прийом в експлуатацію закінченого будівництвом будівлю, споруду, приміщення від 01 квітня 2009 року, згідно якого пред`явлене до прийомки електроживлення жилого комплексу Комінтернівського району Одеської області, землі Крижанівської сільської ради, с. Лески, яка побудована ТОВ «ТАРТУС», прийняти до експлуатації.

Акт робочої комісії про прийом в експлуатацію закінченого будівництвом будівлю, споруду, приміщення від 17 червня 2010 року, згідно якого пред`явлене до прийомки електроживлення жилого комплексу Комінтернівського району Одеської області, землі Крижанівської сільської ради, с. Лески (І, ІІ черги), яка побудована ТОВ «ТАРТУС», прийняти до експлуатації.

Рішення виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №154 від 31 липня 2019 року «Про погодження проекту будівництва зовнішньої мережі господарсько-побутової каналізації Рекреаційного комплексу «ТАРТУС», розташованого за адресою: Одеська обл., Лиманський район, землі Крижанівської сільської ради»;

Акт обстеження закінченим будівництвом каналізаційної мережи на предмет відповідності ТУ та погодженому проекту за адресою: землі Крижанівської сільської ради від 16 січня 2021 року, згідно якого комісія прийшла до висновку, що каналізаційна лінія, яка побудована ТОВ «ТАРТУС» придатна до експлуатації.

Технічний паспорт інженерної споруди №873 від 23 квітня 2017 року, щодо каналізаційної насосної станції, яка побудована ТОВ «ТАРТУС», для відведення господарсько-побутових вод від жилих будинків рекреаційного комплексу «ТАРТУС» та входить до складу системи водовідведення розташованої за адресою: РК «ТАРТУС», землі Крижанівської сільської ради;

Договір про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів (стічних вод) №49 від 25 вересня 2019 року, який укладено між ТОВ «ТАРТУС» та ТОВ «Інфокс»;

Доповнення та зміни від 13 квітня 2021 року до технічних умов №2996-29/1444 від 26.07.2016 року;

Акт технічного обстеження водомірного вузла №4062;

Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №32615 від 12 липня 2018 року, який укладено між ТОВ «ТАРТУС» та ТОВ «Інфокс», згідно умов якого ТОВ «ТАРТУС» є колективним споживачем комунальної послуги за адресом: Одеська область, Лиманський район, землі Крижанівської сільської ради, рекреаційний комплекс «ТАРТУС»;

Договір про постачання електричної енергії №К-769 від 22 жовтня 2007 року, який укладено між ТОВ «ТАРТУС» та ВАТ «Електропостачальна компанія «Одесаобленерго»;

Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком №7 до договору №К-769 від 22 жовтня 2007 року, згідно умов якого балансовою належністю електромереж та установок ТОВ «ТАРТУС» є ПЛ-0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП №510 ф-майданчик марка провіду АsXSn-4х50 довжиною 0,580км, внутрішнє силове та електроосвітлювальне обладнання;

Договір купівлі-продажу №03/11/04 від 11 квітня 2011 року, згідно умов якого ТОВ «ТАРТУС» передав у власність ВАТ «Одесаобленерго» майно (додаток №1) яке перебуває в експлуатації з 2009 року та знаходиться у робочому стані;

Нежитлова будівля, загальною площею 45,9м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ТОВ «ТАРТУС» та використовується охороною у якості пропускного пункту в`їзду/виїзду на територію РК «ТАРТУС»;

Договір на реагування по сигналу «GSM» №2017/2020/2023/09-1/2024 від 16 вересня 2024 року, який укладено між ТОВ «ТАРТУС» та ФОП ОСОБА_2 ;

Договір на реагування по сигналу «GSM» №2017/2020/2023/16-09/2024 від 16 вересня 2024 року, який укладено між ТОВ «ТАРТУС» та ФОП ОСОБА_2

Договір про надання послуги з управління побутовими відходами на вивіз твердих побутових відходів №77/25 від 01 березня 2025 року, який укладено між ТОВ «ТАРТУС» та ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР».

Для забезпечення належного утримання території рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальними зборами учасників ТОВ «ТАРТУС» були затверджені наступні вартості послуг щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »:

1) Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ТАРТУС» від 22 лютого 2022 року, вирішили з метою забезпечення повного відшкодування економічно обґрунтованих витрат Товариства, що враховані під час визначення вартості послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які надаються ТОВ «ТАРТУС», у зв`язку різке зростанням інфляції; збільшення вартості пального, логістики, матеріалів; індексація заробітних плат відповідно до ринку праці у 2022 році; зростанням витрат на охорону, енергозабезпечення, технічне обслуговування, затвердити вартість послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.03.2022 року, надаються власникам земельних ділянок, які розташовані на території рекреаційного комплексу «ТАРТУС» та нараховуються щомісячно, з розрахунку базової ставки у залежності від загальної площі земельної ділянки згідно запропонованого кошторису,Площа ділянки, сотк. 0-4; 4,1-10; 10,1-15; 15,1-25; 20,1 і вище; Коєфіцієнт, що застосовуєтся 0,5; 1; 1,5;2;м3; Вартість послуги з урахування коефіцієнту 1500; 3000; 4500; 6000; 9000.

Довести інформацію щодо підвищення вартості послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.03.2022 р., що надаються Товариством, до власників земельних ділянок, які розташовані на території рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом розміщення інформації на інформаційній дошці за адресою: Одеська область, Одеський район, Фонтанська сільська рада, Рекреаційний комплекс;

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ТАРТУС» від 22 квітня 2025 року, вирішили з метою забезпечення повного відшкодування економічно обґрунтованих витрат Товариства, що враховані під час визначення вартості послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які надаються ТОВ «ТАРТУС», у зв`язку із збільшенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2025; суттєвим подорожчанням електроенергії та енергоносіїв у 20242025; інфляційними процесами в економіці; збільшенням вартості підрядних та комунальних послуг; необхідністю покриття реальних експлуатаційних витрат та оновлення матеріальної бази, затвердити вартість послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та компенсації комунальних платежів з 01.05.2025 року, що надаються власникам земельних ділянок, які розташовані на території рекреаційного комплексу «ТАРТУС» та нараховуються щомісячно, з розрахунку базової ставки у залежності від загальної площі земельної ділянки згідно запропонованого кошторису

Площа ділянки, сотк.: до 300 кв.м; 301-450 кв.м; 450-1000 кв.м; 1001-1500 кв.м; 1501-2000 кв.м; 2000 кв.м. і вище;

Вартість послуги з урахування коефіцієнту 3200; 3600; 4000; 6000; 8000; 12000.

Довести інформацію щодо підвищення вартості послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.05.2025 р., що надаються Товариством, до власників земельних ділянок, які розташовані на території рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом розміщення інформації на інформаційній дошці за адресою: Одеська область, Одеський район, Фонтанська сільська рада, Рекреаційний комплекс.

Згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2020 року, земельна ділянка, загальною площею 0,05га, кадастровий номер 5122783200:01:002:2562, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу від 10.07.2020 року, земельна ділянка, загальною площею 0,01га, кадастровий номер 5122783200:01:002:2674, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Належна відповідачу земельна ділянка розташована на території закритого рекреаційного комплексу, функціонування якого забезпечується за рахунок діяльності ТОВ «ТАРТУС».

Відповідно до розрахунку заборгованості Відповідача, який є власником земельної ділянки, загальною площею 0,06га, за кадастровими номерами 5122783200:01:002:2674; 5122783200:01:002:2562, які знаходиться в межах території РК «ТАРТУС», за період з з_01 січня 2025 року по 01 жовтня 2025 року була нарахована сума заборгованості зі сплати послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС» у загальній сумі 36 000,00 грн.

За правилами ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ч. 2 ст. 509, ст. 526 ЦК України, має виконувати належним чином.

Так, для забезпечення щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Позивач має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг за договорами із постачальниками житлово-комунальних послуг.

Позивач відповідно до вказаних договорів несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих співвласниками комунальних послуг.

Комплексне обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС», а також надання інших послуг проводиться Позивачем виключно за кошти власників земельних ділянок, які розташовані в межах території Рекреаційного комплексу, які Відповідач у свою чергу не сплачує.

Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших власників земельних ділянок, які розташовані на території Рекреаційного комплексу і є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Відповідно до положень ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно частині 3 ст. 205 ЦК України, у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідач, придбавши земельні ділянки в межах закритої території Рекреаційного комплексу «ТАРТУС» не міг не знати, що позивачем здійснюється цілодобова охорона території Рекреаційного комплексу (по периметру) з контрольно-пропускною системою в`їзду/виїзду з території, прибирання та забезпечення освітлення місць загального користування, обслуговування набережної (пляжів), догляд за зеленими насадженнями.

Станом до 31 грудня 2024 року належним чином виконував свої зобов`язання, а саме щомісячно сплачував вартість послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Верховний Суд неодноразово зазначав, що відсутність письмового договору сама по собі не є безумовною підставою для звільнення особи від оплати фактично отриманих послуг або витрат на утримання спільного майна чи інфраструктури, якщо доведено факт їх надання та використання результатів таких послуг.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року по справі №463/6799/18.

КЦС додав, що зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Таким чином, відповідач, не уклавши з позивачем договір щодо надання послуг, вчинив конклюдентні дії щодо прийняття послуг, які надаються позивачем.

Таким чином, Відповідач, як власник земельних ділянок загальною площею 0,05га, кадастровий номер 5122783200:01:002:2562, та загальною площею 0,01га, кадастровий номер 5122783200:01:002:2674, повинен сплачувати кошти за отриманні ним послуги, проте з 01 січня 2025 року перестав виконувати свої обов`язки, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2025 року складає - 36 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, в спростування доводів позивача, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім стягнення заборгованості позивач росить також стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 464,22 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 987,00 грн.

Положеннями ст. 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.

Таким чином, нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 (справа №910/4590/19), зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003р. затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19.

Поруч з цим, у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Зокрема, за змістом даного листа індекс інфляції повинен розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що у випадку, коли сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за цей місяць, а якщо з 16 по 31 число вона індексується починаючи з наступного місяця.

Слід зазначити, що законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні наведеного позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічний правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2018 року по справі №913/70/18.

Оскільки внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних виникає у позивача за кожен місяць (день) з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Наведена позиція суду відповідає правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц.

Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було вірно нараховано відповідачу 987,00 грн. інфляційні втрати та 464,22 грн. 3% річних. Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було спростовано вірність здійсненного розрахунку.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За приписами статей 79, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. Відповідно до статті 84 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Так, разом з позовною заявою про стягнення заборгованості, представником позивача, надано суду Договір про надання правничої допомоги від 03.11.2025 року та акт приймання-передачі виконаної роботи від 10.11.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 03.11.2025 року, відповідно до яких вартість наданих послуг становить 15000,00 грн.

Відповідно до вищевказаного Договору від 03.11.2025 року Адвокатське бюро «Бороган» здійснює надання допомоги у представництві інтересів КЛІЄНТА щодо стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості зі сплати за надані послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС»

З умовами п 4.1. Договору надання правничої допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору, АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО КЛІЄНТ сплачує грошову винагороду у розмірі 15 000,00 грн. Отже, дана сума є фіксованою.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:

1) їх дійсність;

2) необхідність;

3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата ВС у своїй постанові від 19.02.2020 р. по справі № 755/9215/15-ц роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту, тому твердження позивача є помилковими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, оригінал якої перебуває у судовій справі.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАРТУС» про стягнення судових витрат має критерії розумності, були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАРТУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАРТУС», код ЄДРПОУ 30128446, заборгованість у розмірі 37 451,22 грн, яка складається суми заборгованості зі сплати послуги щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «ТАРТУС» за період з 01.01.2025 по 01.10.2025 року у розмірі 36 000,00 грн, інфляційні втрати 987,00 грн., 3% річних 464,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАРТУС», код ЄДРПОУ 30128446 усі судові витрати, які становлять: 3 028,00 грн. сплата судового збору, 15 000,00 грн. витрати з надання правничої допомоги, 1 785,00 грн. витрати на копіювання документів для суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. К. Барвенко