Рішення № 139425043, 01.09.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/34/26

Єдиний унікальний № 742/3560/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Давидчука Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

26 червня 2026 року представник позивача адвокат Забара Юрій Анатолійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7393928 від 18 червня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 червня 2026 року приблизно о 01:00 позивач, керуючи спеціалізованим вантажним автомобілем MAN TGX 26.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зчепці із спеціалізованим причепом-контейнеровозом Krone ZZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по автошляху М-05 Київ-Одеса. На 452 км вказаної дороги позивач був зупинений поліцейським 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшим лейтенантом поліції Домущей Владиславом Олеговичем, яким було винесено постанову серії ЕНА № 7393928 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, суттю правопорушення є те, що водій нібито керував транспортним засобом, на якому відсутній передбачений конструкцією задній захисний пристрій (відбійник), чим порушив вимоги п. 31.4.7.е Правил дорожнього руху (ПДР) України.

Позивач вважає вказану постанову протиправною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що автомобіль MAN TGX 26.510 постійно експлуатується у складі автопоїзда (зчепці) з причепом Krone ZZ. Вказані транспортні засоби обладнані всіма передбаченими заводом-виробником захисними пристроями, є повністю технічно справними, що підтверджується чинними протоколами обов`язкового технічного контролю від 23 вересня 2025 року, які є дійсними до 23 вересня 2026 року.

Позивач вказує, що згідно з національним стандартом ДСТУ UN/ECE R 58-01:2003 та міжнародними правилами ООН № 58, тягачі офіційно звільняються від обов`язкового встановлення заднього протипідкатного бруса на самому автомобілі, якщо його наявність несумісна з прямим призначенням автомобіля буксируванням причепів. При цьому сам причіп Krone ZZ, який рухається в парі з тягачем і утворює крайню задню габаритну точку автопоїзда, обладнаний заводським міцним заднім протипідкатним брусом, який повністю виконує захисну функцію. Крім того, позивач зазначає, що під час розгляду справи поліцейським не було надано жодних належних доказів вчинення правопорушення, зокрема не було складено акт відповідності технічного стану транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та просить суд її скасувати.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження.

16 липня 2026 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просить повністю відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що під час зупинки було виявлено відсутність круглого заднього протипідкатного бруса на тягачі MAN TGX 26.510, який передбачений заводською комплектацією автомобіля. На підтвердження цього факту відповідач посилається на наданий відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського та витяг із заводської специфікації виробника автомобіля із зазначенням комплектації. Також відповідач стверджує, що проходження технічного огляду відбулося з порушенням порядку, оскільки ТОВ «КИЇВАВТОТЕХ» видало позитивний протокол обов`язкового технічного контролю за відсутності обов`язкового елемента конструкції безпеки (відбійника).

30 липня 2026 року представник позивача адвокат Забара Ю.А. надав суду додаткові письмові пояснення, в яких спростував доводи відзиву відповідача. Представник зазначив, що автомобіль MAN TGX 26.510 підпадає під дію Правил ЄЕК ООН № 58, відповідно до яких окремий задній захисний пристрій на автомобілі може бути відсутній, якщо елементи конструкції повністю або частково виконують його функцію. Оскільки тягач працює в парі із причепом, а крайньою габаритною точкою є причіп, обладнаний заводським відбійником, окремий брус на тягачі в робочому зчепленому стані є непотрібним. Щодо зауважень відповідача до протоколу технічного контролю, представник позивача наголосив, що протоколи ОТК є чинними, відповідач не надсилав інформацію до сервісного центру МВС щодо визнання їх недійсними, а тому твердження поліції є безпідставними.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вимоги викладені у позовній заяві підтримує, позов просить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІI. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

18 червня 2026 року приблизно о 01:03 на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса (452 км) поліцейським 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшим лейтенантом поліції Домущей Владиславом Олеговичем було зупинено спеціалізований вантажний автомобіль-тягач MAN TGX 26.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Вказаний транспортний засіб рухався у зчепці (у складі автопоїзда) разом із спеціалізованим причепом-контейнеровозом Krone ZZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Цього ж дня відносно позивача ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7393928 від 18.06.2026 року.

Відповідно до вказаної постанови водія притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Суттю правопорушення, згідно з фабулою оскаржуваної постанови, є те, що водій «керував ТЗ, на якому відсутній передбачений конструкцією задній захисний пристрій відбійник, чим порушив вимоги п. 31.4.7.е ПДР України керування ТЗ, у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій».

Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01836-01591-25 від 23.09.2025 року, виданого суб`єктом здійснення обов`язкового технічного контролю (ОТК) ТОВ «КИЇВАВТОТЕХ», спеціалізований вантажний автомобіль MAN TGX 26.510 (категорія N3, номер кузова/рами НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) пройшов періодичну перевірку технічного стану, за результатами якої його визнано технічно справним.

Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01836-01592-25 від 23.09.2025 року, виданого ТОВ «КИЇВАВТОТЕХ». Відповідно до цього протоколу, причіп KRONE ZZ (категорія O4, номер кузова/рами НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) також пройшов періодичну перевірку технічного стану та визнаний технічно справним.

На підтвердження правомірності своїх дій та вини позивача відповідачем (Департаментом патрульної поліції) разом із відзивом на позов надано витяг із заводського переліку деталей індивідуальної комплектації транспортного засобу марки «MAN TGX 26.510 6x2-2 LL» (номер шасі: НОМЕР_3 ), наданий офіційним дилером виробника «MAN» в Україні ТОВ «Технофорум». Відповідно до цієї заводської специфікації, автомобіль виготовлений 16 грудня 2019 року та з заводу мав у своїй комплектації деталь із назвою «Задній протипідкатний брус, круглий» (rear underride guard, round) під технологічним кодом комплектації «230AH».

Згідно з Витягом з офіційного веб-порталу виробника марки «MAN» (man.eu/ua/uk/...), за інформацією якого задній та бічний протипідкатні бруси є елементами пасивної безпеки, призначеними для зниження ризику потрапляння інших учасників дорожнього руху під раму вантажного автомобіля у разі наїзду ззаду. У витягу зазначається, що брус складається з міцної трубчастої сталевої конструкції, а також наводяться серійні номери цих деталей для різних типів вантажних моделей (зокрема, із тягово-зчіпними пристроями та без них).

IV. Норми права, якими керувався суд.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

КАС України визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією фіксування адміністративного правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі ч. 1 ст. 121 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

V. Висновки суду.

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до п. 31.4.7.е ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким технічним вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики.

Отже, обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту керування транспортним засобом, на якому відсутній саме передбачений конструкцією конкретного засобу бампер або задній захисний пристрій.

Судом встановлено, що автомобіль MAN TGX 26.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 (категорія N3), 18 червня 2026 року експлуатувався у зчепці із спеціалізованим причепом-контейнеровозом Krone ZZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію вказаних ТЗ.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, така зчепка є автопоїздом

Відповідно до вимог міжнародних Правил ЄЕК ООН № 58 (UN Regulation No. 58), які є чинними в Україні як договірної сторони Женевської Угоди 1958 року та застосовуються в межах національного законодавства відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 521 від 17.08.2012 року, окремий задній захисний пристрій може бути відсутній на колісному транспортному засобі, якщо елементи його конструкції повністю або частково виконують його захисну функцію. Так, згідно з пунктом 1.1.3 цих Правил, вимоги щодо обов`язкового встановлення окремого пристрою заднього захисту не застосовуються до транспортних засобів, які сконструйовані та/або обладнані так, що їх складові частини (компоненти) можуть розглядатися як такі, що повністю або частково виконують функцію пристрою заднього захисту (у цьому випадку рама та елементи конструкції підключеного причепа). Крім того, відповідно до пунктів 1.2.1 та 1.3 вказаних Правил, дія цих технічних приписів взагалі не поширюється на сідельні тягачі для зчленованих транспортних засобів (tractive units for articulated vehicles), а також на транспортні засоби, для яких встановлення будь-якого заднього захисного пристрою є технічно несумісним із їхнім безпосереднім функціональним призначенням (incompatible with their use). Враховуючи, що спеціалізований вантажний автомобіль-тягач MAN TGX 26.510 (реєстраційний номер НОМЕР_1 , категорія N3) конструктивно призначений для постійної експлуатації у зчепці (як автопоїзд), встановлення окремого захисного бруса на його рамі є технічно недоцільним, оскільки в робочому зчепленому стані цей простір безпосередньо зайнятий зчепним пристроєм та дишлом причепа, що унеможливлює його використання. Водночас, крайньою задньою габаритною точкою вказаного автопоїзда є спеціалізований причіп Krone ZZ (реєстраційний номер НОМЕР_2 , категорія O4), який в обов`язковому порядку обладнаний заводським міцним заднім протипідкатним брусом, що повністю та ефективно виконує захисну функцію заднього захисту для всього транспортного состава під час руху.

Крім того, технічний стан автомобіля MAN TGX 26.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепа Krone ZZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевірявся в установленому порядку суб`єктом здійснення обов`язкового технічного контролю ТОВ «КИЇВАВТОТЕХ» 23 вересня 2025 року. За результатами перевірки складено протоколи № 01836-01591-25 та № 01836-01592-25, згідно з якими обидва транспортні засоби визнано технічно справними

При цьому, суд критично ставиться до твердження представника відповідача про те, що технічний контроль був проведений з порушеннями, а протокол ОТК містить недостовірну інформацію, суд відхиляє, оскільки уповноваженими особами поліції в установленому порядку не направлялося повідомлення до територіальних органів з надання сервісних послуг МВС для визнання вказаних протоколів недійсними. Жодних рішень про скасування чи анулювання протоколів ОТК суду не надано, а тому вказані документи є належними доказами технічної справності транспортних засобів.

Суд зазначає, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Він містить об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі як умислу, так і необережності.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - спеціальний (водій транспортного засобу).

Ознака винності діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що працівники поліції неправильно витлумачили вимоги законодавства під час складання постанови про адміністративне правопорушення.

Щодо оцінки електронних доказів (відеозапису з місця зупинки транспортного засобу), суд зазначає наступне.

У відзиві представник відповідача стверджує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП повністю підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора «Пвр 471343». Також у переліку додатків до відзиву відповідачем під пунктом 7 зазначено: «Відеозаписи на 1 компакт-диску».

Проте, всебічно дослідивши фактичні матеріали адміністративної справи, суд встановив, що матеріали справи жодного компакт-диска з відеозаписом фізично не містять і такий відеозапис суду відповідачем фактично не надавався.

У справі міститься виключно письмове посилання відповідача на наявність відеофіксації та вмонтовані в текст відзиву графічні зображення (скриншоти), які самі по собі не можуть замінити первинний електронний доказ та унеможливлюють його безпосереднє дослідження й оцінку судом на предмет цілісності та аутентичності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Сама лише наявність письмових посилань на відеозапис у тексті відзиву або зазначення компакт-диска у переліку його додатків, за умови його фактичної відсутності у матеріалах судової справи, спростовує доводи відповідача про доведеність вини позивача та свідчить про невиконання патрульною поліцією свого процесуального обов`язку щодо доказування.

Оскільки представник відповідача не подав суду достатніх доказів, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що такі докази події та докази порушення водієм ПДРУ відсутні. Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1ст. 121 КУпАП.

Згідно ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7393928 та закриття справи про адміністративне правопорушення.

VI. Судові витрати

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року - 665 грн 60 коп.

Відтак, з урахуванням статті 139 КАСУкраїни та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 77, 139, 241-246, 257, 262, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов представника ОСОБА_1 - адвоката Забари Юрія Анатолійовича до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити повністю.

Постанову серії ЕНА № 7393928 від 18 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави в особі територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК