Рішення № 139424944, 31.08.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/204/26

Провадження № 2/740/899/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів» (надалі ТОВ «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів») до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» про стягнення заборгованості,

встановив:

15 січня 2026 року ТОВ «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів» звернулося до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 83727,62 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 26.07.2019 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/27820/82/612320, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 25000,00 грн, перерахувавши їх на поточний рахунок відповідача. Відповідно до умов договору, строк кредиту становить 48 місяців, процентна ставка фіксована та становить 48% річних. Відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

АТ «Райффайзен Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу суму узгоджених кредитних коштів на умовах, передбачених кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019.

09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» було відступлено на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019.

У подальшому, 13.06.2024 ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відповідно до договору відступлення права вимоги № 13-06/24 було відступлено ТОВ «ФК «СОНАТІ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019.

У свою чергу, ТОВ «ФК «СОНАТІ» відповідно до договору відступлення права вимоги № 010425 від 01.04.2025 було відступлено ТОВ «Міжнародний альянс захисту кредиторів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 83727,62 грн, з яких: 30336,90 грн - заборгованість за тілом кредиту; 53390,72 грн - заборгованість за відсотками.

Таким чином, позивач набув статус нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 лютого 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року витребувано письмові докази з АТ «Райффайзен Банк».

Від АТ «Райффайзен Банк»» надійшла запитувана судом інформація.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Однак, подав до суду заяву, в якій просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі, розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних документів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Однак, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла до суду заява, в якій позовні вимоги визнав частково, а саме тіло кредиту у розмірі 30336,90 грн. Зазначив, що частково сплачував кредит до COVID-19. Просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх розмір, справу розглянути за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до наступних висновків.

Судом установлено, що 26.07.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/27820/82/612320 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок у сумі 25000,00 грн, на строк 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 48% річних. Кредитний договір підписаний позичальником власноруч.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 26.07.2019 було здійснено АТ «Райффайзен Банк» переказ коштів у сумі 25000,00 грн.

09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

13 червня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» було укладено договір відступлення права вимоги № 13-06/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

Як зазначено в реєстрі боржників 1/2 від 13.06.2024 до договору відступлення права вимоги № 13-06/24 від 13.06.2024, ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

01 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «Міжнародний альянс захисту кредиторів» було укладено договір про відступлення права вимоги № 010425, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників для подальшого врегулювання простроченої заборгованості.

Як зазначено в реєстрі боржників № 2 до договору про відступлення права вимоги № 010425 від 01.04.2025, ТОВ «Міжнародний альянс захисту кредиторів» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019 у сумі 83727,62 грн, з яких: 30336,90 грн - заборгованість за тілом кредиту; 53390,72 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019 становить 83727,62 грн, з яких: 30336,90 грн - заборгованість за тілом кредиту; 53390,72 грн - заборгованість за відсотками.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: 07.07.2025 ТОВ «Міжнародний альянс захисту кредиторів» на адресу ОСОБА_1 була надіслана досудова вимога, в якій відповідача повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019 та запропоновано здійснити погашення заборгованості в сумі 83727,62 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ьст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, укладений між сторонами кредитний договір № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитного договору.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права грошової вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ТОВ «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів» до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26.07.2019 у розмірі 83727,62 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано копію договору №1606/25-МАЗК про надання правничої допомоги від 16 червня 2025 року.

Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа «Немайстер проти Австрії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за надані позивачу послуги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним.

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280, 282 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів» заборгованість за кредитним договором № 010/27820/82/612320 від 26 липня 2019 року у розмірі 83727 (вісімдесят три тисячі сімсот двадцять сім) гривень 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Альянс Захисту Кредиторів», адреса: вул. Ярославська, будинок 6, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 45161767.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О.В. Роздайбіда