Рішення № 139424876, 27.08.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/634/26

Провадження 2/732/457/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

27 серпня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське»,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через адвоката Тібеж Катерину Ігорівну звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ТОВ «ТЕХРЕСУРС», в якому представник позивачки просила розірвати договір оренди землі №35 від 17.04.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське», щодо земельної ділянки площею 2,9368 га з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, яка розташована на території Хрипівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, та право оренди, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ТЕХРЕСУРС». Також представник позивачки просила стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість за несплату орендної плати за договором оренди землі №35 від 17.04.2019 у розмірі 18592,78 грн. Крім цього, адвокат Тібеж К. І. просила стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, понесені нею у зв`язку із судовим розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є власником земельної ділянки площею 2,9368 га, кадастровий номер 7421489600:04:000:5502, яка розташована на території Хрипівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області.

17.04.2019 між позивачкою та ТОВ «Гетьманське» був укладений договір оренди землі №35 щодо вказаної вище земельної ділянки, який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. За умовами вказаного договору оренди встановлений строк для виплати орендної плати з 15 серпня по 31 грудня поточного року. Відповідно до п. 4.1 договору оренди сторони погодили розмір орендної плати, що вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3444,96 грн за рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). При цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати-нарахування (в залежності від того, яка з подій сталась раніше). Включаючи за 2022 рік ТОВ «Гетьманське» сплачувало орендну плату у розмірі 4754, 05 щороку. Однак, починаючи з 2023 року орендна плата не сплачувалася орендарем. Відповідно до п. 8.1 спірного договору орендодавець має право вимагати від орендаря, крім іншого, своєчасне внесення орендної плати. У свою чергу п. 8.4. спірного договору оренди визначає обов`язок орендаря земельної ділянки вчасно сплачувати всі належні за цим договором орендні платежі.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9957242022026 від 16.03.2026 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502 наразі право оренди зареєстроване за ТОВ «ТЕХРЕСУРС». Право оренди зареєстроване за відповідачем 30.04.2025.

Однак на адвокатський запит представник відповідача зазначив, що ТОВ «ТЕХРЕСУРС» став лише формальним орендарем земельної ділянки, належної відповідачці, посилаючись на необхідність заміни боржника (орендаря) за згодою кредитора(орендодавця), що ще не відбулася.

Враховуючи викладене, позивачка вважає, що з моменту укладення договору відчуження (продажу) земельної ділянки та його державної реєстрації, тобто 30.04.2025 у відповідача виникли зобов`язання перед позивачкою, як користувача земельною ділянкою.

Отже, ТОВ «ТЕХРЕСУРС» є правонаступником усіх прав та обов`язків попереднього орендаря ТОВ «Гетьманське» за договором оренди №35 від 17.04.2019, а отже є належним відповідачем по справі.

Порушуючи умови спірного договору оренди відповідач не сплатив позивачці оренду плату за 2023-2025 роки.

Позивачка неодноразово в телефонному режимі зверталася до відповідача з метою отримати невиплачену оренду плату та розірвати договір оренди землі, але відповіді не отримала, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суджу із позовом про розірвання спірного договору оренди землі та стягнення заборгованості по невиплачені орендній платі.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 28.04.2026 прийнятий позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.06.2026 закрито підготовче судове засідання і призначено справу до судового розгляду на 27.08.2026 на 15 год 00 хв.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивачки адвокат Тібеж К. І. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.

До початку судового засідання через систему «Електронний суд» від представника позивачки надійшла письмова заява з проханням провести судове засідання за її відсутності та відсутності позивачки; щодо винесення заочного рішення не заперечує (а. с. 198-199).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Клопотання представника позивачки про розгляд справи без її участі та участі позивачки задоволене судом.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідача.

Відзив на позов від відповідача не надходив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ТОВ «Гетьманське» про дату, час та місце судового засідання повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

27.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «ТЕХРЕСУРС» Ганжі В. В. надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що позивачкою подана аналогічна позовна заява в Семенівський районний суд Чернігівської області, зареєстрована під №744/339/26. З огляду на вказане, представник відповідача просить залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (а. с. 75-76).

До клопотання представник ТОВ «ТЕХРЕСУРС» долучив протокол автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026, відповідно до якого судді Семенівського районного суду Чернігівської області Смага С. В. розподілена справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТЕХРЕСУРС», третя особа ТОВ «Гетьманське», про розірвання договору найму (оренди) та стягнення заборгованості по орендній платі. Також до клопотання долучена копія позовної заяви ОСОБА_1 , поданої до Семенівського районного суду Чернігівської області, яка подана до ТОВ «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди землі №35 від 17.04.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське», щодо земельної ділянки площею 2,9368 га з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю по вказаному договору у розмірі 18592,78 грн (а. с. 78, 80-92).

29.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивачки Тібеж К. І. надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що при подачі позовної заяви ОСОБА_1 17.04.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивачки помилково подала вказаний позов до Семенівського районного суду Чернігівської області через технічні проблеми та перебої інтернет з`єднання. Після виявлення цієї помилки, представник позивача 20.04.2026 подала заяву до Семенівського районного суду Чернігівської області про залишення позовної заяви без розгляду. Крім цього, представник позивачки зазначає, що станом на 28.04.2026 позовна заява у Семенівському районному суді Чернігівської області не призначена до розгляду та по ній не відкрите провадження. Позов ОСОБА_1 поданий до Городнянського районного суду Чернігівської області відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, за місцезнаходженням нерухомого майна. Враховуючи викладене, представник позивачки просить прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», до розгляду (а. с. 93-94).

До додаткових пояснень представник позивача додала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 20.04.2026, адресоване Семенівському районному суду Чернігівської області, в якому адвокат Тібеж К. І. просила залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 по справі №732/339/26, у зв`язку з тим, що вказаний позов був помилково поданий до неналежного суду (а. с. 98-99).

На виконання ухвали суду від 28.04.2026 в частині витребування доказів 21.05.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ТОВ «ТЕХРЕСУРС» про долучення доказів, а саме договору №6 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 21.04.2025. Також у клопотанні представник відповідача зазначив, що ТОВ «ТЕХРЕСУРС» поки не є учасником (стороною) договору оренди землі із позивачкою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, оскільки заміна боржника (орендаря) в зобов`язанні (згідно із ст. 520 ЦК України) за згодою кредитора (орендодавця) ще не відбулася, а тому ТОВ «ТЕХРЕСУРС» орендну плату ОСОБА_1 не нараховував і не виплачував, відповідно, відомостей про це не має, а тому і не може надати такі відомості (а. с. 108-109).

21.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи ТОВ «Гетьманське» Яременка А. В. надійшло клопотання про долучення доказів оплати орендної плати позивачці за 2020-2022 роки. Крім цього, у поданому клопотанні представник третьої особи зазначає, що спірна земельна ділянка за договором оренди №35 від 17.04.2019 розташована на території Городнянської міської ради, на відстані близько 3 км від кордону Республіки Білорусь та 30 км від кордону російської федерації. Згідно з переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російської федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, Городнянська міська територіальна громада з 22.06.2022 відноситься до території можливих бойових дій. Також Указом Президента України №64/2022 24.02.2022 на території України введений воєнний стан. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 №740 «Про деякі питання про створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених небезпечними предметами» затверджений Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого введений у дію реєстр територій та геоінформаційна система, якому відповідає Інтерактивна карта територій, яку адмініструє ДСНС. Згідно з Інтерактивною картою ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України територія Городнянської міської об`єднаної територіальної громади є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. Отже, на думку представника відповідача, ТОВ «Гетьманське» не мало обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки його було звільнено від такого обов`язку в силу ст. 762 ЦК України, а отже, і не могло допусти неналежного його виконання у зв`язку з відсутністю зобов`язання. Навіть, якщо припустити, що зобов`язання існувало, то внаслідок відчуження права оренди (правонаступництва) до ТОВ «ТЕХРЕСУРС» перейшли всі права на обов`язки орендаря (в тому числі і заборгованість), які існували на момент правонаступництва (а. с. 124-127).

16.06.2026 через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 28.04.2026 від представника третьої особи ТОВ «Гетьманське» Яременка А. В. надійшли відомості сплати орендної плати за 2019 рік ОСОБА_1 (а. с. 171-176).

19.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивачки адвоката Тібеж К. І. надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що позиція третьої особи у клопотанні від 21.05.2026 щодо відсутності обов`язку у відповідача сплачувати орендну плату позивачці у зв`язку з введенням воєнного стану, забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та перехід права оренди до ТОВ «ТЕХРЕСУРС», належним чином не підтверджена, оскілки не посвідчена наявність форс-мажору відповідно до чинного законодавства України. Відсутній сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. Посилання представника третьої особи на Постанову Кабінету Міністрів України від 07.906.2024 №740 щодо забруднення земельних ділянок на території Городнянської міської ради, то це не є належним доказом, оскільки не стосується спірних правовідносин та не підтверджує забруднення саме земельної ділянки позивачки. Посилання представника третьої особи на воєнний стан та забруднення земельної ділянки, на думку представника позивачки, не є належними та допустимими доказами по справі.

Щодо переходу права оренди до відповідача, адвокат Тібеж К. І. вказує, що відповідно до договору № 6 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 21.04.2025, який був укладений між ТОВ «Гетьманське» та ТОВ «ТЕХРЕСУРС», відповідач отримав право оренди земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка позивачки. Згідно із п. 2.2 вказаного договору продавець продає, а покупець придбаває право оренди земельних ділянок. До покупця переходять усі права та обов`язки орендаря щодо земельних ділянок (п. 2.3). Отже, посилання відповідача на те, що ТОВ «ТЕХРЕСУРС» не є учасником (стороною) спірного договору оренди, не заслуговує на увагу, оскільки продаж (відчуження) права оренди земельної ділянки не є заміною сторони у зобов`язанні в розумінні ст. 520 ЦК України. Також представник позивачки зазначає, що документів, які підтверджують виплату позивачці орендної плати за 2022-2025 роки ні відповідачем, ні третьою особою не надано. З огляду на вказане, представник позивачки просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а. с. 180-185).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові докази, з`ясувавши позицію сторін по суті заявлених вимог, визначившись із правовідносинами між ними та нормою права, яка підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд дійшов такого висновку.

17 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Гетьманське» був укладений договір оренди землі № 35, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,9368 га, в тому числі рілля 2,9368 га. Договір строком до 31.12.2026, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3444,96 грн за рік, із якої орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (а. с. 21-24).

Вказаний договір оренди та право оренди землі зареєстроване в Державному реєстрі прав 17.04.2019, номер запису про право 33154928, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.04.20206 (а. с. 25-26).

За інформацією, яка міститься у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9957242022026 від 16.03.2026, земельна ділянка з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, розташована на території Хрипівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, має площу 2,9368 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником земельної ділянки є ОСОБА_1 . Також наявні відомості, що орендарем вказаної земельної ділянки є ТОВ «ТЕХРЕСУРС», дата державної реєстрації речового права 17.04.2019, строк дії речового права 17.04.2029. Інші відомості відсутні (а. с. 27-33).

21 квітня 2025 року між ТОВ «Гетьманське» та ТОВ «ТЕХРЕСУРС» укладено договір про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок №6, згідно з яким предметом договору є земельні ділянки, серед яких вказана земельна ділянка, площею 2,94 га з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, орендодавець ОСОБА_1 . За умовами договору ТОВ «ТЕХРЕСУРС» придбаває право оренди зазначених земельних ділянок, до покупця переходять усі права та обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додатковими угодами) (п. 2.3). Відповідно до умов п. 4.1. цього договору покупець своєчасно і в повному обсязі проводить розрахунки за придбані права оренди та сприяє продавцю у виконанні цього договору. У п. 5.1. цього договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконання до цього часу зобов`язань до повного їх виконання (а. с. 111-120).

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ці угоди зареєстровані в установленому законом порядку, а речове право право оренди на земельну ділянку кадастровий номер: 7421489600:04:000:5502, зареєстроване за ТОВ «ТЕХРЕСУРС», номер запису про інше речове право 31168720.

Реєстрація прав на оренду землі є офіційним визнанням і підтвердженням факту виникнення прав на землю. Право оренди виникає з моменту реєстрації цього права. Земля вважається переданою з моменту державної реєстрації права оренди. Натомість, це не свідчить про те, що сам договір, для якого визначені загальні правила набрання чинності, набирає чинність з моменту реєстрації права. Реєстрація права є у зоні відповідальності орендаря, який, уклавши договір оренди, що набрав чинності за загальним правилом після підписання (якщо сторони не передбачили іншого в договорі), самостійно реєструє своє право та отримує всі повноваження користувача земельної ділянки на підставі договору оренди. Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, висловленим у справах № 912/3295/18 (постанова 02.10.2020) та № 927/75/20 (постанова від 15.04.2021).

Судом встановлено, що право оренди зареєстровано за новим орендарем на підставі договору відчуження (продажу) права оренди від 21.04.2025. За змістом такого договору до покупця перейшли усі права та обов`язки за Договорами оренди.

Проте додаткових угод з новим орендарем позивачка не укладала. Відносини оренди виникли на підставі двостороннього договору із ТОВ «Гетьманське».

За змістом договору оренди № 35 від 17.04.2019 орендна плата в обумовленому сторонами розмірі сплачується один раз на рік і сплачується у термін, починаючи з 15 серпня та не пізніше 31 грудня поточного року (п. 4.8 договору оренди землі).

Аналіз змісту договору оренди землі № 35 від 17.04.2019 укладеного позивачкою та ТОВ «Гетьманське», а також договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок №6 від 21.04.2025, укладеного між ТОВ «Гетьманське» та ТОВ «ТЕХРЕСУРС» свідчить, що між сторонами виникли правовідносини щодо оренди землі.

Згідно із ст. 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічним чином оренда землі визначається і в Законі України «Про оренду землі».

За змістом ч. 1 ст. 2 цього Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як убачається із заяви, на заявлений позивачкою позов вплинуло те, що вона своєчасно не отримала від відповідача те, на що очікувала орендодавець, хоча мала право на отримання орендної плати в узгоджені сторонами строки.

Обставини, визнані сторонами доведенню не підлягають.

З досліджених судовому засіданні доказів, витребуваних ухвалою суду від третьої особи, встановлено, що за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки орендна плата позивачці ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою, яка є предметом спірного договором оренди №35 від 17.04.2019, сплачена у визначеному договором розмірі, що підтверджується відомістю про виплату готівки №000001259 від 28.10.2019 та платіжними інструкціями №17713 від 17.09.2020, №1095284127 від 28.07.2021, №1512062883 від 23.12.2022 (а. с. 129-131, 174).

Відповідачу та третій особі було запропоновано подати в суд підтверджуючі документи про сплату позивачці обумовленої договірними відносинами орендної плати за 2023-2025 роки, проте таких доказів суду не надано. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання в частині виплати позивачці орендної плати за 2023-2025 роки.

У поданому представником відповідача клопотанні від 21.05.2026 вказано, поки ТОВ «ТЕХРЕСУРС» не є учасником (стороною) договору оренди землі із позивачкою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, оскільки заміна боржника (орендаря) в зобов`язанні (згідно із ст. 520 ЦК України) за згодою кредитора (орендодавця) ще не відбулася, а тому ТОВ «Техресурс» орендну плату ОСОБА_1 не нараховував і не виплачував, відповідно, відомостей про це не має, а тому і не може надати такі відомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі».

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно із частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом враховується, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Наведене відображено у висновках, сформованих у Постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21). Отже, сам воєнний стан не є безумовною підставою для застосування норми частини шостої статті 762 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

21.04.2025 ТОВ «Гетьманське» відчужило (продало) своє право оренди земельної ділянки ТОВ «Техресурс».

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ТОВ «ТЕХРЕСУРС» поки не є учасником (стороною) договору оренди землі із позивачкою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, оскільки право оренди спірної земельної ділянки вже зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, а тому відповідач отримав всі повноваження користувача земельної ділянки на підставі договору оренди, в тому числі, й зобов`язання за договором.

Суд також відхиляє доводи третьої особи щодо неможливості виконання зобов`язання та використання орендованого майна у період воєнного стану з огляду на таке.

Торгово-промислова палата (ТПП) України у своєму листі від 28.02.2022 «…засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Однак, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор (або ж обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання.

Стаття 617 ЦК України звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.

Сама по собі війна не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

13 травня 2022 року ТПП України опублікувала на своєму сайті роз`яснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання у період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Такого сертифіката відповідач не отримував, а лише посилається на те, що вчинив спробу врегулювати питання і звернувся до Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Чернігівській області. Установлений порядок Регламентом ТПП України від 18.12.2014 не може замінювати іншими заходами, як носили інформативний характер і не є підставою для звільнення від сплати орендної плати за неповернуте нерухоме майно.

Згідно із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, де вказується, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Відповідачем не було надано до суду доказів повідомлення позивача про неможливість виконувати зобов`язання за договором оренди унаслідок дії обставин непереборної сили.

Також, відповідачем не надано відповідних документів Торгово-промислової палати України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання саме зобов`язання за укладеним сторонами договором оренди внаслідок непереборної сили. У матеріалах справи відсутні докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань за договором, шляхом видачі відповідного сертифіката. Законних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відповідач не довів.

Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що у відповідача відсутнє право оренди через його відчуження (продаж) новому орендарю ТОВ «Техресурс». За договором відчуження права оренди від 21.04.2025 до нового орендаря перейшли всі права та обов`язки орендаря зазначених земельних ділянок без винятків та визначення дати переходу (універсальне правонаступництво). Оскільки судом установлено, що відповідач систематично не сплачував орендну плату за 2023-2025 роки за користування земельною ділянкою, а тому зі сторони відповідача наявне порушення умов договору оренди землі за вказаний період.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що факт невиконання відповідачем свого обов`язку по виплаті орендної плати позивачу знайшов своє підтвердження, оскільки відповідачем (орендарем) було порушено обов`язок зі сплати орендної плати позивачу (орендодавцю) і орендна плата за користування належною останньому земельною ділянкою за 2023-2025 роки не була виплачена. При цьому суд ураховує, що орендна плата позивачці за вказаний період не була виплачена відповідачем навіть після пред`явлення позову до суду.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідач ТОВ «ТЕХРЕСУРС», заперечуючи проти розірвання договору оренди землі та одночасно наполягаючи на відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату, не пропонує жодних шляхів врегулювання ситуації, не обґрунтовує можливості чи строків поновлення платежів, не подає будь-якого реалістичного плану подальшого користування спірною земельною ділянкою. Така пасивна позиція не лише позбавляє позивача права на отримання доходу з належного йому об`єкта приватної власності, але й призводить до залишення земельної ділянки в стані господарської ізоляції на невизначений час, коли власник позбавлений реальної можливості як самостійно її використовувати, так і передати в оренду іншому добросовісному користувачу.

Такий стан речей є неприпустимим як з точки зору охорони прав орендодавця, так і з огляду на суспільно значущу потребу у стабільному сільськогосподарському виробництві в умовах воєнного стану, коли збереження та ефективне використання земельного фонду країни набуває особливої ваги для забезпечення продовольчої безпеки держави. Крім того, відповідно до засад земельного законодавства, земля як об`єкт особливого правового режиму повинна використовуватись раціонально та відповідно до її цільового призначення. Тривале утримання земельної ділянки у невизначеному правовому стані без її обробітку суперечить публічному інтересу та створює ризик поступової деградації ґрунтів, втрати їх родючості, засмічення бур`янами й зниження якісних характеристик, що унеможливлює ефективне сільськогосподарське використання у подальшому.

Внаслідок невиконання орендарем умов договору оренди землі стосовно виплати орендної плати за землю за 2023-2025 роки, у останнього виникла заборгованість, яку він добровільно не сплачує. У зв`язку з невиконанням орендарем своїх зобов`язань за договорами оренди землі у орендодавця виникло право вимоги до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати за спірним договором за 2023-2025 роки.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань стосовно виплати орендної плати за землю з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 12260,34 грн за 2023-2025 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення орендної плати за 2023-2024 роки підлягають задоволенню.

Пред`являючи позову вимогу про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, представник позивачки надала розрахунок заборгованості з врахуванням індексу інфляції за 2023 рік (період з квітня 2019 року по січень 2023 року), за 2024 рік (період з квітня 2019 року по січень 2024 року), за 2025 рік (період з квітня 2019 року по січень 2025 року), а також за 2026 рік (період з квітня 2019 року по лютий 2026 року). Розмір заборгованості по сплаті орендної плати, визначений стороною позивачки: за 2023 рік 5159, 16 грн, за 2024 рік 10559,09 грн; за 2025 рік 16654,13 грн та за 2026 рік (107 днів) 18592,78 грн (а. с. 56-60).

З таким механізмом розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати, включаючи індекс інфляції, суд не може погодитися, оскільки позивачка включила до розрахунку індекс інфляції, починаючи з 2019 року, але фактично за період з 2019 року по 2022 рік включно орендна плата була виплачена у строки, визначені спірним договором оренди, та вимога про стягнення будь-яких платежів з відповідача позивачка за період 2019 року не заявляла.

З огляду на вказане, розмір заборгованості орендної плати, після проведеного судом розрахунку, слід визначати з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 2023 року (періоду невиконання зобов`язання), а тому стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі: за 2023 рік 4376,45 грн; за 2024 рік 4164,73 грн та за 2025 рік 3719,16 грн, а всього на суму 12260,34 грн.

Що стосується вимоги позивачки про стягнення орендної плати за 2026 рік, суд зазначає, що вказана вимога є передчасною. Відповідно до умов спірного договору оренди земельної ділянки № 35 від 17.04.2019 орендна плата в обумовленому сторонами розмірі сплачується один раз на рік і сплачується, починаючи з 15 серпня та не пізніше 31 грудня поточного року. Станом на день подачі позову до суду, відповідач не порушив право позивачки на отримання орендної сплати за 2026 рік, оскільки, відповідно до умов договору, орендна плата за 2026 рік повинна бути виплачена не пізніше 31 грудня 2026 року, тобто строк виконання зобов`язання ще не сплив.

У зв`язку з наведеним вище, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача в частині стягнення орендної плати з відповідача за 2026 рік без задоволення.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за 2023-2025 роки.

Суд відмічає, що відчужене право не може бути більше за саме право. Додаткових угод із третьою особою позивачем не укладалося, про договір між Товариствами позивач дізналася у процесі розгляду справи. До того ж відчужене право є похідним від первинного. Обов`язки у 2023-2025 роках були наявні у ТОВ «Гетьманське» перед позивачкою та перейшли до ТОВ «ТЕХРЕСУРС», і мають бути виконанні останнім, а тому ТОВ «ТЕХРЕСУРС» є належним відповідачем.

Так, із згідно з пп. 164.2.5 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Підпунктом 170.1.1 ст. 170 ПК передбачено, що податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Отже, орендна плата оподатковується військовим збором та податком на доходи фізичних осіб, як наслідок сума визначена умовами договору (нарахована) та сума до виплати орендарю відрізняються на розмір податків і зборів.

У справі відсутні відомості про те, що відповідач, не сплативши орендну плату позивачу за 2023, 2024 та 2025 роки, виконав свій обов`язок податкового агента та перерахував до бюджету суми належних із орендної плати податків, як податковий агент. Тому одночасно із виконанням судового рішення із зазначеної у договорі суми 12260,34 грн підлягають відрахуванню податковим агентом відповідні суми до бюджету, а після вирахування передбачених законом сум, решта суми підлягає виплаті позивачці. Виплата орендної плати та зарахування належних сум до бюджету, таким чином, має бути одночасною.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, а тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2208,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, статтями 526, 598, 626, 629, 651 Цивільного кодексу України, статтями 10, 12, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № 35 від 17.04.2019, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», предметом якого є земельна ділянка площею 2,9368 га з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, яка розташована на території Хрипівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, право оренди згідно номеру запису про інше речове право 33154928 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за «ТЕХРЕСУРС».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421489600:04:000:5502, площею 2,9368 га, за 2023, 2024, 2025 роки у розмірі 12260,34 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2208,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений і підписаний 02.09.2026.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» (вул. Шевченка, буд. 39, с. Радчиці Коростенського району Житомирської області, 11101, код ЄДРПОУ 24650576).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (вул. ім. В. Ющенка, 61, м. Батурин Ніжинського району Чернігівської області, 16512, код ЄДРПОУ 41105190).

Суддя А. О. Бойко