Рішення № 139423557, 02.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8235/26

Провадження 2-о/465/339/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

присяжних Яремко Л.М., Байкової О.О.,

за участю: секретаря судових засідань Білінської С.Б.,

прокурора Грицьківа А.,

лікуючої лікарки-психіатра Кошіль М.Р.,

представниці психіатричного закладу

КНП ЛОР "ЛОКПЛ" Наливайко О.М., ОСОБА_1 ,

адвоката Яцишина В.Ф.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою представниці Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" Дебели І.С., заінтересована особа ОСОБА_2 , про госпіталізацію та лікування в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару КНП ЛОР ЛОКПЛ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

в с т а н о в и в:

Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" звернулося до суду із заявою про госпіталізацію та лікування в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару КНП ЛОР ЛОКПЛ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що на підставі скерування лікаря екстреної (швидкої) медичної допомоги Піцишин у КНП ЛОР ЛОКПЛ 29.08.2026 о 23:05 в примусовому порядку в супроводі працівників поліції, поступила громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 . В приймальному відділенні КНП ЛОР ЛОКПО Мартиневська Ольга Михайлівна була оглянута черговими лікарями-психіатрами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які дійшли до висновку, що громадянка страждає на важкий психічний розлад, а саме: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії - F 23/1 (діагноз згідно з Міжнародної класифікації хвороб МКХ-10) і потребує госпіталізації та лікування в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару. ОСОБА_3 була оглянута 31.08.2026 року лікарською комісією у складі Дебелої І.С. та Кощіль М.Р., які дійшли до висновку, що ОСОБА_3 страждає на важкий психічний розлад: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофринії - F23.1 (діагноз згідно МКХ-10). Внаслідок цього вказана громадянка не може адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку, виявляє реальну загрозу для себе/оточуючих. Комісія дійшла висновку, що подальше лікування можливе лише в умовах психіатричного закладу в примусовому порядку, так як ОСОБА_3 в силу свого психічного стану не може надати усвідомлену згоду на подальше лікування в умовах КНП ЛОР ЛОКПЛ.

Представниці психіатричного закладу КНП ЛОР "ЛОКПЛ" та лікар-психіатр в судовому засіданні підтримали заяву в повному обсязі та просили її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву в повному обсязі, пров таку задоволити.

Захисник поклався на розсуд суду.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 яка є матір`ю ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримала, просила задоволити. Пояснила, що донька не сприймає її як маму, виносить все з дому, одяг, речі, продукти. Доньку возила до екзорциста і до психіатра, однак донька ліки приймати не хоче, були і випадки коли погрожувала їй вбивством. Донька купила пилосос, роздяглась до гола і почала відсмоктувати все по своєму тілу. Був випадок, коли взяла шпаклівку і почала шпаклювати сусідам стіни довжиною 10 метрів, казала що хоче, щоб стіни були рівні і красиві, бо та стіна зелена і має тріщини. Крім того постійно купує ножі.

ОСОБА_3 (особа, щодо якої розглядається заява) в судовому засіданні заперечила щодо її примусової госпіталізації.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.341 ЦПК України, заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги - протягом 24 годин; про психіатричний огляд - протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

Судом встановлено, що до КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" 29 серпня 2026 року о 23:05 в примусовому порядку в супроводі працівників поліції, поступила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В приймальному відділенні КНП ЛОР ЛОКПЛ ОСОБА_3 , була оглянутий черговими лікарями-психіатрами: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які дійшли до висновку, що громадянка страждає на важкий психічний розлад, а саме: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії -F 23/1 (діагноз згідно з Міжнародної класифікації хвороб МКХ-10) і потребує госпіталізації та лікування в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару.

31.08.2026 року ОСОБА_3 була оглянута лікарською комісією у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які дійшли до висновку, що ОСОБА_3 потребує подальшого лікування в примусовому порядку в психіатричному стаціонарі в зв`язку з наявністю у неї на момент огляду тяжкого психіатричного розладу, а саме: пацієнтка доступна формальному мовному контакту. Орієнтована в просторі, часі та власній особі вірно. В ході бесіди імпульсивна, непередбачувана та неадекватна. Спочатку намагається по суті відповідати на запитання лікуючого лікаря, проте згодом починає сама до себе неадекватно посміхатись, дивитись довкола, частково не реагує на звернення, а не отримавши бажаного починає кричати з використанням ненормативної лексики, різко підривається та намагається самостійно покинути приміщення не реагуючи на звернення. Афективний фон мінливий, періодично неадекватно посміхається, емоційні відреагування не завжди адекватні до ситуації коли намагається кричати. В ході неадекватних посміхань щось збирає з голови та мотає довкола себе (розцінено як галюцинаторні прояви). Мислення паралогічне, непослідовне. Фрагментарно висловлює маячні ідеї відношення та шкоди, проте детально не вдається оцінити в силу негативістичних проявів пацієнтки, коли пацієнтка перериває розмову наявні галюцинаторні прояви ймовірно зорового та вербального характеру, так як пацієнтка сама до себе посміхається, як опиняється на одинці, щоб з персоналу ніхто не бачив, починає голосно кричати до вікна та сама з собою розмовляє про незв`язні речі. В силу високих інтелектуальних здібностей пацієнтка дисимулює власні хворобливі переживання. При виконанні медикаментозних призначень розмахувала руками, кричала, висловлювала словесні погрози з використанням ненормативної лексики. Критика до власного хворобливого стану страждає. Відмовляється обговорювати події, що передували госпіталізації пацієнтки, лягає в ліжко, накривається ковдрою з головою, при цьому каже "Ви всі мене брешете, я не хочу з вами розмовляти". Апетит збережений. Сон медикаментозний.

Зважаючи на вищеописаний стан напередодні госпіталізації, згідно наданої письмової заяви матері, пацієнтка висловлювала словесні погрози з використанням ножів - стверджувала, що якщо продавець щось не продасть їй, то "візьме ножа та заріже продавця, коли та буде закривати магазин", здно заяви матері, 29.08.2026 р. бігала за матір?ю та братом з ножем, казала, що "заріже їх". Згідно супровідного талону ЕМД: доставлена з подвір?я власного будинку, зі слів матері, зміна поведінки, агресивна, бігає з ножем. Зважаючи на вищеописані факти, у пацієнтки наявний важкий психічний розлад та пацієнтка становить безпосередню загрозу для оточуючих та виявляє наміри нанесення фізичного ушкодження. Діагноз: (згідно МКХ-10): F23.1 - Гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. Даний розлад психічної діяльності позбавляє громадянку ОСОБА_3 здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_3 потребує лікування в психіатричному стаціонарі в примусовому порядку.

Закон України "Про психіатричну допомогу" визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.

Статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг (ст. 4 Закону України "Про психіатричну допомогу").

Статтею 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що особа може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного здоров`я особи або застосування до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Статтею 16 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці.

У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.340 ЦПК України, у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Згідно з висновком №763/01.4.19 від 31.08.26 комісії лікарів психіатрів 5 відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про госпіталізацію в психіатричний стаціонар у примусовому порядку у складі лікарів психіатрів: ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , потребує лікування в психіатричному стаціонарі, в примусовому порядку. Діагноз: (згідно МКХ-10): F23.1 - Гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. Даний розлад психічної діяльності позбавляє громадянку ОСОБА_3 здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.

Зважаючи на поведінку ОСОБА_3 , небезпеку дій, які нею вчинялися, беручи до уваги висновок комісії лікарів-психіатрів та те, що її лікування можливе лише в умовах психіатричного стаціонару для отримання такого комплексного лікування, суд приходить до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення, оскільки існують підстави, передбачені ст.14 Закону України "Про психіатричну допомогу" для її госпіталізації до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди.

Відповідно до ч.1 ст.342 ЦПК України залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 341, 342 ЦПК України, ст.14 Закону України "Про психіатричну допомогу", суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" для примусового лікування в умовах психіатричного стаціонару.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку вимог ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 02.09.2026.

Суддя Дзеньдзюра С.М.

Присяжні Яремко Л.М.

Байкова О.О.