Рішення № 139423359, 02.09.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1260/26

Провадження № 2/710/1065/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Побережної Н. П.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шпола за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачки ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

22.07.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їхньої повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою у Черкаській медичній академії за спеціальністю «Фармація». У зв`язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги для оплати харчування, проїзду, навчальних матеріалів, одягу, взуття, засобів гігієни та інших звичайних потреб. За твердженням позивачки, донька перебуває на її утриманні, а відповідач добровільної матеріальної допомоги в належному розмірі не надає.

Позивачка просила стягнути з відповідача на користь повнолітньої доньки аліменти у твердій грошовій сумі 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Аргументи учасників справи.

09.08.2026 відповідач подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, а у разі його часткового задоволення визначити аліменти лише в межах доведеної потреби доньки та його матеріальної спроможності. Відповідач зазначив, що позивачка має довести в сукупності вік доньки, факт продовження навчання, потребу у зв`язку з навчанням та можливість батька надавати утримання.

На думку відповідача, позов не містить розрахунку суми 5 000,00 грн. і належних доказів витрат на платне навчання, проїзд, житло, навчальні матеріали, а також відомостей про отримання стипендії, дохід самої доньки та розмір участі матері в її утриманні. Довідка про навчання, за твердженням відповідача, підтверджує лише факт навчання до 30.06.2027, а письмове підтвердження про утримання доньки матір`ю не доводить розміру витрат. Крім того, відповідач заперечив належність позивачці права на звернення до суду за відсутності достовірних даних про спільне проживання з донькою та вказав, що попередня вимога про добровільну сплату аліментів йому не пред`являлася.

13.08.2026 позивачка подала відповідь на відзив. Вона наголосила, що сукупність передбачених статтею 199 СК України умов доведена: донька досягла повноліття, але не досягла двадцяти трьох років, навчається за денною формою і у зв`язку з цим потребує допомоги. Позивачка зазначила, що витрати на харчування, проїзд, одяг, гігієну та навчальні матеріали є регулярними і звичайними, тому не кожна з них може бути підтверджена окремим розрахунковим документом. Сума 5 000,00 грн., на її думку, є розумною часткою участі батька у загальних витратах на доньку. Відповідач, заперечуючи свою спроможність, не долучив до відзиву доказів стану здоров`я, доходів, майнового стану або інших утриманців.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2026 відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Заходи забезпечення позову або доказів у справі не вживалися.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та вказала, що позов підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином; позицію щодо позову виклав у письмовому відзиві.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та вказала, що позов підтримує повністю.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, наявність у справі їхніх письмових позицій та положення частини третьої статті 211 ЦПК України суд розглянув справу за їхньої відсутності за наявними письмовими матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого 12.05.2016 на підставі актового запису № 105 від 28.07.2008, убачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Цей документ виданий органом державної реєстрації актів цивільного стану, містить узгоджені з іншими матеріалами відомості і належно підтверджує спорідненість учасників справи.

Копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 підтверджує, що 24.08.2024 зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , актовий запис № 101, після чого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Документ пояснює відмінність прізвища позивачки від прізвища, зазначеного у свідоцтві про народження доньки, та у сукупності з цим свідоцтвом дає змогу однозначно ідентифікувати позивачку як матір ОСОБА_3 .

Довідка Черкаської медичної академії № 533/04-03 від 16.06.2026 містить відомості про те, що ОСОБА_3 є студенткою першого курсу за спеціальністю «Фармація», зарахована з 01.09.2025 на денну форму навчання; закінчення навчання передбачено 30.06.2027. Довідка видана закладом освіти, має належні реквізити, її зміст не спростований, тому суд визнає її належним і достовірним доказом факту та строку навчання.

Довідка про місце реєстрації засвідчує, що ОСОБА_3 з 12.05.2017 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

У матеріалах справи також наявне письмове підтвердження від 29.06.2026, підписане заступником міського голови, про те, що повнолітня ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 . Суд враховує, що цей документ не містить розрахунку витрат і не доводить їх конкретного розміру. Однак у сукупності з документами про спорідненість, вік і навчання він підтверджує довід позивачки про те, що саме вона несе поточні витрати на доньку.

Наданий відзив не містять відомостей та доказів про матеріальний стан, здоров`я чи інших утриманців відповідача і не підтверджують об`єктивної неможливості надавати допомогу доньці.

Оцінюючи докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд вважає доведеними такі обставини: ОСОБА_3 є спільною донькою сторін; вона досягла повноліття, але не досягла двадцяти трьох років; продовжує денне навчання до ІНФОРМАЦІЯ_2 і у зв`язку з навчанням має регулярні життєві та освітні витрати; поточне утримання надає мати. Доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість відповідача надавати допомогу, до матеріалів справи не подано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав і обов`язків, а кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 та 89 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення; кожен доказ суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частини перша та друга статті 199 СК України покладають на батьків обов`язок утримувати повнолітніх дочку чи сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно з частиною третьою статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка чи син, а також самі дочка чи син. Закон не ставить виникнення цього права у залежність від попереднього звернення з позасудовою вимогою до платника аліментів. Тому заперечення відповідача про відсутність попередньої вимоги не впливає на обґрунтованість позову.

Зміст статі 199 СК України свідчить, що обов`язок батьків щодо утримання повнолітніх дітей виникає за одночасної наявності таких юридичних фактів: вік доньки або сина від вісімнадцяти до двадцяти трьох років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням; можливість батьків надавати таку допомогу. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 583/664/17.

Пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» орієнтує суди з`ясовувати наявність саме цих умов. При цьому аліментний обов`язок припиняється з припиненням навчання або досягненням двадцяти трьох років.

Стаття 200 СК України передбачає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку або сина суд визначає у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу: стану здоров`я та матеріального стану одержувача і платника аліментів, наявності у платника інших дітей та утриманців, його майна і майнових прав та інших істотних обставин. При визначенні розміру утримання суд також враховує можливість надання утримання другим із батьків.

Обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладений на обох батьків незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 308/13136/16-ц. Тому матеріальна участь матері не звільняє батька від обов`язку брати участь у витратах, якщо він може таку допомогу надавати.

Потреба повнолітньої дитини у допомозі на час навчання не обмежується оплатою навчання. До витрат, пов`язаних з навчанням, належать витрати на харчування, проїзд до закладу освіти, придбання підручників, канцелярського приладдя та забезпечення інших звичайних життєвих потреб, без задоволення яких продовження навчання є утрудненим. Аналогічний за змістом підхід застосовано Верховним Судом України у постанові від 24.02.2016 у справі № 6-1296цс15.

Відсутність чеків або розрахункових документів на кожну окрему покупку не спростовує самого факту об`єктивної потреби студентки у харчуванні, одязі, гігієні, проїзді та навчальному приладді. Разом із тим суд не покладає на відповідача весь обсяг таких витрат: заявлена тверда сума є часткою матеріальної участі батька, а інша частина утримання залишається за матір`ю та можливими власними доходами повнолітньої доньки.

Суд відхиляє посилання відповідача на недоведеність його можливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Позивачка не має об`єктивного доступу до відомостей про доходи, майно чи стан здоров`я відповідача. Натомість саме відповідач, посилаючись на обставини, які обмежують його платоспроможність, мав надати наявні у нього докази таких обставин. Відзив не містить відомостей про тяжку хворобу, втрату працездатності, інших осіб на його утриманні або інших обставин, які б у сукупності свідчили про неможливість надавати допомогу.

Роз`яснення Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведені у постанові від 10.04.2023 у справі № 752/20152/16-ц, свідчать, що фактично безперервне продовження освіти на наступному освітньому рівні за певних обставин може мати значення для продовження аліментного обов`язку. Однак на час ухвалення цього рішення матеріали справи підтверджують навчання ОСОБА_3 саме до 30.06.2027. Суд не може ґрунтувати рішення на припущенні про можливе майбутнє навчання після цієї дати. Тому аліменти підлягають стягненню до закінчення підтвердженого строку навчання, або до його дострокового припинення.

З урахуванням віку доньки, денної форми і тривалості її навчання, характеру поточних життєвих та освітніх витрат, принципу рівної участі обох батьків та відсутності належних доказів неможливості відповідача надавати матеріальну допомогу, суд вважає тверду грошову суму 5 000,00 грн. щомісячно співмірною із встановленими обставинами, розумною та справедливою. Ця сума не звільняє матір від обов`язку брати участь в утриманні доньки і не перекладає на відповідача всі витрати.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Оскільки позов надійшов до суду 22.07.2026, аліменти підлягають стягненню із цієї дати.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Позов підлягає задоволенню щодо заявленого розміру аліментів і періоду підтвердженого навчання, тому згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 211, 263265, частиною першою статті 354 ЦПК України, статтями 7, 141, 182, 191, 199201 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачки ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) щомісячно, починаючи з 22.07.2026 і до закінчення навчання 30.06.2027, за умови продовження навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. У разі припинення навчання раніше зазначеної дати право на утримання припиняється з дня припинення навчання.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), бюджетний рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, стягувач Державна судова адміністрація України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , інші відомості про особу суду не відомі.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна