Постанова № 139423210, 02.09.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5380/26

3/703/1781/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, пенсіонер за віком, інвалід ІІІ групи, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 04.08.2026 близько 11-57 год по вул. Соборній в м. Сміла керував автомобілем «ЗАЗ-111740», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи рух прямо на регульованому перехресті, зупинився на заборонний сигнал світлофора, після чого в порушення п. 8.10 ПДР України, продовжив рух та перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.12, створив небезпеку для руху транспортному засобу, що рухався позаду та водій якого був змушений різко гальмувати для уникнення зіткнення.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення заперечував. Пояснив, що в районі перехрестя вулиць Соборної та Перемоги в м. Сміла зупинився на червоний сигнал світлофора, мав намір продовжити рух прямо. В цей час ззаду почув гучний звуковий сигнал автомобіля, від чого злякався та продовжив рух. Однак побачив, що надалі горить заборонний сигнал світлофора, тому зупинився. Вважає, що власними діями перешкод чи небезпеки для руху іншим учасникам дорожнього руху не створював, подія відбулася виключно внаслідок неправомірних дій водійки, яка рухалася позаду та гучним звуковим сигналом відволікла його, також продовжувала рух, а після цього була змушена різко гальмувати, оскільки він правомірно зупинився, а вона не дотримувалася безпечної дистанції.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи вважаю, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

За ч. 5 тієї ж статті адміністративна відповідальність передбачена за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Згідно п. 8.10 «а» ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Стаття 251 КУпАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на заперечення власної провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 04.08.2026 серії ЕПР1 №736957 та серії ЕПР1 №552976, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та з якого вбачається, що ОСОБА_1 , здійснюючи рух на автомобілі, продовжив рух та виїхав на перехрестя на заборонний сигнал світлофору, де був вимушений різко загальмувати та такими діями спричинив зупинку транспортного засобу, що рухався позаду;

- даними відеозапису, що виконаний працівниками поліції, на якому звук не зафіксований, що відтворений в судовому засіданні, на якому відображено, що автомобіль, упізнаний ОСОБА_1 як власний, зупинився перед перехрестям, оскільки був увімкнений червоний сигнал світлофора, надалі продовжив рух без будь-яких очевидних причин. Автомобіль, що рухався позаду, також продовжив рух, незважаючи на заборонний сигнал світлофору та його водій був вимушений різко загальмувати, коли ОСОБА_1 зупинив власний автомобіль.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони отримані у визначеному процесуальним законом порядку.

Суд вважає, що доказами, дослідженими у судовому засіданні, доведено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки допустив порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг при русі на регульованому перехресті, чим примусив іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки.

Вказані обставини не спростовуються доводами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що його дії були спричинені протиправними діями водія, який рухався позаду, оскільки такий не мав достатніх засобів, щоб будь-яким чином змусити ОСОБА_1 після зупинки на заборонний сигнал світлофора, продовжити рух всупереч власній волі. В той же час, дії іншого водія не є предметом даного судового розгляду, тому їх відповідність Правилам дорожнього руху в даному випадку не оцінюється.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, що не потягнуло значних наслідків, відомості про особу порушника, його вік та наявність інвалідності, відсутність відомостей про притягнення його до відповідальності в минулому, вважаю, що для його перевиховання, стимулювання поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу.

Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 1-2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, що звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 33, 34, 35, 36, 40-1, 122-4, 124, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1445 (одну тисячу чотириста сорок п`ять) грн (отримувач коштів: ГУК у Черкаській області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.В.Овсієнко