Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4148/26
Номер провадження 2/711/2575/26
РІШЕННЯ
Іменем України
31 серпня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого - судді: Демчика Р.В., при секретарі Кобилки Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив :
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося через систему «Електронний суд» до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що 17.09.2020 року між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір № 253547400 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: 2 прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання - пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. - отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору. - надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3М3Е8. Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 1500.00 шляхом перерахування через банк-провайдер.
Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6000,00 грн.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 126 від 23.03.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20886,18 грн.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 20886,18 грн, яка складається з: 5998,46 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14887,72 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за Кредитним договором №253547400 від 17.09.2020 у розмірі 20886,18 грн, судовий збір у розмірі 2662.40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000.00 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 квітня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду та надано строк для усунення недоліків.
06.05.2026 року представником позивача - адвокатом Сахаровою О.І. подано заяву про усунення недоліків, якою вказано зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 07.08.2013 дотепер.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання (з викликом сторін), витребувано докази з АТ КБ «Приватбанк».
01.06.2026 року на виконання вимог ухвали суду, АТ КБ «Приватбанк» надано інформацію.
03.06.2026 через систему Електронний суд представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Конопатським О.О., подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає, вважає їх недоведеними і такими, що мають бути залишені без задоволення. Обставини, наведені позивачем, відповідачем не визнаються, як і не погоджується вона з наданою позивачем вказаним обставинам правовою оцінкою. Спірний Кредитний договір було укладено 17.09.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 . Натомість договір про відступлення права вимоги між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено 28.11.2018. Отже, на момент укладення вказаного Договору факторингу зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_2 ще не виникло, тому воно не могло бути передано до ТОВ «Таліон плюс» та у подальшому відступлене до позивача. Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20). Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує Кредитним договором та рядом додаткових угод до нього. Як вбачається з Кредитного договору, він був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. В той же не надано доказів того, що вказані додаткові угоди були підписані відповідачем, зокрема електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Позивач просить стягнути проценти за користування кредитними коштами у період, який виходить за межі строку кредитування. Навіть у випадку надання доказів укладення додаткових угод до Кредитного договору позовні вимоги не підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки позивач просить стягнути проценти поза межами строку кредитування. м на кінець строку кредитування 16.02.2021, з урахуванням здійснених відповідачем платежів за договором, її заборгованість складала 7326,59 грн., враховуючи тіло кредиту та проценти у межах строку кредитування. 19.02.2021 було сплачено 5 грн., відтак заборгованість склала 7321,59 грн. Донарахування процентів у період поза межами строку кредитування з 20.02.2021 по 06.05.2021 у сумі 13 564,59 грн. (проценти станом на 06.05.2021 20886,18 грн. - проценти станом на 19.02.2021 7321,59 грн. = 13564,59 грн.). суперечить не лише зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду, а й прямо суперечить нормам законодавства. На підставі вищевикладеного, просив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Також подано копію свідоцтва про шлюб, відповідно до якого 19 квітня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_4 .
03.06.2026 представником позивача - адвокатом Сахаровою О.І. через систему Електронний суд подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та між ТОВ "Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 23.03.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 126 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 16 399,50 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 23.03.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 253547400 від 17.09.2020. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 126 від 23.03.2021 до Договору факторингу № 28/1118- 01 від 28.11.2018. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 23.03.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 126 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 16 399,50 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 23.03.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 253547400 від 17.09.2020. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 126 від 23.03.2021 до Договору факторингу № 28/1118- 01 від 28.11.2018. Перехід права вимоги за кредитним договором № 253547400 від 17.09.2020 відповідно до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 2.1. Строк чинності договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820- 01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії цього Договору закінчується 04 серпня 2021 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (копія долучена до позовної заяви) та №3 від 30.12.2022 (копія долучена до позовної заяви) - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Таким чином, додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Щодо предмету договору факторингу № 05/0820 -01 від 05.08.2020, то пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 3 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Щодо Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, то згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Відповідно до Договору Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідному Додатку (форма Реєстру Боржників) до цього Договору; Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 20886,18 грн. Щодо перерахування кредитних коштів, то відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжними дорученнями ініціювало переказ коштів в загальній сумі 6 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення: № 2f5cc9d5-260e-4448-83f5-aeb27db30dfc від 17.09.2020 з відміткою Товариства. № a5c4cd4e-d917-4b98-b27c-8fc26230180b від 17.09.2020 з відміткою Товариства. № f64777c3-73cb-4f5e-ae36-4f6af8fa02d7 від 17.09.2020 з відміткою Товариства. № 26f3f976-574d-43de-8352-b3e7a6d84d6d від 17.09.2020 з відміткою Товариства. № 26f3f976-574d-43de-8352-b3e7a6d84d6d від 17.09.2020 з відміткою Товариства. № 3b5d47f8-2b88-4c23-91b2-726076087cb6 від 17.09.2020 з відміткою Товариства. № cdb7d607-a328-4074-b3c7-5d0e4732f24c від 19.09.2020 з відміткою Товариства. № 50a30e97-03bf-4834-bd7c-f7a8959ac46a від 19.09.2020 з відміткою Товариства. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то відповідачем були укладені Додаткові угоди до Договору № 253547400 від 17.09.2020 року, відповідно до яких Сторони погодилися збільшити суму кредиту. Представник позивача вважає, що враховуючи порушення Відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).
05.06.2026 представником позивача - адвокатом Сахаровою О.І. через систему Електронний суд подано додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що кредитним договором № 25354740 0 від 17.09.2020 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Представник відповідача зазначає: «Безпідставними є доводи позивача про обґрунтованість проведення перерахунку процентів на підставі п. 1.4 Кредитного договору та нарахування додатково 5 916,84 грн. процентів по збільшеній процентній ставці.» Відповідно до п. 4.1. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Згідно п. 4.5. Застосування перерахування Дисконтної процентної ставки на Базову процентну ставку не є зміною істотних умов Договору. Позичальник засвідчує, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків Товариства та Позичальника. (п. 4.12.) Сторони засвідчують, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна зі Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов`язки Сторін, інші умови Договору), та умови Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні Договору, Договір може бути змінений або розірваний тільки за згодою Сторін. (п.4.13.) Таким чином, твердження представника Відповідача щодо безпідставності проведення перерахунку заборгованості відповідно до п. 1.4 Кредитного договору є необґрунтованими та такими, що суперечать умовам самого Договору. Під час укладення Кредитного договору Відповідач добровільно та на власний розсуд погодився з усіма його умовами, що підтверджується фактом підписання договору. Зокрема, Відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у кредит та Паспорт споживчого кредиту, був належним чином ознайомлений з їх змістом, розумів свої права та обов`язки, а також прийняв на себе зобов`язання неухильно дотримуватися умов договору. Крім того, пунктом 4.5 Кредитного договору прямо передбачено, що застосування перерахунку Дисконтної процентної ставки на Базову процентну ставку не є зміною істотних умов договору. Отже, можливість такого перерахунку була заздалегідь погоджена сторонами під час укладення договору та є складовою договірних правовідносин між сторонами. Також Відповідач підтвердив, що умови договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять будь-якого дисбалансу прав та обов`язків сторін, про що прямо зазначено у п. 4.12 Договору. Відповідно до п. 4.13 Договору сторони засвідчили, що укладення договору відповідає їх вільному волевиявленню, вони усвідомлювали правову природу договору, його умови, права та обов`язки, а також не перебували під впливом помилки, примусу чи тяжких обставин. За таких обставин Відповідач не може посилатися на необґрунтованість застосування положень п. 1.4 Кредитного договору, оскільки відповідний механізм нарахування та перерахунку процентів був чітко визначений умовами договору, з якими він погодився добровільно та свідомо під час його укладення. Відтак нарахування Позивачем процентів та проведення перерахунку відповідно до п. 1.4 Кредитного договору є правомірним та повністю відповідає погодженим сторонами умовам договору.
В судове засідання представник позивача, не з`явився. Разом з позовною заявою позивачем подано письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника, в якому він одночасно вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Конопатський О.О. в судове засідання не з`явилися.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що 17.09.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір №253547400 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3М3Е8. Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 1500.00 шляхом перерахування через банк-провайдер.
Додатковою угодою від 19.09.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 253547400 від 17.09.2020 р., на наступну кількість днів: дев`ятнадцять.
Додатковою угодою від 20.10.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять.
Додатковою угодою від 20.11.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять.
Додатковою угодою від 21.12.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять.
Додатковою угодою від 20.01.2021 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять.
Додатковою угодою від 17.09.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1200 грн 00 коп. (одна тисяча двісті грн. нуль коп.) з 17.09.2020 р. на строк дії Договору № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.
Додатковою угодою від 17.09.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 950 грн 00 коп. (одна тисяча двісті грн. нуль коп.) з 17.09.2020 р. на строк дії Договору № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.
Додатковою угодою від 17.09.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 450 грн 00 коп. (одна тисяча двісті грн. нуль коп.) з 17.09.2020 р. на строк дії Договору № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.
Додатковою угодою від 17.09.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 150 грн 00 коп. (одна тисяча двісті грн. нуль коп.) з 17.09.2020 р. на строк дії Договору № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.
Додатковою угодою від 19.09.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1400 грн 00 коп. (одна тисяча двісті грн. нуль коп.) з 17.09.2020 р. на строк дії Договору № 253547400 від 17.09.2020 р. (надалі - «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.
Додатковою угодою від 19.09.2020 р. до Договору №253547400 від 17.09.2020 року, п.1 визначено, що сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 350 грн 00 коп. (одна тисяча двісті грн. нуль коп.) з 17.09.2020 р. на строк дії Договору № 253547400 від 17.09.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.
Відповідно до графіку розрахунків: загальна сума кредиту 6000.00 грн, нарахований процент 1229.28 грн, до сплати 7229.28 грн.
На виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Додаткових угод здійснено переказ коштів ОСОБА_1 на загальну суму 6000.00 грн для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1.
Переказ коштів за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено також і довідкою АТ КБ «Приватбанк», де вказано, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовану карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону НОМЕР_4 був/є фінансовим. Також, по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 17.09.2020 року по 24.09.2020 року було зарахування коштів на суму: 150.00 UAH, 450.00 UAH, 950.00 UAH, 1200.00 UAH, 1500.00 UAH, 350.00 UAH, 1400.00 UAH.
Також, умова договору № 253547400 від 17.09.2020 року визначено, що Кредит надається (Договір укладається) строком на 13 (тринадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.(п.1.2 договору).
На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,65 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п.1.3. Договору).
У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).(п.1.4. Договору)
Пунктом 1.5. Договору визначено, що базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.
Строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.(п.4.2. Договору).
Отже, з урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи відповідач підтвердив, що виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
Втім, обов`язки з повернення отриманих кредитних коштів відповідачем не виконані.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 126 від 23.03.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
За договором та додатковою угодою до нього складено відповідні реєстри боржників.
В подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, строком до 4 серпня 2021 року, до змісту якого внесено зміни у відповідності до додаткових угод №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року загальним строком до 30.12.2024.
Предметом даного договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1 Договору).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 року, доданого до договору факторингу №05/0820-01 від 5 серпня 2020 року та додаткових угод до нього, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги, яке виникло у первісного кредитора до відповідача на загальну суму 20886.18 грн, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 5998.46 грн та заборгованістю за відсотками за користування кредитом на суму 14887.72 грн.
11 липня 2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого на підставі за акту прийому-передачі реєстру боржників, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 20886.18 грн, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 5998.46 грн та заборгованістю за відсотками за користування кредитом на суму 14887.72 грн.
Отже, позивачем правомірно набуто право вимоги до відповідача, яке виникло з підстав невиконання ним кредитного зобов`язання за електронним кредитним договором, яке первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передав ТОВ «Таліон Плюс» не лише на підставі договору факторингу, а і у відповідності до додаткових угод, укладених до нього з приєднання витягів з реєстрів прав вимоги до боржників, яке в подальшому відійшло до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», та яке, в свою чергу, набув позивач.
За такого, врахувавши пролонгацію договорів факторингу, укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а також між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» права вимоги за договором укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Доводи відповідача про його сумніви стосовно дійсності та правомочності укладених договорів факторингу та додаткових угод до них, на підставі яких передано право вимоги до нього позивачу, не заслуговують на увагу, оскільки спростування презумпції правомірності правочинів відбувається лише у двох випадках: коли недійсність правочину прямо визначена імперативним приписом закону (у разі його нікчемності); та якщо правочин оспорений у судовому порядку та визнаний недійсним на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. В даному ж випадку, коли правочини не визнані судами недійсними, діє презумпція правомірності правочину, а також застосовується принцип його тлумачення favor contractus, за змістом якого місцевим судом, так і колегією суддів всі сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності цих договорів (правочинів) враховані на користь їх дійсності, чинності та виконуваності.
Як вбачається з розрахунку первісного кредитора та позивача, як його правонаступника, відповідачем належним чином умови договорів не виконані та отримані кредитні кошти не повернуті.
Враховуючи наведене та вимоги статті 526 ЦК України, за якими зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФК "Ейс" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 253547400 від 17.09.2020 за тілом кредиту в розмірі 5998.46 грн підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року (справа №6-2311цс16), нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, відповідно до кредитного договору № 253547400 від 17.09.2020 кредит надається строком на 13 днів від дати отримання кредиту позичальником. На період строку, визначеного п. 1.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1.65 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (п.п. 1.2. - 1.4. договору).
Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2. договору, є процентами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до матеріалів справи, строк кредитування за договором було продовжено шляхом укладення додаткових угод від 19.09.2020, 20.10.2020, 20.11.2020, 21.12.2020, 20.01.2021 до 16.02.2021.
З розрахунків заборгованості вбачається, що відповідачка частково здійснювала проплати за кредитним договором.
Станом на 16.02.2021, тобто на момент закінчення строку кредитування, розмір заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору, враховуючи здійснені нею проплати, склав 7321.59 грн.
Нарахування відсотків поза межами строку кредитування є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченою ч.2 ст. 625 ЦК України, а не відсотками, передбаченими ст. 1050 ЦК України за користування кредитними коштами.
З наведеного слідує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом обмежене умовами самого кредитного договору та, у даному випадку нараховувати відсотки за користування кредитом слід з 17.09.2020 до 16.02.2021, а після 16.02.2021 кредитодавець втрачає право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, як за дисконтною, так і за базовою процентними ставками, а тому нараховані відсотки поза межами строку кредитування стягненню не підлягають.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач не заявляв вимоги про стягнення з ОСОБА_2 відсотків, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.
Крім того, суд вважає, що перерахунок процентів, який здійснено первісним кредитором 16.02.2021 з скасуванням дисконтної та застосуванням базової процентної ставки за минулий період, є також незаконним та порушує права споживача, оскільки фактично після закінчення строку кредитування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, як і їх перерахунок за минулий час, є незаконним, так як після закінчення строку кредитування нарахування може бути лише як міра відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, що передбачає ч.2 ст. 625 ЦК України.
Тому, з урахування строку кредитування, який закінчився 16.02.2021, з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № 253547400 від 17.09.2020 в сумі 7321.59 грн.
В зв`язку з викладеним, суд вважає, що сума яка підлягає до стягнення за кредитним договором з ОСОБА_2 становить 7321.59 грн., з яких 5998.46 грн - тіло кредиту, 1323.1 грн - проценти за користування кредитними коштами.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.
Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7000,00 грн., які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №1807/24-01 від 18.07.2024 року; протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №1807//24-01 від 18.07.2024; додатковою угодою №5 до Договору про надання правничої допомоги №1807//24-01 від 18.07.2024; актом прийому-передачі наданих послуг від 18.07.2024 року.
З огляду на викладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, заявлені позивачем вимоги, їх складність та об`єм досліджених судом доказів, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 20886.18 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 7321.59 грн, що становить 35.05% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 933.17 грн, що складає 35.05 % від 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місце знаходження м.Київ, Харківське шоссе,буд.19 офіс 2005) заборгованість за договором № 253547400 від 17.09.2020 в розмірі 7321.59 грн судовий збір в сумі 933.17 грн та 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р.В.Демчик
Повний текст рішення складено 02 вересня 2026 року
Головуючий: Р.В.Демчик
Судове рішення № 139423152, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 02.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/4148/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: