Рішення № 139423131, 02.09.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1145/26

Номер провадження2-о/701/49/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - І.Д.Калієвського

за участю секретаря - Г.І.Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду с-щі Маньківка справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іваньківська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 30 червня 2000 року Маньківська районна рада Черкаської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Березівської сільської ради, прийняла рішення №14-7, відповідно до якого ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства було надано земельну ділянку загальною площею 22,2 га., яка складається із двох земельних ділянок, а саме: площею 9,4 га. та 12,8 га. На виконання зазначеного рішення Черкаським філіалом інституту землеустрою було виготовлено технічний звіт по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок площею 22,2 га., для ведення фермерського господарства. Відповідно до Акту про перенесення в натуру проекту відведення земель від 18 липня 2000 року, який наявний у вищевказаному технічному звіті було перенесено в натуру проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , для ведення фермерського господарства із землекористування земель запасу Березівської сільської ради Маньківського району Черкаської області загальною площею 22,2 га., у тому числі у постійне користування 22,2 га., з них: орної 22,2 га. 5 вересня 2000 року ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЧР № 11-77, відповідно до якого їй надано у постійне користування дві земельні ділянки площею 9,4 га., та 12,8 га. 18.12.2000 року ОСОБА_1 зареєструвала селянське (фермерське) господарство «Берегиня», що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 506722 від 07.06.2012 року. Після проведення технічної інвентаризації земельних ділянок та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельній ділянці площею 9,4154 присвоєно кадастровий номер 7123180700:02:001:0302, а земельній ділянці площею 12,7742 присвоєно кадастровий номер 7123180700:02:001:0303. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №257939137, право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства з кадастровим номером 7123180700:02:001:0302, площею 9,4154 га., зареєстровано за ОСОБА_1 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №258088274, право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства з кадастровим номером 7123180700:02:001:0303, площею 12,7742 га., зареєстровано за ОСОБА_1 . ОСОБА_1 звернулась із заявою до Іваньківської сільської ради про викуп у приватну власність земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні площею 12,7742 га., кадастровий номер 7123180700:02:001:0303, на території Іваньківської сільської територіальної громади (за межами села Березівка) Уманського району Черкаської області. У відповіді на звернення ОСОБА_1 , №1327/01-29 від 17.10.2025 року Іваньківська сільська рада повідомила, що дане питання було розглянуто на черговій сесії Іваньківської сільської ради, рішення не було прийняте, оскільки виявлено недостовірність відомостей у поданих документах, а саме: згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.09.2025 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.05.2021 року цільове призначення земельної ділянки площею 12,7742 га., вказано для ведення селянського (Фермерського) господарства, але у Державному акті на право постійного користування серії ЧР 11-77 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дійсно, після перевірки наявної інформації стало відомо, що у Державному акті на право постійного користування землею серія ЧР №11-77 зазначено, що землю надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, відомості Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно узгоджуються між собою та відповідають первісному рішенню органу державної влади і технічній документації із землеустрою. Єдина розбіжність міститься у тексті Державного акта серії ЧР №11-77, де зазначено цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», тоді як рішення про надання земельної ділянки, технічний звіт, відомості ДЗК та ДРРП вказують на її надання для ведення селянського (фермерського) господарства. Отже, при видачі державного акту на право постійного користування землею у ньому була допущена помилка, яка перешкоджає заявниці скористатися своїм правом викупу, оскільки із наявних документів вбачається, що ОСОБА_1 отримувала земельну ділянку для створення фермерського господарства та відповідно цільове призначення земельної ділянки є саме «для ведення селянського (фермерського) господарства». Дане твердження заявника підтверджується наступним: Так, у Рішення Маньківської районної ради Черкаської області від 30.03.2000 року №14-7 зазначено, що земельна ділянка передається для створення селянського (фермерського) господарства. У подальшому, при складанні Черкаським філіалом інституту землеустрою Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок зазначено, що даний звіт складається з метою відведення земельних ділянок площею 22,2 га., громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства. У даному звіті наявний ряд документів у яких цільове призначення земельної ділянки зазначено як «для ведення фермерського господарства». У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7123180100:02:001:0303 наявний запис про інше речове право, а саме 28833323. Так, відповідно до даного запису земельна ділянка із кадастровим номером 7123180100:02:001:0303 площею 12,7742 передана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування серія ЧР № 11-77 від 05.09.2000 року. Цільове призначення земельної ділянки зазначено як «для ведення селянського (фермерського) господарства». У Державносу земельному кадастрі про земельну ділянку із кадастровим номером 7123180100:02:001:0303 площею 12,7742 вид цільового призначення земельної ділянки зазначено «Для ведення фермерського господарства». Щодо земельної ділянки із кадастровим номером 7123180100:02:001:0302, то у державному реєстрі речових прав на нерухоме наявний запис про інше речове право, а саме 28835042. Так, відповідно до даного запису земельна ділянка із кадастровим номером 7123180100:02:001:0302 площею 9,4154 передана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування серія ЧР №11-77 від 05.09.2000 року. Цільове призначення земельної ділянки зазначено як «для ведення селянського (фермерського) господарства». У Державному земельному кадастрі про земельну ділянку із кадастровим номером 7123180100:02:001:0302 площею 9,4154 вид цільового призначення земельної ділянки зазначено «Для ведення фермерського господарства». Тобто, при виготовленні Державного акту на право постійного користування землею серія ЧР №11-77, відповідно до якого ОСОБА_1 надано у постійне користування дві земельні ділянки, а саме: 9,4 га., та 12,8 га., здійснена технічна помилка і виходячи з вище вказаних даних правильним цільовим призначенням земельної ділянки із кадастровим номером 7123180100:02:001:0302 та земельної ділянки із кадастровим номером 7123180100:02:001:0303 є для ведення селянського (фермерського) господарства. Отже, послідовний ланцюг документів, підтверджує факт передачі у постійне користування заявнику земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення селянського (фермерського) господарства». Тобто помилка в державному акті виглядає логічно доведеною. Встановлення факту неправильності запису цільового призначення земельної ділянки необхідно заявнику для реалізації свого права викупу земельної ділянки у приватну власність оскільки викуп земельних ділянок для ведення фермерського господарства в Україні доступний громадянам та юридичним особам, які мають право постійного користування або оренди таких земель, у зв`язку з чим представник заявиника вимушений звертатись до суду з даною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 18.08.2026 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Заявник та представник заявника до суду не з`явилися, але згідно письмової заяви просили справу слухати в їх відсутності, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи: Іваньківськорї сільської ради в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення заявлених вимог та просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання заяви заінтересованою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

30 червня 2000 року Маньківська районна рада Черкаської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Березівської сільської ради, прийняла рішення №14-7, відповідно до якого ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства було надано земельну ділянку загальною площею 22,2 га., яка складається із двох земельних ділянок, а саме: площею 9,4 га., та 12,8 га. (а.с.9-10).

На виконання зазначеного рішення Черкаським філіалом інституту землеустрою було виготовлено технічний звіт по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок площею 22,2 га., для ведення фермерського господарства (а.с.11-22).

Відповідно до Акту про перенесення в натуру проекту відведення земель від 18 липня 2000 року який наявний у вищевказаному технічному звіті було перенесено в натуру проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , для ведення фермерського господарства із землекористування земель запасу Березівської сільської ради Маньківського району Черкаської області загальною площею 22,2 га., у тому числі у постійне користування 22,2 га., з них: орної 22,2 га.(а.с.15)

5 вересня 2000 року ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЧР № 11-77, відповідно до якого їй надано у постійне користування дві земельні ділянки площею 9,4 га., та 12,8 га. (а.с.23-24).

18.12.2000 року ОСОБА_1 зареєструвала селянське (фермерське) господарство «Берегиня», що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 506722 від 07.06.2012 року (а.с.25-26).

Після проведення технічної інвентаризації земельних ділянок та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельній ділянці площею 9,4154 присвоєно кадастровий номер 7123180700:02:001:0302, а земельній ділянці площею 12,7742 присвоєно кадастровий номер 7123180700:02:001:0303.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №257939137, право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства з кадастровим номером 7123180700:02:001:0302, площею 9,4154 га., зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.27-28).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №258088274, право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства з кадастровим номером 7123180700:02:001:0303, площею 12,7742 га., зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.29-30).

ОСОБА_1 звернулась із заявою до Іваньківської сільської ради про викуп у приватну власність земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні площею 12,7742 га., кадастровий номер 7123180700:02:001:0303, на території Іваньківської сільської територіальної громади (за межами села Березівка) Уманського району Черкаської області. У відповіді на звернення ОСОБА_1 , №1327/01-29 від 17.10.2025 року Іваньківська сільська рада повідомила, що дане питання було розглянуто на черговій сесії Іваньківської сільської ради, рішення не було прийняте, оскільки виявлено недостовірність відомостей у поданих документах, а саме: згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.09.2025 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.05.2021 року цільове призначення земельної ділянки площею 12,7742 га., вказано для ведення селянського (Фермерського) господарства, але у Державному акті на право постійного користування серії ЧР 11-77 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.33).

Судом дійсно встанволено, що у Державному акті на право постійного користування землею серія ЧР №11-77 зазначено, що землю надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що суперечить відомостям Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які узгоджуються між собою та відповідають первісному рішенню органу державної влади і технічній документації із землеустрою.

Розбіжність міститься у тексті Державного акта серії ЧР №11-77, де зазначено цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», тоді як рішення про надання земельної ділянки, технічний звіт, відомості ДЗК та ДРРП вказують на її надання для "ведення селянського (фермерського) господарства".

У рішенні Маньківської районної ради Черкаської області від 30.03.2000 року №14-7 зазначено, що земельна ділянка передається для створення селянського (фермерського) господарства.

При складанні Черкаським філіалом інституту землеустрою Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок зазначено, що даний звіт складається з метою відведення земельних ділянок площею 22,2 га., громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7123180100:02:001:0303 наявний запис про інше речове право, а саме 28833323.

Відповідно до даного запису земельна ділянка із кадастровим номером 7123180100:02:001:0303 площею 12,7742 передана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування серія ЧР № 11-77 від 05.09.2000 року.

Цільове призначення земельної ділянки зазначено як «для ведення селянського (фермерського) господарства». У Державносу земельному кадастрі про земельну ділянку із кадастровим номером 7123180100:02:001:0303 площею 12,7742 вид цільового призначення земельної ділянки зазначено «для ведення фермерського господарства».

Щодо земельної ділянки із кадастровим номером 7123180100:02:001:0302, то у державному реєстрі речових прав на нерухоме наявний запис про інше речове право, а саме 28835042.

Відповідно до даного запису земельна ділянка із кадастровим номером 7123180100:02:001:0302 площею 9,4154 передана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування серія ЧР №11-77 від 05.09.2000 року.

Цільове призначення земельної ділянки зазначено як «для ведення селянського (фермерського) господарства». У Державному земельному кадастрі про земельну ділянку із кадастровим номером 7123180100:02:001:0302 площею 9,4154 вид цільового призначення земельної ділянки зазначено «для ведення фермерського господарства».

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У зв`язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про державний земельний кадастр» право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр » кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Представник заявника обгрунтовуючи заявлені вимоги зазначає, що встановлення факту неправильності запису цільового призначення земельної ділянки необхідно заявнику для реалізації свого права викупу земельної ділянки у приватну власність оскільки викуп земельних ділянок для ведення фермерського господарства в Україні доступний громадянам та юридичним особам, які мають право постійного користування або оренди таких земель.

Процедура регулюється Земельним кодексом України, а саме ст. 128 ЗК України та передбачає подачу заяви до місцевої ради чи держоргану, проведення експертної грошової оцінки та укладення договору купівлі-продажу.

Пунктом 6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено право відповідних постійних користувачів земель державної та комунальної власності, зокрема земельних ділянок, призначених для ведення селянського (фермерського) господарства, на їх купівлю без проведення земельних торгів за ціною, визначеною законом.

Відповідно до статей 127, 128 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кодексом.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Технічна розбіжність у державному акті і стала підставою для фактичного не розгляду питання про реалізацію передбаченого законом права на купівлю земельної ділянки.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих заявником достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суду змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 81, 89, 293, 315, 316 ЦПК України, ст.ст. 127, 128 ЗК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.

Встановити факт неправильності запису цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» у Державному акті на право постійного користування землею серія ЧР №11-77 виданого 5 вересня 2000 року Маньківською районною радою народних депутатів Кващук Людмилі Якимівні, відповідно до якого їй надано у постійне користування дві земельні ділянки, а саме: 9,4 га., та 12,8 га., та вважати правильним цільове призначення земельних ділянок «для ведення селянського (фермерського) господарства».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

СуддяІ. Д. Калієвський