Рішення № 139422394, 01.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1064/26

Номер провадження 2/541/1200/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Клеванської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Клеванської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,мотивуючи наступним. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти з 2016 року проживають з позивачкою. Відповідач з того часу не виходить на контакт з дітьми, ніяким чином не намагається з ними звязатися, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх навчанням, станом здоровя, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, матеріального забезпечення. Таким чином, відповідач не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дітей, тобто покладених законом на батьків обовязків не виконує. Всі питання щодо виховання дітей вирішуються позивачкою самостійно без участі відповідача. З урахуванням зазначеного, позивачка просила позбавити відповідача батьківських прав щодо дітей.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, представник надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до положень ч. 1 ст. 128 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 19 липня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського управління юстиції, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 19 липня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського управління юстиції, а.с. 10, 11).

Згідно з характеристикою Оржівського ліцею Клеванської селищної ради № 508 від 25 вересня 2025 року учениця 7-Б класу ОСОБА_3 проживає з матір`ю, вітчимом та братами. Вихованням та навчанням дитини займається мати, дитина завжди чиста, охайна, має все необхідне для навчання. Рідний батько участі у навчанні і вихованні дитини не бере з 1 класу і по 7 клас жодного разу в школі не з`являвся і не зв`язувався з класним керівником (а.с. 14).

Згідно з характеристикою Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради від 29 вересня 2025 року, виданою на учня 7 класу ОСОБА_3 , дитина проживає разом з матір`ю, вітчимом, братом та сестрою. Мати постійно цікавиться навчанням, здоров`ям та поведінкою дитини. Хлопчик забезпечений одягом та необхідним канцелярським приладдям. Батько участі у вихованні дитини не бере, за час навчання дитини в заклад жодного разу не приїжджав та не цікавився його навчанням (а.с. 15).

Відповідно до характеристики з місця роботи ОСОБА_1 працює сушильником шпону 4-го розряду в ТОВ «ОДЕК» Україна з 22 листопада 2024 року по теперішній час. За період роботи зарекомендувала себе як сумлінний працівник, що вчасно та якісно виконує свою роботу, не конфліктна, коректна (а.с. 13).

У відповідності з постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2015 року, ухваленою по справі № 570/792/15-п, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП України за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітніх дітей (а.с. 18).

Постановою від 05 лютого 2016 року по справі № 570/434/16-п ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП України за порушення громадського порядку, а саме - вчинення сварки з ОСОБА_1 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою (а.с. 19).

Згідно з ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 19 березня 2015 року по справі № 570/927/15-к кримінальне провадження №12015180180000062 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито у зв`язку із відмовою потерпілої ОСОБА_1 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (а.с. 20).

За змістом ст.ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, у тому числі, коли дитина розлучається з одним з батьків, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.

У відповідності зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між особою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та ч. 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Рішенням виконавчого комітету Клеванської селищної ради від 25 червня 2026 року затверджено висновок служби у справах дітей Клеванської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (а.с. 63-66).

Доказів на спростування наведених фактів відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

П. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки (п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , участі в їх вихованні не приймає, не турбується про здоров`я дітей. Фінансової допомоги для виховання та утримання не надає, не виявляє у відношенні до них батьківської турботи, що вказує на неналежне виконання батьківських обов`язків, свідоме нехтування батьківськими обов`язками, в розумінні законодавчих положень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов про позбавлення батьківських прав є обґрунтованим і таким, що відповідає інтересам дітей, тому підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідач на користь позивачки в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 206, 263, 265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Клеванської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не встановлено, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко