Рішення № 139421685, 02.09.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4523/26

Провадження 2-2998/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

02 вересня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 10.12.2020 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 10.12.2020100002378, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн, з первинним строком користування на 7 днів з дати отримання. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 16.07.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 15000,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5000 грн та за відсотками 10000,00 грн. 09.10.2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № СЦ-091024-14, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №10.12.2020100002378 від 10.12.2020 року, боржником за яким є ОСОБА_3 . У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 15000,00 грн, а також стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,20 грн. та 210,38 витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 20.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без його участь, у разі неявки відповідача у судове засідання щодо винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про час і місце слухання справи належним чином повідомлений, заяв, клопотань чи заперечень суду не надав.

Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_4 10.12.2020 року укладено Кредитний договір № 10.12.2020-100002378.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень нуль копійок) строком на 7 (сім) календарних днів.

Відповідно до кредитного договору № 10.12.2020-100002378 від 10.12.2020 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 5000,00 грн., що належним чином підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 10.12.2020 року та карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору.

Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повномуобсязі.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору № 10.12.2020-100002378від 10.12.2020 року, у зв`язку з чим станом на 16.07.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 15000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 5000,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками - 10000,00 грн.

Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 року.

Так, відповідно до п. 2.3 зазначеного Договору Клієнт відступає Право вимоги до Боржника за Кредитним договором Факторові, а Фактор одержує право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором. Клієнт відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається Факторові за цим Договором, але не відповідає за невиконання вимоги Боржником.

Відповідно до п. 2.4., 2.5. зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку. Після підписання Акту приймання -передачі Переліку до Фактора переходять всі права та обов`язки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі Кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 10.12.2020-100002378 від 10.12.2020 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 (далі за текстом - «Відповідач», «Боржник», «Позичальник»).

В свою чергу Позивачем 15.10.2024 року на фінансовий номер телефону відповідача, ОСОБА_1 , а саме + 380982041503, було направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №СЦ-091024-14 від 09.10.2024 р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 10.12.2020-100002378 від 10.12.2020 року. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР";сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ( ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою зокрема договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції чинній на час укладення кредитного договору,визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно наданого розрахунку заборгованості, який не спростований відповідачем, остання свої зобов`язання не виконала і не повернула суму позики та відсотки за користування кредитом у встановлених договором розмірі та строк.

Нормами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як убачається з представленого позивачем та не спростованого відповідачем розрахунку заборгованості, у зв`язку з порушенням боржником узятих на себе зобов`язань за кредитним договором №10.12.2020-100002378 від 10.12.2020 року, загальна сума боргу становить 5000 грн та за відсотками 10000,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №10.12.2020-100002378 від 10.12.2020 року у загальному розмірі 15000,00 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також і понесені ними судові витрати в виді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі в сумі 210,38 грн. не підлягають задоволенню, оскільки такі витрати не врегульовані ЦПК України.

Крім того, це обов`язок позивача, у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету надсилати позовну заяву з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з п. 5-7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Керуючись ст.12-13, 76-81, 89, 247, 258, 263-265, 274-275, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за Кредитними договорами №10.12.2020-100002378 від 10.12.2020 року у загальному розмірі 15000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Г.В.Висоцька