Ухвала суду № 139421500, 02.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"02" вересня 2026 р. Справа № 363/694/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород заяву представника відповідача адвоката Штундера Я.Г. про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Штундер Я.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, зазначив, що в кінці червня 2026 року, відповідачу стало відомо про те, що приватним виконавцем Говоровим П.В. було відкрито виконавче провадження № 81256537 на підставі виконавчого листа виданого Вишгородським районним судом Київської області на виконання рішення суду від 29.04.2026 року. 30.06.2026 року представником відповідача ознайомлено з матеріалами справи за заявою від 25.06.2026 року та стало відомо, що 29.04.2026 року Вишгородським районним судом Київської області ухвалено рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1916695 від 15.05.2021 року у розмірі 24 561, 20 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. Про існування рішення суду відповідач не знала, з повним текстом рішення та матеріалами справи відповідач мала можливість ознайомитись 30.06.2026 року, у зв`язку із чим просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. З 2025 року відповідач не проживала за адресою реєстрації оскільки переїхала проживати та працювати в м. Київ. 05.05.2025 року була офіційно прийнята на роботу на посаду перукаря до ФОП ОСОБА_3 у м. Києві. 15.05.2026 року відповідачем було орендовано квартиру в м. Києві, в якій і проживає з дати укладання цього договору. Направлені листи з суду не отримувала та про наявний розгляд справи не знала. Належних та допустимих доказів того, що відповідачем було укладено кредитний договір № 1916695 від 15.05.2021 року позивачем не надано. Відповідач жодних продовжень умов договору кредиту, його пролонгацій та нових додаткових умов у межах укладеного сторонами договору не укладала. Матеріали справи, окрім довідки про ідентифікацію не містять доказів перерахування та зарахування грошових коштів на рахунок відповідача. Згідно умов договору перерахування коштів здійснювалося на картку № НОМЕР_1 , проте відсутні докази про те, що грошові кошти надавались на вказану картку, саме за запитом відповідача, як і не відомо, що це за картка, та кому вона належить. Також вказав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 865, 00 грн. є недоведеними належними та допустимими доказами по справі. З відповідача на користь позивача не може бути стягнута сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, які були нараховані після строку дії договору кредиту. Окрім іншого, зазначив, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу є неспівмірними складності справи та фактично виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Також заявив про сплив строку позовної давності для звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1916695 від 15.05.2021 року, який закінчився 30.05.2021 року. На підставі викладеного, представник відповідача просив суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2026 року.

Представник відповідача у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав викладених у заяві про перегляд заочного рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані до суду документи та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Вишгородського районного суду перебувала цивільна справа № 363/694/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2026 року позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 1916695 від 15.05.2021 року у розмірі 24 561, 20 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10.02.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом осіб) та призначено судове засідання на 26.03.2026 року. Копію вказаної ухвали про відкриття провадження разом із судовою повісткою 10.02.2026 року направлено відповідачу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти R067109587629) на адресу її реєстрації - АДРЕСА_1 .

Як встановлено із трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» зазначене поштове відправлення повернулось до суду із причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання 26.03.2026 року розгляд справи було відкладено на 29.04.2026 року, про що повідомлено відповідача шляхом направлення останній судової повістки (штрих-код Укрпошти R067141283887) за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання.

Поштове відправлення з судовою повісткою вдруге повернулось до суду із причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що вбачається із трекінгу відправлень АТ «Укрпошта».

Також судову повістку відповідачу направлено 10.02.2026 року та 03.04.2026 року на її номер мобільного телефону НОМЕР_2 , текст повідомлення якої згідно довідок про доставку електронного листа доставлено останній 10.02.2026 року та 03.04.2026 року в додаток «Viber».

При цьому, суд зазначає, що вказаний мобільний номер телефону зазначений представником відповідача у заяві про перегляд заочного рішення.

Сам лише факт того, що відповідач за адресою реєстрації не проживає, а проживає за іншою адресою з травня 2026 року, тобто вже після ухвалення судом рішення 29.04.2026 року, згідно поданого її представником договору оренду квартири, є недостатнім для перегляду заочного рішення.

При цьому, суд зауважує, що довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Наведене свідчить про те, що суд вжив усі визначені законом заходи для виклику відповідача у судове засідання та відповідно до вимог ЦПК України відповідач вважається таким, що двічі був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь в справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь в справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин. Відповідачем не повідомлено суд про поважні причини неявки в судове засідання.

Окрім того, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, а обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

Відповідач факту укладення кредитного договору не заперечувала, доказів неотримання кредитних коштів не надала, а також не подала жодних належних, допустимих і достатніх доказів, які б спростовували надані позивачем документи або свідчили про відсутність заборгованості.

Сама тільки незгода з наявним у справі розрахунком заборгованості підставою для перегляду заочного рішення бути не може.

Отже, доводи представника відповідача суд відкидає, оскільки вони є бездоказовими, нічим не підтвердженими, коли фактично зміст заяви про перегляд заочного рішення зводиться до переоцінки наявних у справі доказів.

Відтак, з дослідженого підстав для надання іншої юридичної оцінки вже наявним у справі доказам судом не встановлено.

Щодо посилань представника відповідача на те, що позивачем до суду було подано позовну заяву з порушенням строків позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, протягом існування спірних правовідносин в Україні діяв п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України № 4434-ІХ, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, пункт 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України виключено.

Отже, карантин в Україні згідно постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» діяв в період з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, а воєнний стан внаслідок збройної агресії РФ триває дотепер з 24 лютого 2022 року.

Відтак, з урахуванням продовження перебігу позовної давності на строк дії карантину з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року та її зупинення на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року до 04 вересня 2025 року, на момент звернення ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до суду з позовом 03 лютого 2026 року встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності не сплив та не може вважатися пропущеним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності до висунутих позовних вимог в цій справі.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу повного заочного рішення суду до 30.06.2026 року, відповідно до заяви про ознайомлення з матеріалами справи представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 30.06.2026 року, пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення слід поновити, що відповідатиме вимогам ч. 3 ст. 284 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 260, 280-288, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року.

Заяву представника відповідача адвоката Штундера Я.Г. про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено 02 вересня 2026 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту цієї ухвали шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя І.Ю. Котлярова