Ухвала суду № 139420970, 02.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №286/2614/26

Провадження № 2/279/3535/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2026 року м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., дослідивши позовну заяву у цивільній справі № 286/2614/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ :

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області на підставі ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 06 серпня 2026 року надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З наявної в матеріалах справи інформації, а також отриманої на запит Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідач - гр. ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до підсудності Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

Враховуючи вимоги ст. 32 ЦПК України, справа підлягає прийняттю до провадження.

Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175-177 вказаного Кодексу.

Нормами ст.175,177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Згідно зі ч.1,2 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У переліку додатків до позовної заяви позивачем зазначено квитанцію про сплату судового збору. Разом з тим, суд встановив відсутність вказаного документа та наявність у позовній заяві клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов таких висновків.

Позивач зазначає, що він має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та наразі перебуває у тяжкому матеріальному становищі.

Відповідно до ч. 1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року по справі № 0940/2276/18.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Тягар доказування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору (або його відстрочення, розстрочення чи зменшення) покладається виключно на особу, яка звертається до суду з відповідним клопотанням.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване виключно посиланнями на тяжке матеріальне становище та додаткове фінансове навантаження, однак жодних документів на підтвердження вказаної обставини позивачем до суду не надано (довідка про доходи, довідку з центру зайнятості, довідка органу ДВС про наявність заборгованості зі сплати аліментів тощо). Посилання на блокування карткових рахунків також нічим не підтверджене.

Суд враховує практику ЄСПЛ в питаннях звільнення від сплати судового збору, як забезпечення доступу до правосуддя. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з проханням про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Позивач, як на підставу для звільнення від сплати судового збору не надано жодного належного доказу для підтвердження незадовільного майнового стану, не надано жодного документу, який характеризує його майновий стан та свідчать про відсутність у нього доходу, наявності нерухомого майна, цінних паперів, доходів від нерухомого майна тощо.

Щодо статусу учасника бойових дій, суд звертає увагу, що згідно з ст.5 Закону України "Про судовий збір", яка визначає виключний перелік пільг щодо сплати судового збору, дана категорія позивачів не звільняється від сплати судового збору при розгляді цивільних справ даної категорії.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII). За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.

Вимоги позивача стосуються правовідносин, які регулюються Сімейним кодексом України, а саме зменшення розміру аліментів на утримання дитини, і не пов`язані із захистом його прав як учасника бойових дій.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, як підставу для звільнення від сплати судового збору, заявлене позивачем у позовній заяві клопотання задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, згідно зі ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328 гривень.

Зважаючи на положення наведених норм Закону України "Про судовий збір", у цій справі за подання позовної заяви належало сплатити судовий збір у сумі 1331,20 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суд також звертає увагу, що згідно з ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Крім того, відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз. 2 ч.7 ст.43 ЦПК України).

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до ч.7 ст.43 та ст. 177 ЦПК України є опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення, що оформлений з дотриманням "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Судом також встановлено, що у переліку додатків до позовної заяви позивач зазначив її копію з додатками для відповідача. Разом з тим, зазначені додатки матеріали справи не містять, як і доказів їх надсилання відповідачу.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз. 2 ч.7 ст.43 ЦПК України).

Одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності, метою якого в цьому випадку є можливість ознайомлення відповідача зі змістом та підставами позову.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до ч.7 ст.43 та ст. 177 ЦПК України є опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення, що оформлений з дотриманням "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Крім того, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на наявність обов`язку щодо сплати аліментів на утримання дитини. Разом з тим, в порушення вимог ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви копії відповідного судового рішення (рішення суду або судового наказу), на підставі якого з нього здійснюється стягнення зазначених аліментів, що позбавляє суд можливості встановити первинно визначений розмір та підстави виникнення аліментних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням строку для усунення недоліків.

Позивачу необхідно усунути виявлені недоліки шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, яка відповідатиме вимогам щодо її форми та змісту, визначеним у статті 175,177 ЦПК України, належні докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу, а також документ на підтвердження сплати судового збору у сумі 1331,20 грн (або належних доказів та обґрунтування на підтвердження підстав для звільнення від його сплати).

Платіжні реквізити для зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету:

Отримувач коштів: ГУК у Жит. обл./ТГ м. Коростень/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA338999980313161206000006827

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101, _____(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір за позовом __(ПІБ позивача), Коростенський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Суд також звертає увагу на те, що належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, які видані відправникові поштового відправлення.

Керуючись ст. 175-177, 185, 261, 353 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір",

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ