Постанова № 13942040, 18.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 р. № 2а-8611/10/1370

11 год. 57 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Самар О. Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сколівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сколівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 3800 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 22.04.2008 року по 28.03.2009 року перебував на обліку у Сколівському районному центрі зайнятості та незаконно отримував допомогу по безробіттю, оскільки є зареєстрований як фізична особа підприємець з 21.03.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю та не повернутих позивачу становить 3800 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Відповідач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні, хоча про час та дату його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення..

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.04.2008 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому, вказав, що на час подання не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

Наказом Сколівського районного центру зайнятості № НТ 080422 від 22.04.2008 року відповідача визнано безробітною та призначено виплату допомоги з безробіття терміном на 360 кал. днів.

Позивачем здійснено виплату допомоги по безробіттю відповідачу в сумі 7092,89 грн., що підтверджується довідкою № 136310297 від 04.11.2010 року про дохід відповідача за період з 22.04.2008 року по 29.03.2009 року, виданою позивачем та витягом із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 ПК № 136300208041500002 від 30.03.2009 року.

16.08.2010 року Сколівським районним центром зайнятості прийнято наказ № 293/05 «Про відшкодування коштів», яким зобовязано відповідача повернути кошти в сумі 7092,89 грн., виплачені як допомога по безробіттю, у звязку із одночасним перебуванням на обліку у Сколівському районному центрі зайнятості та реєстрації як субєкта підприємницької діяльності.

Вказане підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 18.08.2010 року за НОМЕР_2.

13.08.2010 року відповідачем добровільно повернуто кошти в сумі 3292,89 грн., що підтверджується копією квитанції №08 від 13.08.2010 року.

18.08.2010 року позивачем направлено претензію щодо відшкодування коштів за № 2079/05, у якій ОСОБА_2 зобовязано повернути кошти в сумі 3800 грн., яка відповідачем отримана 19.08.2010 року особисто, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. «б»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно ст. 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.

Згідно ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно п.п. 5.5, п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. п. 6.14. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Сколівського районного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 виплачених їй коштів в сумі 3800 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не здійснюють підприємницьку чи будь-яку іншу діяльність, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (82600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сколівського районного центру зайнятості(Львівська область, м. Сколе, вул. Братів Вільшанських, 4, код ЄДРПОУ 20788131) кошти в сумі 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2011 року.

Суддя Качур Р.П.