Рішення № 139418399, 01.09.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/681/26

№2/687/587/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за безоблікове споживання електроенергії,

встановив:

В червні 2026 року Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» (далі АТ «Хмельницькобленерго») звернулося до Чемеровецького районного суду Хмельницької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за безоблікове споживання електроенергії.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 належить особовий рахунок № НОМЕР_1 та під час обстеження електроустановки споживача ОСОБА_1 16.12.2025 року по АДРЕСА_1 було виявлено порушення п. 5.5.5, 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що у присутності ОСОБА_1 було складено акт про порушення № В002810 від 16.12.2025 року.

Актом про порушення № В002810 від 16.12.2025 року встановлено, що по АДРЕСА_1 здійснено зрив пломби АТ «Хмельницькобленерго» на клемній кришці лічильника типу NIK 2100 АР2.0000.0.11 № 20317284 пок. 000170 з подальшим відключенням нульового провода від клеми № 3 (вхідного) та вихідного провода клеми № 4 з подальшим з`єднанням їх між собою. При цьому показники лічильника не відображалися та лічильник не рахував.

За результатами розгляду комісією прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з п. 8.4.8.1 ПРРЕЕ у період з 16.06.2025 року по 15.12.2026 року, тобто за 183 дні. Внаслідок вищевказаного порушення, вартість необлікованої електричної енергії склала 44982,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 44982,92 грн, 2621,64 грн збитків від інфляції, 558,28 грн 3 % річних, а всього 48162,84 грн, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Також, позивач просив у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду справи, вирішити питання про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на суму збитків у розмірі 44982,92 грн, починаючи з 01.06.2026 року (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних) до моменту фактичного виконання судового рішення.

11.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.10.2015 року між ПАТ «Хмельницькобленерго» в особі директора Чемеровецького РЕМ Берладіна С.М. та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок - НОМЕР_2 .

Таким чином, між АТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_1 було встановлено договірні відносини за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що також підтверджується розрахунком по особовому рахунку, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 та згідно з яким видно оплату останньою за постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

На місці порушення, згідно з п. 5.5.5, 8.4.2 ПРРЕЕ, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, в присутності ОСОБА_1 був складений Акт про порушення за № В002810 від 16.12.2025 року, в якому зафіксовано виявлене правопорушення на день перевірки.

23.01.2026 року відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ та зроблено висновок, що споживачем за адресою: АДРЕСА_1 порушено п. 8.4.2.1 ПРРЕЕ, а саме: зрив пломби АТ «Хмельницькобленерго» на клемній кришці лічильника № 20317284 NIK 2100 АР2.0000.0.11 R44187406 та пломби В 24208258.

На засідання комісії споживач Сафонова Т.Ф. не з`явилася, однак була письмово повідомлена про дату та час засідання комісії 23.12.2025 року шляхом надсилання на її адресу повідомлення про час та місце засідання комісії, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення.

Згідно з п. 8.4.8.1 ПРРЕЕ комісія визначила обсяг та вартість необлікованої електричної енергії на підставі акта № В002810 від 16.12.2025 року - 3770 кВт/год на суму 37485,77 грн, окрім того ПДВ 7497,15 грн, а тому всього до оплати 44982,92 грн. Вказане підтверджується розрахунком обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, що є додатком до протоколу комісії.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явилася, копію протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ направлені їй рекомендованим листом, який вона отримала 18.02.2026 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення.

Окрім того, 24.04.2026 року ОСОБА_1 було надіслано претензію щодо добровільної сплати коштів, що підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» та роздруківкою з сайту АТ «УКРПОШТА» про вручення поштового відправлення № 3120000223880.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2872324 від 11.06.2026 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку є правопорушеннями на ринку електричної енергії.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 312 від 14.03.2018 року затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії, якими зокрема врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними ПРРЕЕ.

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.

Відповідно до п.п. 5, 6, 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільне підключення до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії яких підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6.4.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов`язкове) або вплив на роботу ЗКО, пошкодження ЗКО, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу ЗКО.

Факт безоблікового підключення будинку в АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , підтверджується актом про порушення № В002810 від 16.12.2025 року.

Вказаними діями відповідач завдав шкоди позивачу. Розмір завданої шкоди визначено згідно з розрахунком, проведеним відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Даний розрахунок відповідачем не оспорений та не надано суду власного розрахунку.

Положеннями ст. 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Нормою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.

Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов`язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг. Разом з тим, споживачі зобов`язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі, що закріплено в ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17.

Оскільки судом встановлено, що відповідач є споживачем електричної енергії по АДРЕСА_1 та добровільно не відшкодувала заподіяну шкоду, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 44982,92 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2621,64 грн та 3% річних у розмірі 558,28 грн.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має перед позивачем грошове зобов`язання.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: 1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди між сторонами є факт її завдання позивачу, однак її розмір та спосіб відшкодування (грошові кошти) мають бути конкретизовані відповідним договором сторін, чи рішенням суду про стягнення такої шкоди.

Отже, у зв`язку з відсутністю договору між сторонами про відшкодування шкоди, у відповідача виникне зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої споживанням необлікованої електричної енергії, з дня закінчення строку на добровільне виконання судового рішення про стягнення такої шкоди.

Суд зауважує, що підстава для стягнення на користь позивача шкоди, завданої безобліковим споживанням електроенергії виникла з часу завдання такої шкоди відповідачем, однак зобов`язання у відповідача сплатити такі кошти виникне лише на підставі судового рішення, яким визначено розмір відшкодування шкоди, оскільки сторони не домовилися про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди.

Оскільки прострочення виконання обов`язку відповідача з виплати належних позивачу коштів не відбулося, такий обов`язок у відповідача виникне на підставі рішення суду про відшкодування шкоди, завданої споживанням необлікованої електричної енергії, підстав, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат і трьох процентів річних немає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2621,64 грн та 3% річних у розмірі 558,28 грн задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача вирішити питання про нарахування органом (особою), яка буде здійснювати примусове виконання рішення суду 3% річних, нарахованих на суму збитків у розмірі 44982,92 грн, починаючи з 01.06.2026 року до моменту фактичного виконання судового рішення, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, вказана стаття є нормою процесуального права, яка не містить імперативного характеру, тобто у суду не має обов`язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування відсотків або пені до моменту виконання судового рішення, така вимога може бути задоволена судом, тільки коли суд вважатиме за доцільне застосування такої норми права.

Згідно з ч. 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Оскільки нормами закону передбачено нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, тому заявлені позивачем вимоги про зобов`язання органу (особи), що буде здійснювати примусове виконання рішення суду нараховувати 3% річних на суму збитків у розмірі 44982,92 грн, починаючи з 01.06.2026 року (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних) до моменту фактичного виконання судового рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, не ґрунтуються на вимогах закону, та за встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Окрім того, суд вважає, що рішення суду має бути чітким та зрозумілим для його виконання. Нарахування відсотків має мінливий характер і залежить від кількості днів прострочення зобов`язання, а тому при ухваленні рішення неможливо визначити конкретний розмір відсотків, що підлягає сплаті в майбутньому.

Тож, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога про вирішення питання щодо нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму збитків у розмірі 44982,92 грн, починаючи з 01.06.2026 року (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних) до моменту фактичного виконання судового рішення, не підлягає задоволенню.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 48162,84 грн та задоволено на суму 44982,92 грн, тобто на 93,40% (44982,92х100:48162,84). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2486,68 грн (2662,40х93,40:100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» 44982,92 грн збитків, заподіяних безобліковим використанням електроенергії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» судовий збір в сумі 2486,68 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», місцезнаходження: вул. Храновського, 11А м. Хмельницький, 29018, код ЄДРПОУ 22767506.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.