Ухвала суду № 139417983, 31.08.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Справа № 608/2472/26

Номер провадження1-кс/608/526/2026

Слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , слідчої СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання слідчої СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нагірянка, Чортківського району, зареєстрованого, АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, військовослужбовця за мобілізацією, раніше несудимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчою групою СВ Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62023140140000113 від 29 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, 11 серпня 2023 року самовільно залишив зосередження навідника 3 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , проводив час на власний розсуд, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3233-IX від 13.07.2023).

18 серпня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, із середньо-спеціальною освітою, одруженому, на утриманні дітей та осіб похилого віку не має, військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації солдату, на час інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду навідника 3 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдатом ОСОБА_6 від 21 серпня 2023 року, матеріалами службового розслідування, рапортом про вчинене к/п від 12 серпня 2023 року, показаннями свідків ОСОБА_7 , від 25 жовтня 2023 року, ОСОБА_8 від 25 жовтня 2023 року, ОСОБА_9 від 26 жовтня 2023 року, ОСОБА_10 від 26 жовтня 2023 року, ОСОБА_11 від 26 жовтня 2023 року, ОСОБА_12 від 26 жовтня 2023 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вручена ОСОБА_6 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, яке згідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк більше п`яти років, у зв`язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Безвідповідальне ставлення військовослужбовця Збройних сил України до проходження військової служби, проявляється у тому, що ОСОБА_6 в умовах воєнного стану не виконує свої службові обов`язки з 11 серпня 2023 року. Така поведінка підозрюваного підриває обороноздатність військової частини НОМЕР_1 та країни в цілому в умовах відкритої агресії російської федерації, демонструє безкарність та порушує військову дисципліну серед особового складу військових формувань.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_6 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , офіційно ніде не працює, немає постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

- вчинити інше кримінальне правопорушення,що підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у період дії воєнного стану на території України, за який законом передбачено тільки покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що відноситься до категорії злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Вказане свідчить про те, що перебуваючи на волі він може продовжувати свою злочинну діяльність, також це вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи.

Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а це є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, що узгоджується із санкцією статті за якою підозрюється ОСОБА_6 .

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бєлозоров проти Росії та України", визначено, що «тяжкість обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_6 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, у абз.3 ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слід не визначати підозрюваному ОСОБА_6 заставу.

У судовому засіданні прокурор та слідча підтримали клопотання за вищевикладених обставин та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував, обставини підозри визнав, вказав, що не може служити, оскільки здійснював догляд за матір`ю, яка померла та дружиною, яка має 3 групу інвалідності. В подальшому продовжувати проходити військову службу не бажає. Просив суд застосувати до нього цілодобовий домашній арешт в нічну пору доби. Дана позиція підтримана у судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_5 .

За поданими слідчому судді матеріалами встановлено, що Чортківським РУП з 29.08.2023 року здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023140140000113 за ч. 5 ст. 407 КК України, в межах якого 18 серпня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч.5 ст.407 КК України щодо умисного самовільного залишення місця військової служби, останній був затриманий в порядку ст.208 КПК України 31 серпня 2026 року.

Вказане у сукупності може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити вказане у клопотанні кримінальне правопорушення щодо самовільного залишення місця служби, при цьому згідно з практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри-це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Також факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom»).

З даних підстав обставини підозри за ч.5 ст. 407 КК України мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні і досліджених у судовому засіданні, при цьому слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.

Слідчим суддею також враховується, що ОСОБА_6 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину щодо самовільного залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за ч.5 ст. 407 КК України, за яке передбачене покарання від 05 до 10 років позбавлення волі, також останній з укладенням у встановленому порядку трудовим договором не працює і не має постійного джерела доходу, у шлюбі із реєстрацією не перебуває, тобто не має міцних соціальних зв"язків, обставини підозри не заперечує.

Суворість можливого покарання в сукупності із вищезазначеними обставинами свідчить про наявність ризиків щодо переховування підозрюваного від слідства та суду, вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи встановлені ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде не достатнім і застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або звинувачуються у вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 408, 429 КК України застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті-тримання під вартою.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року за №4-р(ІІ) 2026 постановлено: 1) визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. 2) частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3) Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Незважаючи на відстрочення Конституційним Судом України втрати чинності відповідною частиною ст.176 КПК України на три місяці, суд не може застосовувати неконституційні норми з часу їх визнання такими.

З даних підстав відповідно до ст.ст. 182, 183 КПК України у судовому засіданні встановлені також підстави для визначення застави, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та покладення на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, що із врахуванням встановлених в судовому засіданні даних про його особу, тяжкості інкримінованих дій, є підставою для визначення застави у розмірі згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України,-40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 грн (40*3328 грн=133120). Саме такий розмір застави, із врахуванням обґрунтування клопотання та пред`явленої підозри, особи підозрюваного здатен забезпечити у разі її внесення виконання останнім покладених на нього обов`язків.

Також слідчим суддею враховується, що матеріали провадження станом на 31 серпня 2026 року не містять переконливих даних з відповідними доказами про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою в умовах слідчого ізолятора.

За таких обставин клопотання слідчої про обрання запобіжного заходу підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нагірянка, Чортківського району, зареєстрованого, АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 30.10.2026.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 620231140140000113 від 29 серпня 2023 року за ухвалою слідчої судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 31.08.2026.

У разі внесення застави ОСОБА_6 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Чортків Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні;

- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків до 30.10.2026.

У іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повне рішення суду буде виготовлене 4 вересня 2026 року.

Слідча суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 620231140140000113 від 29 серпня 2023 року.

Слідча суддя: ОСОБА_1