Рішення № 139417880, 24.08.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/14022/25Провадження № 2/604/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Настроги А.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі їх законного представника - ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за участі їх законного представника - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головний сервісний центр МВС, орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Іщук К.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати дійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 05.11.2024 року з його Додатком №1 від 05.11.2024 року, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та визнати право власності на автомобіль марки Ford Escape, рік випуску: 2018, колір червоний, об?єм двигуна: НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , особливі відмітки: загальний легковий універсал, за ОСОБА_1 . Позов мотивовано тим, що між позивачем та ОСОБА_9 , відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 05.11.2024 року - далі Договір. За предметом вказаного Договору. ОСОБА_9 за згодою дружини - ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль марки Ford Escape, рік випуску: 2018, колір червоний, об?єм двигуна: НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , особливі відмітки: загальний легковий універсал (далі - Автомобіль) за плату в розмірі 492000 грн. Придбавши автомобіль 05.11.2024 року, позивач користувалась ним та у березні 2025 року вирішила зареєструвати у Регіональному сервісному центрі ГСЦ в Тернопільській області. Однак, їй було відмовлено в усному порядку у реєстрації із посиланням на те, що автомобіль зареєстровано за ОСОБА_9 і для його перереєстрації потрібна наявність власника автомобіля, наданий Договір сервісним центром не взято до уваги та вказано на необхідність звернення до суду із вимогою про визнання за позивачем права власності на даний автомобіль. Однак ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , невдовзі після укладення Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.11.2024 року. На момент укладення Договору ОСОБА_9 був одружений із відповідачем ОСОБА_2 . Адвокат зазначає, що підставами для визнання права власності на автомобіль є те, що за час свого життя покійний ОСОБА_9 за згодою своєї дружини продали автомобіль позивачу, що підтверджується умовами підпунктів 4.2.1. - 4.2.3. пункту 4.2. Договору та Актом приймання-передачі до вказаного Договору, який було складено тією ж датою, що і Договір - 05.11.2024 року, яким зафіксовано факт отримання продавцем грошових коштів та факт передачі автомобіля в користування позивачу. В обгрунтування позову сторона позивача покликається на норми ст.ст. 316, 328, 334, 626, 628, 639, 655 ЦК України, Закони України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388, а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі №911/1278/20.

Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду 27 листопада 2025 року залучено до участі в справі неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якості співвідповідачів та їх законного представника - ОСОБА_5 .

Ухвалою суду 22 січня 2026 року залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвалою суду 06 березня 2026 року залучено до участі в справі в якості співвідповідачів неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та їх законного представника - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року залучено орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні співвідповідачів до розгляду у цій справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, її представник адвокат Іщук К.В. позов підтримав в повному обсязі, з підстав, які в ньому зазначені, просив справу розглянути без участі позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не прибула, раніше подала до суду заяву, в якій справу просила розглянути без її участі, а також без участі її як законного представника неповнолітніх співвідповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , позов визнає.

Адвокат Карпа М.М., яка є представником неповнолітніх відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , в судовому засіданні щодо позову заперечувала в повному обсязі, вимоги позивача вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Адвокат подала відзив до суду, в якому зазначила про відсутність у позивача законних підстав для користування транспортним засобом, в матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу автомобіля, вчинений у письмовій формі, підписаний обома сторонами - продавцем і покупцем, засвідчений підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, який би містив всі істотні умови, необхідні для чинності такого договору купівлі-продажу, як того вимагають норми статей 202, 203, 207, п. 3 ч. 1 ст. 208, ст.ст. 328, 626, 638, глави 54 ЦК України, п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів. Вказує на те, що сторони не вжили заходів, передбачених актами цивільного законодавства, щодо купівлі (продажу) спірного транспортного засобу, а тому позивач не набув на нього права власності. Адвокат вважає, що у позові про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автомобіль слід відмовити, оскільки передача автомобіля та ключів від нього, не свідчить про укладення сторонами договору купівлі-продажу і не породжує права власності, а відтак вимоги є безпідставними та необгрунтованими. З огляду на те, що позивач не надала безспірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, що за змістом ст. 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком, у задоволенні заявлених позовних вимог просить відмовити.

Законний представник неповнолітніх відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо позову заперечувала, просила відмовити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо позову заперечували, в позові просили відмовити. Подали відзиви, у яких зазначили, що перелік документів, який міститься в Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, не передбачає набуття транспортного засобу в спосіб здійснений спадкодавцем ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Просять взяти до уваги, що звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно, позивач не надає обґрунтування, з посилкою на відповідні докази, що саме перешкодило спадкодавцю відчужити транспортний засіб у визначений законом спосіб. Також позивач не надав жодного доказу про звернення до Регіонального сервісного центру ГЦ в Тернопільській області із відповідною заявою про реєстрацію транспортного засобу. Докази про відмову у реєстрації спірного автомобіля також відсутні, а усного звернення та усної відмови у реєстрації транспортних засобів компетентним органом чинним законодавством не передбачено. Вважають, що позивач помилково посилається на ч. 1 ст. 334 ЦК України щодо моменту набуття права власності на автомобіль. В силу зазначеної норми «право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом». Також вважають, що в ході укладення спірного договору купівлі-продажу сторони не дотриматися вимоги ст. 639 ЦК України щодо його форми, а відтак зазначений договір є нікчемним і немає юридичних наслідків.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Головного сервісного центру МВС, ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що автомобіль марки Ford ESCAPE, 2018 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_9 , документів, які передбачені Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388, позивач для перереєстрації зазначеного транспортного засобу до ГСЦ МВС не надала. Подав письмові пояснення аналогічного змісту.

Представник органу опіки та піклування Підволочиської селищної ради в судове засідання не прибув, справу просив розглянути без їх участі та при ухваленні рішення судом, просив врахувати майнові інтереси неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з доказами, оцінивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 4.1. Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.11.2024 року ОСОБА_9 (продавець) передає за плату у власність ОСОБА_1 (покупець) автомобіль марки Ford Escape, рік випуску: 2018, колір червоний, об?єм двигуна: НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , особливі відмітки: загальний легковий універсал. Оціночна вартість транспортного засобу 492000 грн.

Згідно з п. 4.2. цього ж Договору, покупець набуває право власності на транспортний засіб в дату укладення даного договору, факт передання автомобіля фіксується в Акті приймання-передачі.

Підтвердженням фактичної передачі (продажу) покупцю транспортного засобу у власність є укладення сторонами відповідного Акту приймання-передачі. Дата Акту приймання-передачі є датою передачі (продажу) покупцю автомобіля. Місцем виконання даного Договору є місто Тернопіль.

Пункт 5.1 Договору передбачає, що ціна, за яку продавець продає покупцю транспортний засіб, складає 492000 гривень. Вказана вартість має бути сплачена покупцем в дату укладення даного Договору та підписання Акту приймання-передачі.

У пункті 9 Договору Реквізити сторін зазначено реквізити сторін, їх підписи, а також є відмітка про надання згоди дружиною ОСОБА_2 на продаж транспортного засобу з її підписом.

Відповідно до Акту приймання-передачі, який є додатком №1 до згаданого договору, від 05.11.2024 року, в дату укладення цього акту продавець передає фактично у власність, а покупець приймає у власність транспортний засіб автомобіль марки Ford Escape, рік випуску: 2018, колір червоний, об?єм двигуна: НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , особливі відмітки: загальний легковий універсал. Додатково продавець передає, а покупець приймає ключі від транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане ТСЦ 6141, реєстрація 09.05.2023 року. Продавець підтверджує, що отримав від покупця готівкою грошову суму в розмірі 492000 грн і не має жодних претензій до покупця.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.11.2024 року з його Додатком №1 від 05.11.2024 року та встановлено, що підписи в договорі та акті продавцем виконано з використанням факсимільного відтворення підпису, що не заперечувалося сторономи.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_9 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .

До майна померлого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Кравець Т.В. заведено спадкову справу №28/2025.

Під час розгляду справи по суті суд заслухав особисті пояснення позивача ОСОБА_1 . Так, в судовому засіданні 08.06.2026 року позивач повідомила, що до купівлі автомобіля з сім`єю ОСОБА_11 знайома не була. Вона шукала собі для покупки автомобіль, та на майданчику знайшла автомобіль, який їй підійшов. Телефоном вона зв`язалася з продавцем ОСОБА_12 , який дозволив їй проїхатися на цьому автомобілі. Автомобіль позивачу підійшов і вони домовилися, що наступного дня сконтактують для укладення договору. Але договір повинен був бути укладеним лише між ними (внутрішній), тому позивач звернулася до адвоката, який підтвердив дійсність такого договору. 5 числа адвокат підготував договір і позивач занесла цей договір для ознайомлення за місцем роботи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в ОСОБА_14 . А вже через годину опісля, ОСОБА_1 під`їхала та їй дали на підпис підписаний іншою стороною договір, вона його також підписала в двох екземплярах, та при ОСОБА_2 передала гроші ОСОБА_12 . Натомість їй передали договір, ключі та технічний паспорт від автомобіля. Момент підписання договору ОСОБА_9 позивач не бачила. Договір та акт приймання-передачі вона перечитувала, про передачу автомобіля пізніше домовилися усно, дати не уточняли. Сам автомобіль позивач забрала через кілька днів чи можливо зимою в ОСОБА_13 на заправці в сел. Підволочиську. Щоб перереєструвати автомобіль на себе звернулася десь у березні 2025 року в МРЕО, однак отримала усну відмову. Крім того, в судовому засіданні 29.06.2026 року позивач додатково повідомила, що не знала що таке факсиміле, вона подивилася, що є підпис, і не придала цьому значення.

Крім того, під час розгляду справи по суті суд заслухав відповідача ОСОБА_2 як свідка. Так, в судовому засіданні 29.06.2026 року відповідач повідомила, що з 2022 року у їх з померлим чоловіком ОСОБА_9 у користуванні перебував автомобіль Ford, який вони вирішили продати на майданчику в м. Тернополі по вул. Бережанській. 05 листопада 2024 року ОСОБА_9 відкрив лікарняний на роботі, однак, поїхав на зустріч по роботі з магістрами, бо був викладачем. Пізніше, того ж дня, чоловік зателефонував їй та сказав приїхати в м. Тернопіль, бо є покупець на авто. Приїхавши в офіс, вона перечитала договір, який уже був підписаний ОСОБА_9 . Надалі прийшла покупець ОСОБА_15 і віддала готівку, натомість чоловік віддав їй ключі від автомобіля та техпаспорт. Він також поцікавився чи підійде покупцю факсиміле на договорі. ОСОБА_9 сказав, що обміняє отримані гроші на валюту та більше ОСОБА_2 їх не бачила. Близько 15 год вона залишила чоловіка в Тернополі, а сама поїхала додому щоб забрати дітей з садка. Наскільки відомо відповідачу, автомобіль повинен був залишатися на майданчику поки його заберуть. Пізніше, приблизно в 20-х числах грудня 2024 року вона разом з батьками ОСОБА_16 забрала автомобіль додому, а приблизно в середині січня 2025 року на заправці в сел. Підволочиську передала автомобіль людям, які мали із собою договір купівлі-продажу цього автомобіля. Також пояснила суду, що померлий мав факсиміле, бо був професором, мав тремор кінцівок, тому міг його використовувати. Крім того, зазначила, що автомобіль в оренду нікому не пропонувала. Додатково пояснила, що з 05.11.2024 року ОСОБА_9 почав зловживати алкоголем.

Допитана судом свідок ОСОБА_6 , яка є відповідачем у справі та донькою померлого ОСОБА_9 , пояснила суду, що до дня смерті у батька був вимкнений телефон, він не був на зв`язку, очевидно, що зловживав алкоголем, у нього були такі періоди по 2 тижні. Після відкриття спадкової справи 27.04.2025 року вони з братом ОСОБА_5 поїхали до ОСОБА_2 в с. Староміщина щоби з`ясувати про наявні документи для спадщини. Тоді ж запитували про автомобіль Форд, однак вона повідомила, що якісь люди взимку забрали автомобіль, договору купівлі-продажу вона при собі не мала.

Свідок ОСОБА_5 , який є відповідачем у справі та сином померлого ОСОБА_9 , показав суду, що батько повідомляв, що виставляє Форда на продаж. Деякий час до смерті з батьком зв`язку не було, він знав що батько може зловживати алкоголем, однак біля батька була дружина. Після смерті батька та відкриття спадщини, він ІНФОРМАЦІЯ_7 з сестрою ОСОБА_6 поїхали до ОСОБА_2 в с. Староміщина щоби з`ясувати про документи для спадщини. Тоді ж запитували про автомобіль Форд, однак дружина повідомила, що якісь люди взимку забрали автомобіль, договору купівлі-продажу вона не показувала.

Допитаний судом свідок ОСОБА_17 , який є батьком чоловіка ОСОБА_6 , повідомив суду, що він підтримував стосунки з померлим літом-восени 2024 року. На 9й день після похорону ОСОБА_9 , приблизно 20.11.2024 року, він підвозив ОСОБА_2 в м. Тернопіль на вул. Бережанську щоб вона забрала Форд з майданчика для продажу в Підволочиськ. В грудні ОСОБА_2 пропонувала допомогу його сім`ї автомобілем Форд. Про продаж автомобіля йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_18 , який є чоловіком ОСОБА_6 , повідомив суду, що з тестем перебував у хороших стосунках та чув, що він планує продавати автомобіль. В грудні 2024 року батько ОСОБА_17 , питав його чи їм не треба авто, бо ОСОБА_2 пропонувала батькові в оренду Форд, а вони на той час шукали автомобіль для себе. В квітні 2025 року разом з дружиною ОСОБА_6 , її братом ОСОБА_5 та тещею навідувався до ОСОБА_2 , однак активної участі в розмові не приймав.

Згідно з відповіддю ГСЦ від 15.05.2026 року на адвокатський запит адвоката Карпи М.М., згідно баз даних ЄДР транспортний засіб марки Ford Escape, 2018 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , номер НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_9 , за зверненням інших осіб на нових власників не перереєстровувався. Письмові звернення від гр. ОСОБА_1 щодо перереєстрації вищевказаного транспортного засобу не надходили.

Відповідно до рішення Підволочиської селищної ради №259 від 10.09.2025 року «Про успадкування майна», з метою захисту прав неповнолітніх дітей померлого ОСОБА_9 надано дозвіл на успадкування майна, серед якого зазначено автомобіль Ford Escape, 2018 р.в., об`єм двигуна 1499 см.куб.

Згідно з Договором ОСЦПВНТЗ №ЕР/229113765 від 08.05.2025, ОСОБА_1 застрахувала в АТ «СК «Країна» автомобіль Ford Escape, 2018 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідно до інформації, наданої ТНТУ імені Івана Пулюя 22.05.2026 року на адвокатський запит адвоката Карпи М.М., ОСОБА_9 дійсно працював у вказаному навчальному закладі на посаді завідуючого кафедрою харчової біотехнології і хімії та перебував на лікарняному у період з 05.11. по 08.11.2024 року.

Згідно з інформацією, наданою ТНТУ імені Івана Пулюя 08.07.2026 року на адвокатський запит адвоката Карпи М.М., у вказаному навчальному закладі факсимільне відтворення підпису посадової особи на документах не допускається.

Суд, досліджуючи матеріали справи, надані сторонами докази, надаючи їм оцінку, виходив із наступних вимог законодавства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами третьою-п`ятою ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Судом встановлено, що наданий позивачем Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 05.11.2024 року з його Додатком №1 від 05.11.2024 року містять не власноручний підпис продавця ОСОБА_19 , а факсимільне відтворення його підпису.

Разом з тим, доказів надання продавцем письмової згоди на використання факсимільного відтворення його підпису при укладенні спірного Договору та оформленні Акта приймання-передачі суду не надано.

Більше того, позивач в судовому засіданні пояснила, що на момент отримання нею договору факсимільне відтворення підпису продавця вже було нанесене на документ, а тому вона не бачила, коли саме, ким та за яких обставин воно було проставлене.

Таким чином, сама позивач не підтверджує обставин безпосереднього вчинення продавцем дій щодо підписання спірного договору або надання ним згоди на використання факсимільного відтворення його підпису.

Суд при цьому враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 143/228/17, відповідно до якої відсутність письмової угоди про використання факсимільного відтворення підпису сама по собі не є безумовною підставою для визнання правочину недійсним, якщо встановлено факт взаємної згоди сторін на його укладення та його фактичне виконання. У зазначеній справі Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що договір протягом п`яти років фактично виконувався сторонами.

Водночас обставини цієї справи не є тотожними обставинам справи, що розглядається.

У цій справі судом не встановлено наявність письмової згоди продавця на використання факсиміле; позивач не була присутня при нанесенні факсимільного відтворення його підпису; транспортний засіб фактично не був переданий позивачу; продавець помер через шість днів після дати оформлення договору; після смерті продавця виник спір між позивачем та його спадкоємцями щодо належності транспортного засобу до спадкової маси.

За таких обставин сама наявність на Договорі та Акті факсимільного відтворення підпису продавця не дає достатніх підстав для безумовного висновку про те, що саме продавець виявив волю на укладення спірного договору та погодився на використання такого способу підписання.

Відповідно до ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Зазначена норма має значення для оцінки доводів позивача про те, що грошові кошти за автомобіль були передані продавцю.

Суд бере до уваги показання дружини померлого продавця про те, що вона бачила факт передачі позивачем грошових коштів продавцю. Разом із тим, зазначена обставина підтверджує лише факт передачі коштів і не є достатнім доказом того, що продавець особисто підписав спірний договір або надав згоду на використання факсимільного відтворення свого підпису. Тобто, факт передачі коштів може свідчити про наявність певних домовленостей між позивачем та померлим, однак сам по собі не підтверджує зміст, форму та належне оформлення конкретного правочину, дійсність якого просить визнати позивач.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести юридично значущі обставини, на які вона посилається як на підставу позову, зокрема факт належного волевиявлення продавця на укладення договору купівлі-продажу та правову підставу набуття нею права власності на транспортний засіб.

Судом також встановлено, що Акт приймання-передачі транспортного засобу від 05 листопада 2024 року містить положення про передачу продавцем транспортного засобу у власність покупця, передачу ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також підтвердження продавцем отримання від покупця грошових коштів.

Водночас фактичної передачі самого транспортного засобу позивачу не відбулося. Автомобіль залишився у фактичному володінні продавця, а надалі - його дружини.

Разом із тим, суд не вважає сам факт непередачі автомобіля самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, оскільки сторони договору передбачили, що право власності на транспортний засіб набувається покупцем у дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, закон допускає визначення договором іншого моменту переходу права власності.

Cуд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20, щодо переходу права власності на рухоме майно відповідно до умов укладеного договору. Водночас зазначений висновок стосується визначення моменту переходу права власності за наявності укладеного договору та не звільняє суд від необхідності встановлення самого факту укладення такого договору, зокрема наявності належного волевиявлення його сторін.

Аналогічний підхід простежується у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 761/22937/18, у якій при вирішенні спору щодо набуття права власності на транспортний засіб Верховний Суд виходив із необхідності встановлення сукупності юридично значущих дій, спрямованих на укладення та виконання договору, та дійшов висновку про недоведеність набуття позивачем права власності на спірний автомобіль.

Таким чином, у розглядуваній справі договірна умова про набуття покупцем права власності 05 листопада 2024 року могла б мати юридичне значення за умови встановлення факту належного укладення договору та наявності відповідного волевиявлення продавця.

Однак судом таких обставин не встановлено.

Наявність у Договорі та Акті факсимільного відтворення підпису продавця за відсутності доказів його письмової згоди на використання факсиміле, з урахуванням того, що позивач не була присутня при нанесенні такого відтворення підпису, а також з урахуванням інших встановлених у справі обставин, не дає суду підстав для достовірного висновку про те, що спірний Договір був вчинений продавцем у розумінні ст. 202 ЦК України.

Суд виходить із того, що для виникнення цивільних прав та обов`язків за правочином необхідним є не лише існування документа з відповідним текстом, а й наявність належного волевиявлення особи, яка зазначена стороною такого правочину, а тому суд не може визнати дійсним правочин, щодо якого не встановлено належного волевиявлення особи, від імені якої його вчинено.

Суд звертає увагу, що ст. 220 ЦК України регулює правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору та передбачає можливість судового визнання такого договору дійсним за сукупності визначених у цій нормі умов: домовленості сторін щодо всіх істотних умов договору, підтвердженої письмовими доказами; повного або часткового виконання договору; та ухилення однієї зі сторін від його нотаріального посвідчення.

Разом із тим позивачем не доведено наявності обставин, за яких може бути застосована передбачена ст. 220 ЦК України конструкція визнання договору дійсним, оскільки спірний договір купівлі-продажу транспортного засобу не є таким, для якого законом установлена обов`язковість нотаріального посвідчення.

Крім того, застосування ст. 220 ЦК України не усуває необхідності встановлення факту волевиявлення сторони на укладення правочину. Суд не може визнати дійсним правочин лише на підставі факту передачі грошових коштів, якщо належне волевиявлення іншої сторони на його укладення не доведене.

За таких обставин правових підстав для задоволення вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним суд не встановив.

Щодо вимоги про визнання права власності на транспортний засіб, то суд заначає наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Отже, для визнання за позивачем права власності на транспортний засіб необхідним є встановлення належної правової підстави набуття такого права.

Оскільки судом не встановлено належного волевиявлення продавця на укладення спірного договору та, відповідно, не встановлено підстав для визнання цього договору дійсним, відсутня і правова підстава для визнання за позивачем права власності на спірний транспортний засіб.

Таким чином, за встановлених у справі обставин та за відсутності доказів переходу права власності на автомобіль до позивача до моменту смерті продавця, спірний транспортний засіб належав до майна спадкодавця на момент відкриття спадщини, а тому підлягає оцінці як спадкове майно.

Наявність серед спадкоємців неповнолітніх дітей також має значення при оцінці наслідків вибуття спірного майна зі складу спадщини, оскільки суд зобов`язаний забезпечити належний захист їхніх майнових прав та інтересів.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт вчинення продавцем спірного договору купівлі-продажу та, відповідно, виникнення у неї права власності на транспортний засіб.

За таких обставин позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу дійсним та визнання за позивачем права власності на транспортний засіб задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 365 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі їх законного представника - ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за участі їх законного представника - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головний сервісний центр МВС, орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

Судові витрати, понесені позивачем, покласти на ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

Відповідачі:

ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9

ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10

законний представник: ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ;

ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

ОСОБА_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_13 ;

ОСОБА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

законний представник: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

Головний сервісний центр МВС, юридична адреса: вул. Лук`янівська, 62, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ 40109173;

орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради: вул. Шептицького, 4, сел. Підволочиськ, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04396294.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Суддя Г.Б. Сидорак