Ухвала суду № 139416350, 28.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1596/22

Провадження №1-кп/522/2811/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Місто Одеса

Приморський районний суду міста Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярове Тарутинського рйону Одеської області, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, має на утримання трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

УСТАНОВИВ:

Вироком Приморського районного суду м.Одеси від 22.05.2026 року затверджено угоду про визнання винуватості від 26.02.2026, укладену між прокурором у кримінальному провадженні №42020160000000835 прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 . ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.3 ст.358; ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання, відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна на підставі ст.77 КК України. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням в інтересах засудженого ОСОБА_3 про скасування арешту майна, посилаючись на наступне.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 14.07.2021 року у кримінального провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020 накладено арешт на наступне майно ОСОБА_3 , яке належить йому на праві приватної власності:

- земельну ділянку у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0404, загальною площею 4,28 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115211681247);

- земельну ділянку у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0054, загальною площею 4,39 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1151754251247);

Крім того, ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 22.07.2021 року у кримінального провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020 накладено арешт автомобіль марки «Hyundai» моделі «Tucson» в кузові сірого кольору, 2005 року випуску, номер кузова шассі (рами) НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 із забороною його відчуження. Втім у вироку суду від 11.05.2026 року не було вирішено питання щодо скасування арешту майна ОСОБА_3 . З огляду на що на даний час обмеження щодо користування вищевказаним майном продовжують діяти.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із частиною 4 цієї ж статті КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи вищевикладене, оскільки на даний час потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вищевказане майно ОСОБА_3 відпала, вказану особу засуджено до покарання не пов`язаного з конфіскацією майна, наразі існують передбачені ст.174 КПК України, на думку сторони захисту, підстави для скасування арешту вищезазначеного майна.

В судовому засіданні прокурор та захисник обвинуваченого підтримали подане клопотання.

Суд, вислухавши думки сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, іншого власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, арешт на - земельну ділянку у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0404, загальною площею 4,28 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115211681247), земельну ділянку у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0054, загальною площею 4,39 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1151754251247); автомобіль марки «Hyundai» моделі «Tucson» в кузові сірого кольору, 2005 року випуску було накладено обґрунтовано, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та подальшого експертного дослідження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На теперішній час необхідність арешту вказаного майна відпала, оскільки судом винесено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_3 .. Втім у вироку суду від 11.05.2026 року не було вирішено питання щодо скасування арешту майна ОСОБА_3 , на даний час обмеження щодо користування вищевказаним майном продовжують діяти.

Згідно із частиною 4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно вироку суду від 22.05.2026 року, ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна на підставі ст.77 КК України. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. Вирок набув законної сили 22.06.2026, втім на даний час обмеження щодо користування вищевказаним майном продовжують діяти.

Створені умови тягнуть за собою порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст.41 Конституції України.

Так, ч.5 ст.9 КПК України, передбачено що, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. При цьому, виходячи з положень Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Відповідно до ст.13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст.41 Конституції України).

Відповідно до ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення вказаного клопотання про скасування арешту майна з наведених підстав, оскільки станом на теперішній час потреба у арешті вказаного майна відпала та судом не було вирішено вказане питання під час ухвалення вироку.

Керуючись ст.ст. ст.ст.170,174, 314-316, 291, 334, 342-355 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони захисту -задовольнити.

Скасувати арешт, накладений, ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 22.07.2021 року у кримінального провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020 накладено з автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson» в кузові сірого кольору, 2005 року випуску, номер кузова шассі (рами) НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 із забороною його відчуження.

Скасувати арешт, накладенийухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 14.07.2021 року у кримінального провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020

-із земельної ділянки у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0404, загальною площею 4,28 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115211681247) з забороною її відчуження

-із земельну ділянки у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0054, загальною площею 4,39 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1151754251247) із забороною її відчуження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: