Рішення № 139416231, 31.08.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5398/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року с-ще Овідіополь?

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:?

головуючого?судді Спічака Вадима Олексійовича,?

за участю секретаря судового засідання?Пірожок Владислава Юрійовича?

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення 3% річних та інфляційних втрат,-??

ВСТАНОВИВ:?

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.?

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.05.2012 року у справі № 1-470/11 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, а цивільний позов, заявлений у межах кримінального провадження, задоволено у повному обсязі.

Зокрема, на користь ОСОБА_1 присуджено 19 873,24 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди та 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, що загалом становить 69 873,24 грн.

У зв`язку з невиконанням вироку суду в частині задоволення цивільного позову та стягнення шкоди, позивач звернувся до органу державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення.

13.12.2013 року на підставі виконавчого листа Овідіопольського районного суду Одеської області № 1-470/11 від 13.12.2023 року Хаджибейським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі було відкрито виконавче провадження № 70616464 щодо примусового стягнення з відповідача сум, присуджених вироком суду в межах кримінального провадження.

Станом на дату подання позовної заяви вирок суду в частині цивільного позову виконано не в повному обсязі. Від органу державної виконавчої служби на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 30669,06 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.09.2025 року.

Відповідно до банківської виписки від 06.05.2025 року відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 30669,31 грн. Відтак, після здійснення часткового погашення залишок основної заборгованості становить 39203,93 грн.

З огляду на часткове погашення заборгованості позивач визначає період прострочення підлягає поділу на два відрізки:

з 08.05.2012 року по 06.05.2025 року (4746 днів) на загальну суму заборгованості 69 873,24 грн.;

з 07.05.2025 року по 12.09.2025 року (129 днів) на залишок заборгованості у розмірі 39 203,93 грн.

Позивачем здійснено перерахунок:

за перший період прострочення сума інфляційних втрат становить 228 402,96 грн., а 3 % річних 118 110,66 грн. Загальна сума за перший період становить 346 513,62 грн.

за другий період прострочення інфляційні втрати, за розрахунком позивача, становлять 1 385,56 грн., а 3 % річних 415,67 грн. Загальна сума за другий період становить 1 801,23 грн.

Таким чином, загальний розмір заявлених позивачем до стягнення, становить 348 314,85 грн.

23 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

При здійсненні автоматизованого розподілу справи було визначено головуючого суддю ОСОБА_3 .?

Відповідно до Листа Вищої ради правосуддя №23614/0/9/25 від 01.12.2025 року та Наказу ОСОБА_4 «Про відсторонення від здійснення правосуддя судді ОСОБА_3 » № 08 г-о/с від 01.12.2025 року суддю ОСОБА_3 з 01.12.2025 року відсторонено від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.?

В зв`язку з цим, 10.12.2025 року дану цивільну справу було передано для здійснення повторного розподілу справи.?

При повторному автоматизованому розподілі судової справи між суддями дану цивільну справу 10.12.2025 року було передано на розгляд суді ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду міста Одеси від 15.12.2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат ??в порядку загального позовного провадження, про що повідомлено сторони.?

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.07.2026 року було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити за відсутності позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини першої?статті 18 ЦПК України?судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

?Предметом позову у цій справі є стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до?статті 625 ЦК України?у зв`язку з неналежним виконанням судового рішення про стягнення грошових коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2?ст. 509 ЦК України?зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених?статтею 11 цього Кодексу.

Згідно частини другої?статті 11 ЦК України?підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей?524,?533-535?і?625 ЦК України?грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до частини другої?статті 625 ЦК України?боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України?розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5?ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5?ЦК України?поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5?ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5?ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані?Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

За змістом?ст. 625 ЦК України?нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Матеріали справи свідчать, що відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, що підтверджується вироком суду. Грошове зобов`язання відповідача на даний час не виконано.

З огляду на те, що відповідач порушила вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до частини 2?статті 625 ЦК України.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»?визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених?Конституцією України?гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі?статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»?індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до?статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»?індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Зволікання відповідача з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з неї судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц.

Права та інтереси стягувача у випадку невиконання боржником рішення суду про стягнення коштів забезпечуються частиною другою?статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання.

Саме таку правову позицію щодо застосування положень?статті 625 ЦК України?висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18, який відповідно до ч.4?ст.263 ЦПК України?правильно врахував суд першої інстанції.

Підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2?ст. 625 ЦК, суд виходить з наступного: сума боргу з урахуванням індексу інфляції розраховується на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр». Суд перевірив розрахунки, надані стороною позивача як щодо розміру 3% річних на суму боргу, так і щодо розміру інфляційних втрат у зв`язку з невиконання грошового зобов`язання за перший період прострочення сума інфляційних втрат становить 228 402,96 грн., а 3 % річних 118 110,66 грн. Загальна сума за перший період становить 346 513,62 грн., за другий період прострочення інфляційні втрати, за розрахунком позивача, становлять 1 385,56 грн., а 3 % річних 415,67 грн. Загальна сума за другий період становить 1 801,23 грн. Таким чином, загальний розмір заявлених позивачем до стягнення, становить 348 314,85 грн.

Крім того, позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, тому, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

Ціна позову, визначена позивачем становить 348?314,854 грн., отже сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання відповідної позовної заяви становить 3483,00 грн.

Оскільки позивач при поданні даного позову звільнений від сплати судового збору, суд, з урахуванням ч. 6 ст. 141 ЦПК України, дійшов висновку про необхідність стягнення судового збору з відповідачки в дохід Держави.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), інфляційні втрати у розмірі 228?402,96 грн., 3% річних у розмірі 118?110,66 грн., а також інфляційні втрати та №5 річних після часткового погашення у сумі 1?801,23 грн., усього 348?314,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3483,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.??????

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.??????

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.??????

Суддя Спічак В.О.

??