Рішення № 139414744, 02.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1564/26

Провадження № 2/439/994/26

02 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

секретар судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Броди за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 273640844 від 13.12.2024.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 13.12.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір №273640844 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор, свої зобов`язання за договором виконало, перерахувало грошові кошти в сумі 8350,00 грн на банківську картку відповідача. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 9600,00 грн.

18.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №МВ-ТП/22, таким чином до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача.

27.02.2026 року ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та позивач уклали Договір факторингу №27/0226-01. Відповідно до умов договору факторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 34542,72грн, з яких 9600,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 19662,72 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 480,00 грн заборгованість за комісією,4800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, кредит не погашає. Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 29 742,72 грн, оскільки вимог щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача не ставить та судові витрати.

Ухвалою судді від 02.07.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене судове засідання. Цією ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача просив суд справу розглянути без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 13.12.2024 через Інформаційно-телекомунікаційну систему звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із Заявкою на отримання грошових коштів в кредит. Перед укладенням договору про споживчий кредит позивач надав відповідачу Паспорт споживчого кредиту, з яким ОСОБА_1 ознайомився та підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 8829.

13.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 273640844. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 8350,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавця. Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, розмір кредиту становить 8350,00 грн. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 13.12.2024. Другий та решта траншів за Договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового траншу за Договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу (п.2.1-2.4).

Строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30днів дисконтного періоду проценти у розмірі 375 грн 90 коп. та нараховану Комісію за надання кредиту у розмірі 417 грн 50 коп (п.3.1-3.3).

Згідно п.5.1 кредитного договору, кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-75XX-XXXX-0370.

Договір кредитної лінії №273640844 від 13.12.2024 відповідач підписав одноразовим ідентифікатором YHSN.

13.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №273640844 від 13.12.2024. Відповідно до умов додаткової угоди, кредитодавцем надає позичальнику траншу в сумі 1 250,00 грн. Після надання траншу сума кредиту буде складати 9 600,00 грн. Безготівковий переказ цього та інших траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки позичальника 5168-75XX-XXXX-0370. З моменту отримання траншу вказаного в п. 1.1. Договору, базова процентна ставка за Договором (для суми всіх наступних траншів в рамках Договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту (п.1.1-1.4).

Додаткову угоду до договору №273640844 від 13.12.2024 відповідач підписав одноразовим ідентифікатором 5752.

На підтвердження переказу Дацків Б.В. на платіжну картку № 5168-75XX-XXXX-037 коштів в сумі 8350,00 грн по договору №273640844 від 13.12.2024 надано Платіжне доручення № 244e4d90-dc0f-48f9-a1b2-cc415a6d4068.

На підтвердження переказу коштів в сумі 1250,00 грн по додатковій угоді до договору №273640844 від 13.12.2024 надано Платіжне доручення № f503b364-3849-4673-b190-73ab3be4cb3c.

З наданої на ухвалу суду про витребування доказів інформації АТ КБ «ПриватБанк», встановлено, що 13.12.2024 зараховано на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 платіж у сумі 8350,00 грн та 1250,00 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по картці від 21.07.2026.

Згідно з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №273640844 від 13.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 не виконував свої зобов`язання за кредитним договором. Заборгованість ОСОБА_1 станом на 18.02.2025 становить 21 183,36 грн, з якої: 9600,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 6 303,36 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 480,00 грн заборгованість за комісією, 4800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

18.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/22.

Згідно з умовами договору факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» Клієнт (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити Фактору (ТОВ «Таліон Плюс») Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 18.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №273640844 від 13.12.2024 на суму 21 183,36 грн.

Станом на 14.07.2025 Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги від 18.02.2025 за Договором факторингу № 28МВ-ТП/43 від 08.07.2025, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Вих. №2507 від 14.07.2025 року.

Таким чином до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на суму 21183,36 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №273640844 від 13.12.2024, заборгованість відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» станом на 27.02.2026 становить 34 542,72 грн, з яких 9600,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 19 662,72 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 480,00 грн заборгованість за комісією, 4800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

27.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №27/0226-01. Відповідно до умов договору ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) передає ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «ТаліонПлюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Права вимоги переходять від клієнта до фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимоги.

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2026 по договору факторингу № 27/0226-01 ТОВ «Таліон Плюс» передав позивачу Реєстр прав вимоги № 1.

Згідно з Реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2026 ТОВ «Юніт Капітал» набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №273640844 від 13.12.2024 на суму 34 542,72 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 10.03.2026 року №1003 здійснено переказ грошових коштів за відступлення права вимоги по Договору факторингу №27/0226-01від 27.02.2026.

З доданої ТОВ «Юніт Капітал» Виписки з особового рахунка за кредитним договором № 273640844 від 13.12.2024 вбачається, що заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 01.05.2026 (включно) складає 34 542,72 грн, з яких 9600,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 19 662,72 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 480,00 грн заборгованість за комісією, 4800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. Станом на 01.05.2026 року заборгованість за кредитним договором не погашена.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору шляхом використання електронного цифрового підпису сторін.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

13.12.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору кредитної лінії №273640844.

Між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та переказа суму кредиту відповідачу.

За зобов`язаннями відповідача перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором№273640844 від 13.12.2024, право вимоги у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу №МВ-ТП/22 від 18.02.2026, а згодом до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до Договору факторингу №27/0226-01 від 27.02.2026. Суд вважає такі обставини доведеними належними та допустимими доказами, яких достатньо для висновку про дійсність укладеного договору факторингу.

Унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 34 542,72 грн, з яких 9600,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 19662,72 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 480,00 грн заборгованість за комісією, 4800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договору кредитної лінії №273640844 від 13.12.2024 у сумі 29 742,72 грн, з яких: 9600,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 19 662,72 грн заборгованості по відсотках, 480,00 грн заборгованості по комісії.

Ураховуючи, що відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов Договору кредитної лінії №273640844 від 13.12.2024.

Відповідно суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 7000,00 грн.

20.01.2026 між Адвокатським Бюро «Тимошенко та партнери» та Позивачем укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн позивач подав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року; додаткова угода №25771542415до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026; Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026(даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд застосовує критерії реальності адвокатських витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Виконуючи вимоги процесуального закону щодо оцінки співмірності витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги встановленим процесуальним законом критеріям, суд вважає заявлений їх розмір таким, що відповідає складності справи та обсягу наданих послуг та виконаних робіт, обсягу наданих послуг та іншим встановленим у ст.137 ЦПК України критеріям.

Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, вартість такої послуги в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною. Враховуючи зазначене суд вважає, що співмірним розміром відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу є сума 5000,00 грн, яка є доведеною, документально обґрунтованою та такою, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу за відповідача в розмірі 5000,00 грн, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючись статтями 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №273640844від 13.12.2024року в розмірі 29 742 (двадцять дев`ять тисяч сімсот сорок дві) грн 72 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 к. та 5000 (п`ять тисяч) грн 00 к. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133, ЄРДПОУ:43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк