Рішення № 139414635, 01.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10142/25

Провадження № 2-а/635/24/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Базова О.В.,

секретаря судового засідання Макаренко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить:

- скасувати постанову №02-11/75 від 18 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену старшими державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Трегубенко Вікторією Олександрівною;

- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене, ст. 110 Водного кодексу України частиною 2 статті 60 КУпАП закрити;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 17.11.2025 Височанська селищна рада отримала від Державної екологічної інспекції у Харківської області примірник акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №123-09-01 від 17 листопада 2025 року, складений державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Трегубенко Вікторією Олександрівною та Фарафоновим Денисом Володимировичем (надалі Акт), в якому зазначено, що Державною екологічною інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог природоохоронного законодавства Височанською селищною радою, за заявою гр. ОСОБА_2 щодо порушення природоохоронного законодавства на землях водного фонду, у тому числі в прибережній смузі водного об`єкту, який розташовано в селище Високий Харківського району Харківської області та проведено позапланову перевірку Височанської селищної ради на підставі Наказу по Державній екологічній інспекції у Харківської області №123-09-01 від 11.11.2025.

Височанська селищна рада 18.11.2025 подала заперечення на Акт в яких зазначила, що не погоджується із його висновками у зв`язку з їх необґрунтованістю та протиправністю.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності був складений протокол про адміністративне правопорушення №001370 від 17.11.2025, згідно якого, позивач, будучи посадовою відповідальною особою Височанської селищної ради допустив обмеження загального доступу до водного об`єкту, який розташований в селищі Високий. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403, які знаходяться у приватній власності громадян, обнесені парканом та знаходяться в притул до вказаного водного об`єкту, чим обмежують доступ до загального водокористування водним об`єктом, а саме, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 110 Водного кодексу України.

В результаті проведеного позапланового заходу старшими державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Трегубенко Вікторією Олександрівною складено та видано постанову №02-11/75 від 18 листопада 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 60 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що постанова, винесена без долучення доказів та з порушенням вимог актів законодавства України, що регулює підстави, умови, прядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності та повинна бути скасована, а тому, вважає, що вимоги його адміністративного позову обґрунтовані.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27 листопада 2025 року, вищезазначену справу було передано в провадження судді Базова О.В.

Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи та призначено справу до судового розгляду.

Скориставшись своїм правом відповідач 24.04.2026 через систему «Електронний суд» Харківським районним судом Харківської області направив відзив Державної екологічної інспекції у Харківської області на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, представник відповідача зазначив, що постанова від 18.11.2025 №02-11/75 є цілком законною, обґрунтованою та складеною на підставі достатніх доказів, які зафіксовані актом перевірки, просили відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Представник позивача Шапошников І.Є. надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач порушив строки надання відзиву, які передбачені ч. 1 ст. 261 КАС України, оскільки ухвалою суду 01 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали на подання відзиву. Відзив представника відповідача датований 24.04.2026 вих. №1750-13-10, який було отримано позивачем засобами поштового зв`язку.

Крім того, у відповіді на відзив представник позивача зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач вже вказує, що поруч з земельними ділянками житлової та громадської забудови з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403 знаходиться лінійний водний об`єкт - річка Кремінна. Однак відповідач до відзиву не додав жодного документу на підтвердження існування цієї річки.

Також було звернуто увагу, що позивачем не встановлювалось жодних умов та обмежень на загальне водокористування так званого «водного об`єкта».

Відповідно до ст. 47 Водного кодексу України, якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Отже Відповідачем не надано жодного допустимого доказу існування перешкод громадянам в доступі до «водного об`єкта». Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Це положення закріплено в статті 62 Конституції України.

Позивач та представник позивача Шапошников І.Є. та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Державної екологічної інспекції у Харківської області будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду, заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30.05.2019, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями ч. 1 ст. 242-1 КУпАП передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, частиною першою статті 52 , статтями 53, 53-1, 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1, 79, 79-2, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 242-1 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Судом встановлено, що 17.11.2025 Височанська селищна рада отримала від Державної екологічної інспекції у Харківської області примірник акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №123-09-01 від 17 листопада 2025 року, складений державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Трегубенко В.О. та Фарафоновим Д.В., в акті зазначено, що проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог природоохоронного законодавства Височанською селищною радою, за заявою гр. Рибалка Є.О. щодо порушення природоохоронного законодавства на землях водного фонду, у тому числі в прибережній смузі водного об`єкту, який розташовано в с-ще Високий Харківського району Харківської області та проведено позапланову перевірку Височанської селищної ради на підставі Наказу по Державній екологічній інспекції у Харківської області №123-09-01 від 11.11.2025.

В акті зазначено, що на момент проведення перевірки Височанської селищної ради при візуальному обстеженні встановлено, що за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Високий, вул. Зеленогайська знаходиться водний об`єкт. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403 належать на праві приватної власності фізичним особам, обнесені парканом, та знаходяться в притул до вказаного водного об`єкту, що є порушенням норм ст. 60, 61 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України. На земельних ділянках побудовано житлові будинки.

Обмеження у вигляді водоохоронної зони чи прибережено-захисної смуги у відомостях про земельні ділянки не встановлено. Умови щодо обмеження загального водокористування водним об`єктом відсутні.

На момент перевірки доступ до водного об`єкту відсутній у зв`язку з тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403 обнесені парканом, що є порушенням ст. 10 та ст. 47 Водного кодексу України.

18.11.2025 Височанська селищна рада подала заперечення на Акт, в яких зазначила, що не погоджується з його висновками виходячи з того, що відповідно до п. п. 14, п. б, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.

У ст. 47 Водного кодексу України визначено, що право на загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

До виконавчих органів Височанської селищної ради не надходило звернень від громадян щодо порушення їх прав на загальне водокористування так званим «водним об`єктом» без назви, а саме на: купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць.

Височанською селищною радою не встановлювалося жодних умов та обмежень на загальне водокористування зазначеного в Акті так званого «водного об`єкта».

Відповідно до ст. 47 Водного кодексу України, якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Отже до Акту перевірки не було надано жодного належним чином зафіксованого доказу існування перешкод громадянам в доступі до «водного об`єкта», а також існування такого «водного об`єкта» й існування меж земель водного фонду даного об`єкту, що унеможливлює визначення меж перетинів з земельними ділянками житлової та громадської забудови з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403.

З даних публічної кадастрової карти вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403 взагалі не перетинаються з землями водного фонду.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки житлової та громадської забудови (КВЦПЗ: 02.01 - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403 перебувають у приватній власності громадян.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності був складений протокол про адміністративне правопорушення №001370 від 17.11.2025, згідно якого, позивач, будучи посадовою відповідальною особою Височанської селищної ради допустив обмеження загального доступу до водного об`єкту, який розташований в селищі Високий. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403, які знаходяться у приватній власності громадян, обнесені парканом та знаходяться в притул до вказаного водного об`єкту, чим обмежують доступ до загального водокористування водним об`єктом.

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Трегубенко Вікторією Олександрівною відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення№001370 від 17.11.2025, відповідно до якого під час проведення позапланової перевірки на підставі Наказу по Державній екологічній інспекції у Харківської області №123-09-01 від 11.11.2025, виявлено обмеження загального доступу до водного об`єкту, який розташований в селищі Високий. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403, які знаходяться у приватній власності громадян, обнесені парканом та знаходяться в притул до вказаного водного об`єкту, чим обмежують доступ до загального водокористування водним об`єктом.

Розглянувши протокол від 17.11.2025 №001370 старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Трегубенко В.О. винесла постанову №02-11/75 від 18.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 60 КУпАП у виді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови, суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що позивач будучи посадовою відповідальною особою Височанської селищної ради допустив обмеження загального доступу до водного об`єкту, який розташований в селищі Високий. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156701:00:001:0407, 6325156701:00:001:0406, 6325156701:00:001:0404, 6325156701:00:001:0374, 6325156701:00:001:0403, які знаходяться у приватній власності громадян, обнесені парканом та знаходяться в притул до вказаного до водного об`єкту, чим обмежують доступ до загального водокористування водним об`єктом.

Відповідач посилається на ту обставину, що згідно позаплановому державному нагляду (контролю) складено акт перевірки, яким зафіксовані факти порушення Височанською селищною радою вимог природоохоронного законодавства, а саме на забезпечення і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону та є порушенням ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 60,61 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 47, 88 Водного кодексу України.

Копія постанови отримана ОСОБА_1 18 листопада 2025 року особисто.

Частиною 2 статті 60 КУпАП визначена відповідальність за обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, а також їхні посадові особи, зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене Височанська селищна рада у запереченнях заявила, що висновки викладені Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №123-09-01 від 17 листопада 2025 року є необґрунтованими та протиправними.

Отже при винесені оскаржуваної Постанови у відповідача не існувало жодного належного та допустимого доказу створення мною, як посадовою особою Височанської селищної ради, перешкод громадянам в доступі до загального водокористування так званим «водним об`єктом» без назви.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з положенням ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019 року.

Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі N 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У постанові про адміністративне правопорушення від 18.11.2026 №02-11/75 старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області ОСОБА_3 не навела жодного доказу на підтвердження наявності адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 в його вчиненні.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Дане положення закріплено в статті 62 Конституції України.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Старшим державним інспектором не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета правопорушення, що, в свою чергу, виключає наявність всіх необхідних складових для утворення складу адміністративних правопорушень, що ставляться позивачу у провину.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30.05.2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному становищі порівняно з суб`єктом владних повноважень.

Як вбачається зі змісту постанови від 18.11.2026 №02-11/75, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали порушення, виявлені в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Постановою старшого державного інспектора старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Трегубенко В.О. від 18.11.2025 №02-11/75 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 60 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 6800,00 грн.

Частиною 1 ст. 2 КАСУ передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За загальним правилом, відповідно до ст.254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Затверджена Наказом Міністерства охорони природнього середовища України від 05 липня 2004 року № 264 Інструкція з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, встановлює порядок складання протоколу та необхідні дані, які вносяться до нього та є обов`язковими складовими, що в наступному служить для законного та правильного накладення адміністративного стягнення на винну особу (розділ II Інструкції).

Так, відповідно до пункту 2.4, пункту 2.8 Розділу ІІ вищезазначеної Інструкції, при складанні Протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У Протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання Протоколу, найменування населеного пункту, де його складено); посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала Протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації); посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб); паспорт (серія, номер, ким і коли виданий) або інший документ, що посвідчує особу; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім`я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є. У Протоколі може зазначатися як домашня адреса, так і адреса службової особи або контактний телефон, за яким їх можна викликати; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об`єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра Протоколу. При складанні Протоколу слід чітко та розбірливо викладати всі відомості, передбачені формою Протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом виявленого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

Частиною 1 статті 277 КУпАП та пунктом 3.2. Інструкції встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.60 КУпАП, не належить до категорії справ, в яких стягнення накладаються на місці їх вчинення.

Тобто, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 60 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення є неправомірним та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дотримання наведених правил є передумовою належного розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто в порядку передбаченому КУпАП.

17.11.2025 державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення вчинене позивачем, в якому вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11-00 год 18.11.2025.

При цьому, 18.11.2025 державним інспектором складено постанову про накладення адміністративного стягнення на Позивача №02-11/75.

Постанова та протокол були винесені у вкрай стислий термін - протягом однієї доби, що унеможливило вчинення Позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, перекладача тощо).

Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами:

- особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину;

- вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані;

- вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї;

- вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію;

- адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Відповідно до вимог частини 2, 3 статті 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою.

Вищевикладені обставини свідчать про відсутність законних підстав для складення постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.11.2025 №02-11/75 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 60 КУпАП.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідност.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом(ст.7 КУпАП).

Відповідно до ст.287 ч.1 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 73 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка ґрунтується на поясненнях особи, щодо якої складено постанову, а саме ОСОБА_1 .

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Виносячи оскаржувану постанову, відповідач повинен був дотримуватись вимог статей 251, 254, 283 КУпАП і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості.

Стороною відповідача не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 60 КУпАП.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу(посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилене.

Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій з прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Отже, виходячи з наведеного, постанова про накладення адміністративного стягнення від 18.11.2025 №02-11/75 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 60 КУпАП, тому суд дійшов висновку про його протиправність та наявність підстав для його скасування.

Беручи до уваги вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №02-11/75 від 18 листопада 2025 року, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області Трегубенко Вікторією Олександрівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 60 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 60 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Харківській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач: Державна екологічна інспекція у Харківській області, код ЄДРПОУ: 37999518, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Єніна Євгенія, буд. 6.

Суддя Базов О.В.