Ухвала суду № 139414524, 02.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/5436/26

Номер провадження 2/337/3711/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

В позовній заяві позивачка посилався на скрутне матеріальне становище та просила звільнити її від сплати судового збору, у разі якщо суд не вбачатиме підстав для повного звільнення від сплати судового збору, відстрочити сплату до ухвалення рішення у справі, у разі неможливості надання відстрочки надати розстрочку на строк, визначений судом.

Розглянувши клопотання та з`ясувавши фактичні підстави, вважаю, що у задоволенні клопотання, слід відмовити з таких підстав.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

На підставі ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто фактичною підставою для відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Зазначеними нормами встановлено, що суд, при звільненні від сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан заявника.

При розгляді клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачкою не наведено будь яких доводів скрутного матеріального стану позивача, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Доводи, зазначені в обґрунтування клопотання, на які посилається позивачка, не підтверджено жодними доказами.

Крім того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відтак, клопотання позивачки про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення судового збору, задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» було визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1331,20 грн.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи, що позов подано до суду в електронній формі, позивачу необхідно подати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. за наступними банківськими реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Хортиц./22030101; Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997; Рахунок: UA578999980313171206000008514; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачці слід надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору та докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху та надати строк для усунення недоліків п`ять днів з моменту отримання позивачкою копії ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г.В. Гнатик