Ухвала суду № 139414427, 28.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4802/26 2/335/2900/2026

УХВАЛА

28 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., за участю секретаря судового засідання Добрянського Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Солтіс Ірини Володимирівни про поновлення процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов`язань за договором позики, визнання припиненою іпотеки, скасування заборони відчуження,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов`язань за договором позики, визнання припиненою іпотеки, скасування заборони відчуження, в якій ухвалою судді від 18.05.2026 відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, відповідачеві встановлено п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву або звернення до суду із зустрічним позовом.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет відповідача 21.05.2026 о 08 год 53 хв.

07.06.2026 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Солтіс І. В. в електронній формі через електронний кабінет подала до суду заяву про поновлення процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову. Заява обґрунтована тим, що встановлений ухвалою суду від 18.05.2026 15-денний строк на подання до суду зустрічного позову (перебіг якого розпочався 22.05.2026) був пропущений з об`єктивних та незалежних від відповідача причин.

Так, у період з 04.06.2026 до 07.06.2026 у підсистемі «Електронний суд» тривали технічні роботи, що унеможливило доступ до електронного кабінету, формування позову та сплату судового збору.

Також представник відповідача зазначає, що місто Запоріжжя є територією можливих бойових дій і перебуває під постійними обстрілами. Удари по енергосистемі, відключення світла та робота засобів РЕБ спричинили нестабільний інтернет-зв`язок, що завадило вчасному поданню документів.

Через військову агресію РФ ОСОБА_2 з березня 2022 року перебуває за кордоном разом із малолітньою дитиною.

Представник посилається на позицію Верховного Суду та рекомендації Ради суддів України, згідно з якими запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення пропущених процесуальних строків.

08.06.2026 відповідач ОСОБА_2 в особі представника адвоката Солтіс І. В. подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки. Зустрічний позов подано в електронній формі через електронний кабінет.

10.06.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яценко Д. В. в електронній формі через електронний кабінет подав до суду заперечення на заяву представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову. В обґрунтування заперечень представник позивача зазначив, що відповідачці було відомо про зміст і підстави позову ще з 01.05.2026 (дата доставки документів до її електронного кабінету), а її представник отримала доступ до матеріалів справи 08.05.2026 за 10 днів до офіційного відкриття провадження. Таким чином, відповідач мала достатньо часу (понад 15 днів) для підготовки зустрічної позовної заяви.

Також представник позивача заперечує твердження представника відповідача про неможливість подання позову через регламентні роботи в системі «Електронний суд» з 04.06.2026 до 07.06.2026. Згідно з даними ДП «ІСС», у період з 21.05.2026 до 05.06.2026 сервіси були недоступні лише протягом коротких проміжків часу, переважно в неробочі години.

Доводи представника відповідача про відключення електроенергії та відсутність інтернету не підтверджені належними доказами. За даними АТ «Запоріжжяобленерго», графіки відключень у вказаний період у м. Запоріжжі не діяли.

Представник позивача зазначає, що навіть за умови тимчасових перебоїв у роботі системи «Електронний суд», представник відповідачки, яка знаходиться в м. Запоріжжі, не була позбавлена можливості подати позов у паперовій формі.

Крім того, представник позивача зазначає, що строк для подання зустрічного позову встановлюється судом, а не законом, тому він не підлягає поновленню, а може бути продовжений за заявою, поданою до закінчення такого строку, тобто до 05.06.2026, чого відповідачка не зробила.

На переконання представника позивача, факт тривання воєнного стану на п`ятому році війни сам по собі не є автоматичною поважною причиною для ігнорування процесуальних строків.

З огляду на викладене, представник позивача просила суд відмовити відповідачеві у поновленні строку та повернути зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву та просила її задовольнити з підстав, викладених у заяві. Додатково зазначила, що своєчасно сформувати та подати зустрічний позов через підсистему «Електронний суд» виявилося неможливим, оскільки в період з 4 червня 2026 року по 7 червня 2026 року в роботі підсистеми проводилися технічні роботи, у зв`язку із чим в електронному кабінеті представника було неможливо сформувати заяву про поновлення процесуального строку. Одразу після відновлення роботи електронного суду, а саме ввечері 7 червня 2026 року, представник подала заяву про поновлення строку, а зустрічний позов був фактично сформований та надісланий наступної доби 8 червня 2026 року о 03:46. Подати зазначені заяви одночасно було неможливо, оскільки в електронному кабінеті вони формуються та подаються окремо.

Представник позивача адвокат Яценко Д. В. проти задоволення клопотання та поновлення процесуального строку заперечував з підстав, викладених у запереченнях. У судовому засіданні представник позивача просив суд звернути увагу на те, що 15-денний строк для подання зустрічного позову є строком, встановленим безпосередньо судом в ухвалі про відкриття провадження. За змістом статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальний строк, встановлений судом, підлягає не поновленню, а продовженню, про що сторона мала заявити відповідне клопотання. Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України, таке клопотання про продовження строку повинно бути подане до закінчення самого строку, тобто в межах визначених 15 днів, чого відповідачем та його представником зроблено не було.

Окрім цього, адвокат Яценко Д. В. вказав, що представником відповідача не було обґрунтовано причин, чому протягом усього 15-денного процесуального строку або в період проведення технічних робіт у системі документи не були надіслані до суду іншими альтернативними шляхами, зокрема засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» або іншого оператора поштового зв`язку.

Заслухавши думку представників сторін, вивчивши подані ними заяви з процесуальних питань, дослідивши додані до них матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм Цивільного процесуального кодексу України.

Право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо її подання.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлений судом строк для подання відзиву сплив 05 червня 2026 року. Заяву про поновлення пропущеного строку представником відповідача подано до суду в електронному вигляді 07 червня 2026 року, а зустрічний позов 08 червня 2026 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Отже, встановлений судом строк не може бути поновлений, а може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідач та її представник із заявами про продовження встановленого судом строку для подання відзиву до суду не зверталися.

З огляду на викладене, заява представника відповідача про поновлення процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову не може бути задоволена судом.

Разом з тим, повідомлені представником відповідача причини пропуску строку на пред`явлення зустрічного позову (нестабільна робота підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, систематичні обстріли міста Запоріжжя військами РФ) з урахуванням незначного пропуску встановленого судом строку (3 дні), на переконання суду, є поважними причинами.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21) зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на те, що заяву про поновлення пропущеного строку на пред`явлення зустрічного позову, в якій викладені причини його пропуску, та зустрічну позовну заяву подано представником відповідача з незначним пропуском встановленого судом строку, з метою забезпечення реалізації відповідачем права на звернення до суду із зустрічним позовом, змагальності процесу, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити відповідачеві строк на пред`явлення зустрічного позову до часу його подання до суду в електронному вигляді, а саме до 08 червня 2026 року.

Вивчивши подану представником відповідача зустрічну позовну заяву на предмет її відповідності вимогам процесуального закону, суд встановив, що в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України представником відповідача до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідач у зустрічному позові просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 1 078 833,00 грн. Отже, зустрічний позов має майновий характер.

Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізична особа зобов`язана сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлений у розмірі 3 328,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позовної заяви в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що зустрічний позов подано в електронній формі, представник відповідача мала б додати до нього документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 8 630,66 грн (1 078 833,00 / 100 х 0,8), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість представником відповідача додано до зустрічного позову квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

Також представник відповідача звернулася до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якого зазначила, що через скрутне матеріальне становище ОСОБА_2 не може сплатити в повному обсязі судовий збір за пред`явлення зустрічного позову. Відповідач є одинокою матір`ю, яка самостійно виховує малолітню дитину. Через військову агресію РФ проти України відповідач разом із сином 08 березня 2022 року виїхала за кордон, де проживає дотепер. Малолітній син постійно хворіє, внаслідок чого значні кошти витрачаються на оплату проживання, харчування та придбання ліків за кордоном, а матеріальну допомогу родині надають лише її мати та бабуся, які є пенсіонерками. Повернутися до міста Запоріжжя найближчим часом відповідач не має змоги через постійні обстріли та погіршення безпекової ситуації.

Скрутне матеріальне становище та відсутність у ОСОБА_2 доходів протягом останніх двох років підтверджуються відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2024 року по березень 2026 року. Отже, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача за попередній календарний рік, що є підставою для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд виходить з наступного.

За приписами ч. ч. 1, 3, 5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову, представник відповідача не надала суду належних доказів відсутності у відповідача можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Так, додані до клопотання відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2024 року по березень 2026 року не містять відомостей щодо доходу відповідача за попередній календарний рік, отриманого в країні, в якій остання проживає. Представником відповідача також не надано суду відомостей щодо наявності у власності відповідача нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, майнових прав, документів, що підтверджують здійснення відповідачем витрат на оренду житла в країні тимчасового проживання, витрат на лікування дитини.

Зазначене позбавляє суд можливості визначити майновий стан відповідача для вирішення питання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору на певний строк.

Отже, клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Встановлені судом недоліки зустрічної позовної заяви мають бути усунені відповідачем протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 7 299,46 грн або подання до суду документів, що підтверджують підстави звільнення відповідача від сплати судового збору відповідно до закону.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Вознес./22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Номер рахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У разі усунення у вказаний строк недоліків зустрічна позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Інакше зустрічний позов вважатиметься неподаним і буде повернутий відповідачеві з доданими до нього документами не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Також суд роз`яснює відповідачу та її представнику, що вони не позбавлені права повторно звернутися до суду з клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, до якого долучити належні докази, які б підтверджували те, що розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача, отриманого в Україні та за кордоном за попередній календарний рік (2025 рік), документів, що підтверджують перебування на утриманні відповідача непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, майнових прав, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану відповідача.

У зв`язку із залишенням зустрічного позову без руху та встановленням відповідачеві строку для усунення його недоліків підготовче судове засідання слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 127, 136, 175, 177, 185, 194, 198, 259, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про поновлення процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову.

Продовжити відповідачу ОСОБА_2 процесуальний строк на пред`явлення зустрічного позову до 08 червня 2026 року.

Залишити без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики за рахунок спадкового майна та звернення стягнення на предмет іпотеки у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов`язань за договором позики, визнання припиненою іпотеки, скасування заборони відчуження.

Встановити відповідачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Підготовче засідання відкласти до 10 год 00 хв 24 вересня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02 вересня 2026 року.

Суддя А. В. Стеценко