Ухвала суду № 139413870, 02.09.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Колісник О.О.,

Справа № 629/6140/26

Номер провадження 6/629/389/26

заявник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою про розстрочку виконання рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.08.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

До суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення по цивільній справі № 629/6140/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви посилається на те, що не має можливості сплатити всю суму заборгованості одноразово через складне матеріальне становище. На підставі вищевикладеного, просить надати розстрочку виконання рішення суду, встановити строк розстрочки 12 місяців.

Заявниця у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутність сторін, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, доходить до такого.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.08.2026 з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 12.06.2024-100000075 від 12.06.2024 у розмірі 20400 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 2044 гривень 91 копійок, судові витрати у розмірі 120 гривень 18 копійок. Рішення не набрало законної сили.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови /ч.5 ст.435 ЦПК України/.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена /ч.7 ст.435 ЦПК України/.

Таким чином, нормами ст. 435 ЦПК України чітко передбачено перелік обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення, перелік питань, які суду слід з`ясувати при вирішенні питання для прийняття рішення про розстрочення виконання, а також граничний строк, на який може розстрочено виконання рішення.

При цьому, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення, повинні бути підтверджені належними доказами.

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При вирішенні питання про розстрочку або відстрочення виконання рішення повинні бути враховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочення виконання рішення та які повинні бути суттєвими, залежно від чого встановлюється можливість задоволення такої заяви. Розстрочка або відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Закон пов`язує можливість відстрочення та розстрочки виконання рішення суду лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, суд виходить із того, що розстрочення виконання судового рішення є процесуальним заходом, застосування якого можливе за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Для вирішення питання про розстрочення виконання рішення суд має встановити фінансовий стан боржника чи з`ясувати наявність інших обставин, які об`єктивно впливають на можливість виконання рішення суду, а такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, заявниця посилається на складне матеріальне становище.

Разом з тим, доказів на підтвердження скрутного матеріального становища (актуальних довідок про доходи, відомостей наявність або відсутність майна, за рахунок якого можливо отримувати прибуток) відповідач суду не надала.

З огляду на викладене, заявником не надано доказів скрутного матеріального стану станом на дату подання заяви про розстрочення рішення, а відтак, суд позбавлений можливості на підставі наданих доказів встановити наявність підстав для розстрочення рішення, встановлених законом.

Саме по собі посилання на складне матеріальне становище, за відсутності відповідних доказів, не свідчить про неможливість одноразово сплатити суму заборгованості та не є достатнім для висновку про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Про наявність інших обставин, які у розумінні ч. 4 ст. 435 ЦПК України є підставою для розстрочення рішення (зокрема, захворювання самого заявника та тяжкий стан здоров`я), відповідачем не зазначено, доказів наявності таких обставин суду не подано.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Зважаючи на викладені обставини, у суду відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду від 25.08.2026 за заявою відповідача ОСОБА_1 , а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право повторно звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, зміст якої буде відповідати положенням ст.435 ЦПК України, з наданням відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ч.2 ст.258, ст.ст.260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.08.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ