Ухвала суду № 139413773, 01.09.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

01.09.26

Справа № 642/7272/25

Провадження № 1-кп/642/29/26

УХВАЛА

Іменем України

27 серпня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12024220000000622 від 17.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Холодногірського районного суду міста Харкова перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

29.06.2026 до суду від представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про скасування арешту майна, в якому представник заявника просить суд скасувати арешт, накладений на грошові кошти в сумі 9600 доларів США (94 купюри номіналом 100, 4 купюри номіналом 50), відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 08.05.2025 у справі № 953/1126/25 та повернути грошові кошти у вказаній сумі ОСОБА_6 .

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 08.05.2025 у справі № 953/1126/25, н/п 1-кс/953/3499/25, задоволено клопотання прокурора про арешт майна, а саме: накладено арешт на грошові кошти в сумі 9600 доларів США (купюри 94 шт. - номінал 100, купюри 4 шт. - номінал 50), які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу того, що грошові кошти в сумі 9600 доларів США (купюри 94 шт. - номінал 100, купюри 4 шт. - номінал 50), перейшли у власність ОСОБА_6 будь-яким протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Немає ніяких доказів, що майно, яке належить ОСОБА_6 , та в момент вилучення знаходилося в володінні осіб, стосовно яких проводилися певні заходи досудового розслідування, набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи викладене, майно, яке на законній правовій підставі належить ОСОБА_6 , не може виступати доказом в розумінні ст. 98 КПК України та жодним чином не може підтверджувати факт здійснення кримінального правопорушення. Вказані грошові кошти не є і не можуть бути речовим доказом у цій справі, а подальший арешт грошових коштів, належних ОСОБА_6 , не має сенсу, ніякої процесуальної необхідності та може бути скасований.

У судовому засіданні 01.07.2026 представник заявника ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримав подане ним клопотання, посилався на обставини, викладені у клопотанні.

У судовому засіданні 01.07.2026 прокурор заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, вказав, що питання щодо скасування арешту на зазначене заявником майно не може бути вирішене у межах цього кримінального провадження, оскільки зі вказаного кримінального провадження були виділені матеріали у інше кримінальне провадження, зокрема і ті матеріали, що стосуються накладення арешту на майно ОСОБА_6 ; прокурор просив суд відкласти розгляд клопотання по суті для надання йому часу підготувати документи, що підтверджують викладені прокурором обставини.

01.07.2026 судом у судовому засіданні було ухвалено відкласти розгляд клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна на іншу дату.

08.07.2026 у судовому засіданні прокурор надав суду копію постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.09.2025, копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації провадження№ 12025220000001103 від 23.09.2025 (виділення матеріалів досудового розслідування), копію протоколу обшуку від 01.05.2025 та копію опису вилучених документів та тимчасово вилучених речей від 01.05.2025; прокурор просив суд відкласти розгляд клопотання по суті для надання прокурором суду копії реєстру виділених матеріалів кримінального провадження.

08.07.2026 судом у судовому засіданні було ухвалено відкласти розгляд клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна на іншу дату.

26.08.2026 до суду від представника заявника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна без участі заявника та його представника.

27.08.2026 у судовому засіданні прокурор надав суду опис матеріалів досудового розслідування стосовно невстановлених осіб (додаток до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.09.2025) та просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна, посилався на обставини, аналогічні обставинам, що були викладені ним усно у судовому засіданні 01.07.2026.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до копії протоколу обшуку від 01.05.2025 та опису вилучених документів та тимчасово вилучених речей слідчим відділу СУ ГУ НП в Харківській області в межах кримінального провадження № 12024220000000622 від 17.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.04.2025 у справі № 953/1126/25, провадження № 1-кс/953/2664/25 проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 . В ході обшуку було виявлено та вилучено, зокрема грошові кошти у сумі 9600 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США у кількості 94 штук, купюри номіналом 50 доларів США у кількості 4 штук), які зі слів ОСОБА_6 належні останньому. Вказані грошові кошти поміщено у сейф-пакет PSP2402853.

Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 08.05.2025 у справі № 953/1126/25, слідчим суддею було розглянуто клопотання прокурора у межах кримінального провадження № 1202422000000622 від 17.05.2024 за ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна, за результатами розгляду якого накладено арешт на вилучене майно, зокрема на грошові кошти у сумі 9600 доларів США.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною першою статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 4 ст. 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України встановлено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Вказана норма кореспондується з пунктом 12 частини першої статті 368 КПК України, згідно з якою ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

З огляду на наведене питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування), відносяться до категорії кримінальних процесуальних правовідносин та повинні вирішуватися слідчим суддею або судом, що розглядає кримінальне провадження.

Як вбачається з копії постанови прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 23.09.2025 про виділення матеріалів досудового розслідування, прокурором постановлено виділити з матеріалів кримінального провадження № 12024220000000622 від 17.05.2024 за ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування стосовно невстановлених осіб, які підшукують осіб з числа військовозобов`язаних та за грошову винагороду з метою усування перешкод для перетину державного кордону України повністю знімають їх з військового обліку на підставі фіктивного захворювання; вказані матеріали виділити у окреме кримінальне провадження згідно з описом, що додається до вказаної постанови та є невід`ємною його частиною; відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12024220000000622 у розділ «Рух провадження» 23.09.2025 о 17:04 год. прокурором ОСОБА_8 внесено відомості про виділення кримінального правопорушення в окреме провадження, новому кримінальному провадженню присвоєно № 12025220000001103.

Згідно з витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.07.2026 23.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: стосовно того, що група осіб за попередньою змовою, яка діє на території м. Харків підшукує осіб з числа військовозобов`язаних та за грошову винагороду з метою усування перешкод для перетину державного кордону України повністю знімають їх з військового обліку на підставі фіктивного захворювання. Кримінальному провадженню присвоєно реєстраційний номер 12025220000001103.

Відповідно до копії опису матеріалів досудового розслідування стосовно невстановлених осіб, який є додатком до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.09.2025, ухвала про дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , акт прийому-передачі майна на зберігання грошових коштів у сумі 9600 доларів США у сейф-пакеті PSP2402853, сейф-пакет PSP2402853, всередині якого знаходяться грошові кошти у сумі 9600 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США у кількості 94 штук, купюри номіналом 50 доларів США у кількості 4 штук) є матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000001103 від 23.09.2025, яке було виділено в окреме провадження з кримінального провадження № 12024220000000622 від 17.05.2024.

Отже ухвалою слідчого судді було накладено арешт на майно, про скасування якого просить заявник ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження № 12024220000000622 від 17.05.2024. Водночас, в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна судом встановлено, що матеріали кримінального провадження, зокрема ті, які стосуються майна, на яке накладено арешт, були виділені в кримінальне провадження № 12025220000001103 від 23.09.2025.

З огляду на вказане судом в межах розгляду кримінального провадження № 12024220000000622 від 17.05.2024 не може бути вирішено питання щодо скасування арешту вказаного майна, а тому клопотання ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, оскільки таке питання повинне вирішуватися в межах розгляду кримінального провадження № 12025220000001103 від 23.09.2025 відповідним слідчим суддею, судом, залежно від стадії, на якій перебуває таке кримінальне провадження.

Водночас суд роз`яснює заявнику ОСОБА_6 , що відмова у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у межах цього кримінального провадження не позбавляє власника майна права на звернення із відповідним клопотанням у межах кримінального провадження № 12025220000001103 від 23.09.2025 у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 26, 131, 132, 170-174, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 01.09.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_9