Рішення № 139413516, 02.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21338/26

Провадження № 2-а/638/251/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді - Теслікової І.І.,

за участю секретаря - Зубко А.С.,

представника позивача - Коваленко Л.І.,

відповідача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

перекладача - Алексаняна А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України,-

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , в якій позивач просить затримати громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.

В обґрунтування позову зазначав, що 01.09.2026 працівниками Основ`янського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області було виявлено громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі Відповідач), який порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України на визначений строк.

В ході опитування Відповідача було встановлено, що останній у 2019 році прибув на територію України у приватних справах. За цей період часу з території України не виїжджав. На території України проживає без документів на право проживання в Україні. Паспортний документ був втрачений. За оформленням паспорта громадянина Республіки Вірменія або отримання довідки про повернення на батьківщину до певних дипломатичних установ Відповідач не звертався.

06.08.2023 Відповідач був засуджений Ленінським (Холодногірським) районним судом м. Харкова за ч.2 ст.296 КК України.

Відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення за порушення міграційного законодавства.

11.12.2023за порушення міграційного законодавства Холодногірським відділом у м.Харкові ГУ ДМС у Харківській області Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203КУпАП. За фактом скоєння данного правопорушення було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400гривень (штраф не сплачений).

07.05.2024 Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності Новобаварським відділом у м.Харкові ГУ ДМС у Харківській області за ч.3 ст.203 КУпАП. За даним фактом був складений протокол та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень (штраф не сплачений).

В подальшому 01.09.2026 працівниками Основ`янського відділуу м.Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області за порушення міграційного законодавства Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203КУпАП. За фактом скоєння даного правопорушення було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100гривень (штраф не сплачений).

Того ж дня відносно Відповідача було прийнято рішення про примусове видворення з території України. Перед складанням адміністративного матеріалу Відповідачу був наданий перекладач. Також йому було повідомлено про наслідки невиконання вищезазначеного рішення та порядок і строки його оскарження.

В судовому засіданні представник позивача поданий позов підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач за допомогою перекладача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки в нього є грошові кошти та він самостійно має змогу виїхати за межі України, однак в нього не має паспорта.

Захисник також заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.09.2026 працівниками Основ`янського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області було виявлено громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України на визначений строк.

За порушення правил перебування іноземних громадян на території України постановою Головного управління ДМС у Харківській області від 01.09.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.203 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

01.09.2026 Основ?янським відділом у м.Харкові ГУ ДМС у Харківській області було винесено рішення про примусове видворення гр. ОСОБА_2 .

01.09.2026 Основ?янським відділом у м.Харкові ГУ ДМС у Харківській області винесено рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні стосовно ОСОБА_1

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Положеннями частини восьмої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Згідно з пунктом 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», якою встановлено заборону щодо примусового повернення, видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства.

Судом встановлено, що відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення або повернення не застосовується відповідно до частини 8 статті 26, частини 8 статті 30 та статті 31 Закону.

На теперішній час відповідач перебуває на території України незаконно, постійного місця проживання, законного джерела існування та власності в Україні не має, дозвіл на імміграцію в Україну не оформляв, будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вчиняв.

Позивач в своєму позові посилається на частину 1 статті 289 КАС України як на підставу звернення до суду з вимогами про затримання відповідача з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

В обґрунтування таких вимог зазначає, що відповідач є нелегальним мігрантом, документи які б підтверджували його законне перебування на території України відсутні; відповідач не має законного джерела існування на території України, що є прямим порушенням частини 1 статті 21 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Зі слів Відповідача оригіналу паспортного документа у нього немає, оскільки втратив його.

Надаючи оцінку зібраним доказам, отриманим від сторін поясненням, приймаючи рішення у даній справі, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон) нелегальний мігрант іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 розділу I Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Положенням частину 1 статті 289 КАС України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

З огляду на матеріали справи, а також на наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Враховуючи ухилення відповідачем від виїзду з України, а також те, що ним не виконано рішення щодо його примусового видворення, у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України, та докази можливості отримання відповідачем такого документу самостійно, ухиляється від виїзду з України, існує ризик його втечі, суд вважає доведеними підстави для його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, строком на 6 (шість) місяців.

Вказана позиція узгоджується і з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 13.02.2019 у справі № 359/5975/17, де вказано наступне: оскільки іноземець порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: не має документів, які посвідчують особу, та не надав суду доказів про своє законне перебування на території України, то є законні підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

У справі № 522/14416/18 Верховний Суд прийняв 18 березня 2021 року рішення, у якому звернув увагу на те, що відповідач фактично без належних на те законних підстав протягом тривалого часу перебуває на території України. Доказів, які б підтверджували обставини, настання яких передбачає застосування положень частини першої статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивачем не надано.

Верховний Суд вказав, що чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і наявність сім`ї не звільняє особу від необхідності дотримання міграційного законодавства України.

Відповідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про затримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.26,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2,5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців, тобто до 02 березня 2027 року.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони:

позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, код згідно з ЄДРПОУ 37764460, юридична адреса: м.Харків, вул.Римарська, 24;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Республіки Вірменія.

Головуючий суддя: І.І.Теслікова