Ухвала суду № 139413405, 02.09.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1188/25 Провадження № 2-п/613/19/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Нагорної С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 по справі № 613/1188/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Куц К.К., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 у цивільній справі № 613/1188/25 та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В обгрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначив, що у 2022 році на початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_1 був вимушений залишити місце свого постійного проживання ( АДРЕСА_1 ) та виїхати за кордон у зв`язку з бойовими діями та ракетними обстрілами. Наразі він перебуває в Італійській Республіці. Враховуючи викладене, є помилковим висновок суду про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання без поважних причин. Перебуваючи за кордоном внаслідок вимушеної евакуації, ОСОБА_1 не мав змоги отримувати кореспонденцію за місцем реєстрації стежити за розглядом справи та з`являтися у судові засідання.

Вказав, що позовні вимоги ґрунтуються на нарахуванні заборгованості за електричну енергію в розмірі 75001,32 грн за період з 01.05.2023 по 01.05.2025 за показаннями приладу обліку, переданими оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго». Проте, порядок встановлення та експлуатації цього приладу обліку, а також порядок формування нарахувань викликають обґрунтовані сумніви щодо достовірності визначеного позивачем розміру заборгованості. А саме, місце встановлення приладу обліку за адресою : АДРЕСА_2 не було погоджене з ним як власником будинку та споживачем електроенергії, про намір його встановити його належним чином не повідомляли, відповідач не був присутній під час його встановлення і не надавав згоди на визначене місце розташування, чим порушено вимоги п.5.8.1 глави 5.8 та п.5.2.22 глави 5.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії. До нещодавнього перенесення прилад обліку був установлений на висоті приблизно 7 метрів, посеред вулиці, на відстані близько 200 метрів від домоволодіння, унаслідок чого відповідач був позбавлений можливості контролювати його показання та перевіряти правильність обліку спожитої електроенергії. Працівники АТ «Харківобленерго» фактично не знімали показань, а нарахування здійснювались розрахунковим шляхом. Відповідачу не надавалася можливість ознайомитися з первинними показаннями приладу обліку та документацією щодо його повірки і введення в експлуатацію. При цьому, будинок АДРЕСА_2 не є місцем фактичного проживання відповідача (останній постійно проживає за адресою : АДРЕСА_1 ), у зв`язку з чим він об`єктивно не мав постійної можливості здійснювати нагляд за станом приладу обліку та своєчасно виявляти і оскаржувати помилкові нарахування.

Зазначені обставини, на думку представника відповідача, є доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки ставлять під сумнів правомірність та точність нарахованої позивачем суми заборгованості, однак, не були предметом дослідження суду при ухваленні заочного рішення, оскільки відповідач не мав можливості їх подати через неявку у судове засідання, та у розумінні ст.286 ЦПК України є підставою для скасування заочного рішення.

Заявник та його представник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник заявника у поданому до суду письмовому клопотанні просив судове засідання за заявою про перегляд заочного рішення проводити за відсутності заявника, заяву задовольнити, заочне рішення скасувати, справу призначити до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 02.09.2026, не подала.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, судове засідання слід провести за відсутності заявника, його представника та представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Статтею 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є , зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Доказів фактичного отримання відповідачем повісток про виклик в судові засідання, направлених за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, матеріали справи не містять, поштові відправлення з повістками про виклик в судове засідання повернулись без вручення адресату.

Як стверджує представник відповідача, ОСОБА_1 у 2022 році виїхав за межі України та знаходиться в Італійській Республіці, на підтвердження чого представником відповідача було надано разом із заявою про перегляд заочного рішення копію посвідчення особи, виданого ОСОБА_1 в Італійській Республіці 08.10.2024, та копію посвідки, виданої ОСОБА_1 як особі, яка потребує тимчасового захисту, зі строком дії до 04.03.2026.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, хоча і вважається повідомленим про дату, час та судових засідань в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, однак, фактично не був обізнаний про зміст позовної заяви та додатків до неї, та не подав відзиву з поважних причин, оскільки матеріали справи не містять підтвердження отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками.

Та обставина, чи можуть аргументи, повідомлені відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення, мати істотне значення для правильного вирішення справи, в даному випадку підлягає перевірці у судовому засіданні.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні при розгляді справи з поважних причин та не мав можливості надати суду докази, які мають істотне значення для вирішення справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню, а заочне рішення - скасуванню з призначенням справи до судового розгляду.

Клопотання представника заявника про розгляд справи в загальному позовному провадженні задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.

У свою чергу, відповідно до п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч.4 ст.19 ЦПК України).

За приписами ч.4 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ціна позову в ній (75001,32 грн) не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подачі позову (90840,00 грн). З огляду на предмет позову, позовна заява ПрАТ «Харківенергозбут» не входить до переліку справ, які розглядаються виключно в порядку загального позовного провадження, визначеного ч.4 ст.274 ЦПК України.

Жодних доводів, які б свідчили про неможливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та доцільність розгляду справи в порядку саме загального позовного провадження, представник відповідача у заяві про скасування заочного рішення не навів.

З урахуванням обставин, які перелічені у ч.3 ст.274 ЦПК України та підлягають врахуванню при визначенні, в якому порядку (загального чи спрощеного провадження) слід розглядати справу (зокрема, предмету позову, складності та категорії справи, обсягу доказів, кількості учасників) суд не вбачає підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а справу слід призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284 - 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 по справі № 613/1188/25 задовольнити.

Заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 по справі № 613/1188/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію скасувати.

Справу призначити до розгляду на 24 вересня 2026 року о 13:00 год. у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Сеник