Рішення № 139413245, 21.07.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1158/26

Провадження № 2/392/1448/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 липня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 15 036,96 грн, а також судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 07 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісним кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему було укладено договір кредитної лінії (продукт «ТРЕНД») № 209196303 шляхом підписання пропозиції (оферти) та індивідуальної частини договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідачу було надано кредит на споживчі цілі в розмірі 12 350,00 грн (з яких сума коштів до видачі склала 9 500,00 грн, а комісія за надання кредиту в розмірі 2 850,00 грн утримана кредитодавцем при видачі згідно з умовами договору) строком на 181 день, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 164,25 % річних (0,45 % на день).

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти у розмірі 9 500,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 0b192b22-f94b-4f13-bcfc-05dd3e3ddb1d від 07 вересня 2024 та довідкою первісного кредитора.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло в порядку факторингу:14 січня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/17, згідно з Реєстром прав вимоги до якого відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 209196303 від 07 вересня 2024 року; 04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого та Реєстру прав вимоги № 1 від 04 грудня 2025 року (акт прийому-передачі від 04 грудня 2025 року, оплата за платіжною інструкцією № 759 від 15 грудня 2025 року) право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала (здійснивши лише часткову сплату 11 жовтня 2024 року у розмірі 4 347,00 грн), у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості з урахуванням штрафних санкцій склав 18 294,68 грн, однак позивач заявив до стягнення борг без урахування штрафних санкцій (пені) у сумі 15 036,96 грн, з яких: 10 878,38 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту (тілом); 4 158,58 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою представник позивача просив розглядати справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області, 25 травня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився .

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 22 червня 2026 року та 21 липня 2026 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 07 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії (продукт «ТРЕНД») № 209196303, невід`ємною частиною якого є Паспорт споживчого кредиту, Правила надання грошових коштів у позику та Графік платежів (Додаток № 1 до Договору).

Договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором GMYV-8978 (код підтвердження 8978 введено 07 вересня 2024 року о 13:49:44), а зі сторони кредитодавця директором ОСОБА_2 з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з умовами договору (пункти 2.12.3), відповідачу надано кредит у розмірі 12 350,00 грн строком на 181 день (чиста сума кредиту до видачі 9 500,00 грн, комісія за надання кредиту 2 850,00 грн, яка утримана при видачі) зі сплатою фіксованої процентної ставки 164,25 % річних (0,45 % на день).

Факт перерахування та зарахування кредитних коштів у розмірі 9 500,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується електронним платіжним дорученням № 0b192b22-f94b-4f13-bcfc-05dd3e3ddb1d від 07 вересня 2024 року, довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» № 209196303/12122025/Э від 12 грудня 2025 року, а також письмовою відповіддю та банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 13 червня 2026 року, наданою на запит суду, згідно з якою 07 вересня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 9 500,00 грн (операція payway1*tr4av, Visa Direct).

14 січня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/17, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 209196303 від 07 вересня 2024 року, укладеним із ОСОБА_1 (пункт 724 Реєстру прав вимоги від 14 січня 2025 року).

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01, за яким відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 04 грудня 2025 року та Акта прийому-передачі від 04 грудня 2025 року право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 209196303 перейшло до позивача ТОВ «Юніт Капітал». Сплата фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 759 від 15 грудня 2025 року на суму 4 913 398,09 грн.

Відповідно до наданих розрахунків заборгованості, виписки з особового рахунку та матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, допустила прострочення платежів, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 15 036,96 грн, з яких: 10 878,38 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 158,58 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій (пені) позивачем самостійно не заявлялися.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації його у системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором саме по собі не потребує накладення кваліфікованого електронного підпису обома сторонами правочину, оскільки такий спосіб підписання прямо передбачений статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 звернув увагу, що у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором суду необхідно встановити обставини, які підтверджують зв`язок такого ідентифікатора з конкретним електронним договором, зокрема спосіб ідентифікації особи в інформаційно-комунікаційній системі, спосіб отримання одноразового ідентифікатора та його введення, а також те, що відповідні дії були пов`язані саме з наміром укласти конкретний договір.

Судом встановлено, що кредитний договір № 209196303 від 07 вересня 2024 року укладено в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитодавця. Відповідач ОСОБА_1 підписала договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором GMYV-8978, при цьому код підтвердження 8978 було введено 07 вересня 2024 року о 13:49:44.

Разом із тим сам факт зазначення в електронному документі одноразового ідентифікатора підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами укладення та виконання договору. У цій справі факт укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується не лише електронним примірником договору та відомостями про використання одноразового ідентифікатора, а й доказами фактичного перерахування 07 вересня 2024 року коштів у сумі 9 500,00 грн на банківський рахунок (платіжну картку), зазначений відповідачем, що підтверджується платіжним документом, довідкою первісного кредитора та банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк», наданою на запит суду.

Таким чином, наведені докази в їх сукупності підтверджують факт вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення кредитного договору, а також фактичне отримання нею кредитних коштів.

На підставі вище викладеного з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 209196303 від 07 вересня 2024 року в електронній формі, умови якого позивачем були виконані в повному обсязі. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув, та в подальшому ТОВ «Юніт капітал» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 .

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом перевірено належність переходу права вимоги до позивача. Із договору факторингу № МВ-ТП/17 від 14 січня 2025 року та Реєстру прав вимоги до нього вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 209196303 від 07 вересня 2024 року.

Із договору факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року, Реєстру прав вимоги № 1 та Акта прийому-передачі вбачається, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 за тим самим кредитним договором передано ТОВ «Юніт Капітал».

Суд також перевіряє умови договору факторингу № 04/1225-01 щодо моменту переходу права вимоги та враховує передбачений договором порядок здійснення фінансування. Платіжною інструкцією № 759 від 15 грудня 2025 року підтверджується здійснення оплати за договором факторингу.

За сукупністю наведених доказів суд доходить висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» довело набуття права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 209196303 від 07 вересня 2024 року.

Згідно із статтею 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 10878,38 грн та процентів у розмірі 4158,58 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 209196303 від 07 вересня 2024 року у загальному розмірі 15036,96 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 10878,38 грн; заборгованості за процентами 4158,58 грн.

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 209196303 від 07 вересня 2024 року у розмірі 15 036 (п`ятнадцять тисяч тридцять шість) гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко