Рішення № 139413243, 20.07.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1165/26

Провадження № 2/392/1457/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 липня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14 130,49 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Джобер» (ТМ TOP CREDIT) та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір (оферту) № 665777.

За умовами Договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 3 900,00 грн строком на 29 календарних днів (з 28.04.2021 року по 26.05.2021 року включно), а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним за фіксованою ставкою у розмірі 1,9 % від суми кредиту на день (що становить 693,5 % річних).

У зв`язку з відступленням права вимоги: 03 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 03/12/2021-1; в подальшому, 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, внаслідок чого новим кредитором відповідача став позивач ТОВ «Коллект Центр».

Станом на дату подання позову заборгованість відповідачем не погашено. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, загальний розмір боргу за Договором № 665777 становить 14 130,49 грн, з яких: 3 900,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 10 065,90 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 26,60 грн 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України; 137,99 грн інфляційні збитки відповідно до статті 625 ЦК України.

Враховуючи зазначене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також покласти на відповідача судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою, представник товариства просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області 25 травня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 22 червня 2026 року та 20 липня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Джобер» (ТМ TOP CREDIT) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферту) № 665777 у формі підписання Акцепту (Заяви про прийняття пропозиції укласти кредитний договір).

Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця: з боку кредитодавця підписано аналогом власноручного підпису уповноваженої особи (факсиміле), а з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором G1238, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та статті 207 ЦК України.

Згідно з умовами пунктів 1.11.4 Кредитного договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 3 900,00 грн строком на 29 календарних днів з 28 квітня 2021 року по 26 травня 2021 року включно, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі 1,9 % від суми кредиту в день (693,5 % річних). Загальна вартість кредиту на дату повернення за графіком становила 6 048,90 грн (тіло кредиту 3 900,00 грн + проценти 2 148,90 грн). Кредитодавець виконав свої обов`язки за договором та перерахував кредитні кошти у безготівковій формі на рахунок банківської платіжної картки відповідача.

Позичальник ОСОБА_1 зобов`язання з повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів у визначений договором строк (до 26 травня 2021 року включно) належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

03 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 03/12/2021-1. Відповідно до умов договору, Актів приймання-передачі Реєстру боржників (у паперовому та електронному вигляді) та Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 03.12.2021 року (№ п/п 1013), право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 665777 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал» у загальному розмірі заборгованості 13 965,90 грн, з яких: 3 900,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 148,90 грн проценти за договором у межах строку кредитування, 7 917,00 грн заборгованість за процентами за період прострочення (разом нараховані проценти: 10 065,90 грн). Оплата за договором факторингу підтверджується платіжним дорученням № 0308470000 від 03 грудня 2021 року.

У період з 03 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року включно (за 83 дні прострочення) кредитором нараховано передбачені статтею 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 26,60 грн (3 900,00 грн х 3 % х 83 / 365 = 26,60 грн), а також за період грудень 2021 року лютий 2022 року нараховано інфляційні збитки на суму основного боргу 3 900,00 грн при сукупному індексі інфляції 101,60 %, що склало 137,99 грн (3 900,00 х 101,60 % / 100 % - 3 900,00 = 62,40 грн за січень та нарахування згідно помісячних індексів).

Нарахування за статтею 625 ЦК України та договірних штрафних санкцій після 23 лютого 2022 року кредитором не здійснювалося з огляду на введення воєнного стану в Україні.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01. Відповідно до умов вказаного Договору, Актів прийому-передачі Реєстру боржників від 10.03.2023 та Витягу з Реєстру боржників (№ з/п НОМЕР_1 ), право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 665777 від 28.04.2021 перейшло до позивача ТОВ «Коллект Центр» у загальному розмірі 14 130,49 грн, з яких: 3 900,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 10 065,90 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення; 26,60 грн заборгованість за 3 % річних (ст. 625 ЦК України); 137,99 грн заборгованість за інфляційними збитками (ст. 625 ЦК України); 0,00 грн штрафи, пеня, комісії.

Оплата за відступлені права вимоги проведена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з Актом від 31 березня 2023 року.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» на законних підставах набуло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором у заявленому розмірі.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Нараховані проценти є складовою загальної вартості кредиту та враховується при обчисленні загальної вартості кредиту для позичальника. Зазначене повністю узгоджується з положеннями Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності на час укладення між сторонами кредитного договору.

Судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (оферту) № 665777 шляхом підписання заяви-акцепту одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого останній надано кредит у сумі 3 900,00 грн строком на 29 календарних днів (до 26 травня 2021 року включно) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,9 % на день (693,5 % річних).

Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. З боку кредитодавця договір підписано аналогом власноручного підпису уповноваженої особи (факсиміле), а з боку позичальника шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором G1238.

Судом встановлено, що під час укладення договору відповідачу була надана можливість ознайомитися з текстом кредитного договору та його істотними умовами, зокрема розміром кредиту, строком кредитування, процентною ставкою, порядком та строком повернення кредиту. Застосування одноразового ідентифікатора G1238 було складовою передбаченої кредитодавцем процедури укладення електронного договору та пов`язувалося з діями відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Надані суду електронні документи та відомості щодо укладення договору дають можливість ідентифікувати особу, яка вчинила дії щодо прийняття пропозиції кредитодавця, та встановити зміст правочину, вчиненого 28 квітня 2021 року.

Щодо використання кредитодавцем факсимільного відтворення підпису суд враховує наявність у матеріалах справи документів, які підтверджують погодження сторонами можливості використання такого способу підписання правочину.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Кредитний договір № 665777 укладений у належній електронній формі та є належним доказом виникнення між сторонами кредитного зобов`язання.

Факт надання кредитних коштів підтверджується матеріалами справи та укладеним договором, а тому суд приходить до висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором.

Матеріалами справи також підтверджується безперервний перехід права вимоги від ТОВ «ФК «Джобер» до ТОВ «Вердикт Капітал» (за Договором факторингу № 03/12/2021-1 від 03.12.2021), а в подальшому від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» (за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023), що відповідає положенням статей 512, 514 ЦК України.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зазначив, що виписка з особового (карткового) рахунку є належним доказом здійснених банківських операцій, однак вона підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, зокрема кредитним договором, розрахунком заборгованості та документами, що підтверджують рух коштів. Верховний Суд також наголосив, що без дослідження таких доказів у сукупності ухвалення законного й обґрунтованого рішення є неможливим.

Аналогічний підхід викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, у якій зазначено, що сам по собі розрахунок заборгованості не є безумовним доказом її існування, а наявність та розмір заборгованості мають підтверджуватися належними і допустимими доказами, зокрема первинними банківськими документами та виписками з рахунків.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано кредитний договір, виписку по особовому рахунку відповідача, відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, договори факторингу, договір відступлення права вимоги, витяги з реєстрів боржників та розрахунок заборгованості.

Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження як факту виникнення зобов`язання, так і його розміру.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування процентів, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, а права кредитора підлягають захисту шляхом застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися кредитодавцем відповідно до погоджених у договорі умов (у тому числі з урахуванням автоматичної пролонгації) до моменту відступлення права вимоги за Договором факторингу від 03 грудня 2021 року, а після вказаної дати та після спливу погодженого сторонами строку договірні проценти новим кредитором не нараховувалися.

Щодо процентів у сумі 10 065,90 грн, нарахованих станом на дату первинного відступлення права вимоги (03.12.2021 року), суд враховує, що зазначена сума підтверджується умовами Кредитного договору № 665777, графіком платежів, розрахунком заборгованості та витягами з реєстрів боржників від 03.12.2021 року та від 10.03.2023 року, які містять узгоджені між собою відомості про структуру заборгованості. Доказів, які б свідчили про неправильність здійснених нарахувань, здійснення відповідачем платежів, не врахованих кредитором, або про недостовірність поданих документів, матеріали справи не містять, а відповідач таких доказів суду не надала.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розмір заборгованості за процентами у сумі 10 065,90 грн є доведеним належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки відповідачем було допущено прострочення повернення кредиту, кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» правомірно здійснив нарахування трьох процентів річних за період з 03 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року (включно, за 83 дні прострочення) на суму основного боргу 3 900,00 грн. Судом перевірено арифметичну правильність такого розрахунку: 3 900,00 грн х 3 % х 83 дні / 365 = 26,60 грн, що відповідає вимогам статті 625 ЦК України.

Також судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на суму основного боргу 3 900,00 грн. При цьому застосовано встановлені індекси інфляції: за грудень 2021 року 100,60 %, за січень 2022 року 101,30 %, за лютий 2022 року 101,60 %.

За послідовного застосування зазначених індексів сума інфляційних втрат становить 137,99 грн, що відповідає розрахунку позивача. Після 23 лютого 2022 року інфляційні втрати не нараховувалися.

При цьому після 23 лютого 2022 року позивач не здійснював нарахування договірних процентів, трьох процентів річних, інфляційних втрат, штрафів чи пені, що узгоджується з вимогами пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт надання відповідачу кредитних коштів, правомірність набуття права вимоги, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань та правильність визначення розміру заборгованості, яка складається із 3 900,00 грн основного боргу (тіла кредиту), 10 065,90 грн процентів за користування кредитом, 26,60 грн трьох процентів річних та 137,99 грн інфляційних втрат, а тому позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Кредитним договором № 665777 від 28 квітня 2021 року у розмірі 14 130 (чотирнадцять тисяч сто тридцять) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко