Рішення № 139413009, 02.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3084/26

2/308/1594/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., з участю:

секретаря судових засідань Віраг Е.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 542536-КС-001 від 17.06.2025 у розмірі 23730,00 грн та судових витрат.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.06.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 542536-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору ТОВ «Бізнес позика» надає відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності. Згідно з з умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом фіксована та становить 1 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення кредиту Згідно з графіку платежів.

Пунктом 3 встановлений Графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.

Позивач виконав зобов`язання за договором, надавши грошові кошти, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість за Договором № 542536-КС-001 про надання кредиту в розмірі 23730,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах 11830,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 3500, 00 грн та суми прострочених платежів за комісією 1400,00 гривень. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 542536-КС-001 про надання кредиту від 17.06.2025 у розмірі 23730,00 грн та судові витрати в розмірі 2662,40 грн судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідачки не заперечує щодо винесення заочного рішення судом та розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився повторно. Відзив у визначений судом строк не подав, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК, вирішив справу на підставі наявних у ній даних та постановив заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 542536-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З наданого позивачем розрахунку слідує, що станом на 15.02.2026 заборгованість відповідачки перед позивачем становить 23730,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах 11830,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 3500, 00 гривень.

З метою забезпечення умов для належного розгляду справи по суті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ "Таскомбанк" відомості що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку), відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та по-батькові, а також РНОКПП), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_2 , виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 17.06.2025 по 02.12.2025 включно.

На виконання вищевказаної ухвали 08 квітня 2026 року АТ "Таскомбанк" надано до суду інформацію, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 (розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ) та надано виписку по цьому рахунку, згідно з якою 17.06.2025 на вказаний вище рахунок відповідача було зараховано грошові кошти у розмірі 7000,00 гривень.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно з ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, уклавши кредитний договір в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Перевіривши поданий розрахунок позовних вимог з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає, що вимоги позивача є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, нарахованими процентами, комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення заборгованості відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 3500 грн. 00 коп., суд зазначає, що у відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, такий неодноразово продовжено.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 3500 грн. 00 коп., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи наявність у відповідачки непогашеної заборгованості за кредитним договором № 542536-КС-001 від 17.06.2025, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути заборгованість за договором у розмірі 20230,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 11830,00 грн заборгованість за відсотками, 1400,00 грн заборгованість за комісією.

Крім того, беручи до уваги висновок про часткове задоволення позовних вимог позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2269, 72 гривень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 530, 615, 625, 629, 639, 1054 ЦК України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» суму заборгованості за кредитним договором № 542536-КС-001 від 17 червня 2025 року в розмірі 20230,00 грн (двадцять тисяч двісті тридцять грн 00 коп), з яких:

- 7000,00 грн - сума прострочених платежів за тілом кредиту;

- 11830,00 грн - сума прострочених платежів за процентами;

- 1400,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.

та 2269, 72 грн (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять грн 72 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. І. Зарева