Ухвала суду № 139413000, 02.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12544/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Фітаса А.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, подану одночасно пред`явленням позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал»; Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та Управління Державного архітектурного-будівельного контролю Ужгородської міської ради про визнання протиправними, скасування містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів на виконання будівельних робіт, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал»; Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та Управління Державного архітектурного-будівельного контролю Ужгородської міської ради про визнання протиправними, скасування містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів на виконання будівельних робіт, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони: Товариству з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ» та іншим особам виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000.55:001.0867 м. Ужгород, вул. Загорська, 211;

Державній інспекції архітектури та містобудування та/чи Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради видавати Товариству обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ» чи будь-яким іншим особам дозвільні документи на виконання підготовчих та/або будівельних 2110100000:55:001:0867 АДРЕСА_1 ;

Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради вносити зміни до містобудівних умов та обмежень для проєктування об?єкта будівництва, виданих 08 червня 2026 року N?113/03-03/26, реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:6900-7928-1617-5037, на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867 АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом спору є, зокрема, правомірність зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867 із виду використання «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (02.01) на «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури» (02.10), а також правомірність містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 » від 08 червня 2026 року № 113/03-03/26, реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:6900-7928-1617-5037.

Позивачі також оспорюють правомірність повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, виданого щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог та необхідності забезпечення позову позивачі посилаються на те, що відповідно до положень генерального плану міста Ужгорода відповідна територія визначена для садибної житлової забудови, у зв`язку з чим, на їх думку, будівництво багатоквартирного житлового комплексу на спірній земельній ділянці не відповідає містобудівній документації.

Крім того, позивачі зазначають про невідповідність запланованої забудови вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зокрема щодо можливості розміщення багатоквартирних будинків у межах кварталів садибної забудови та граничного відсотка забудови земельної ділянки.

Також у заяві зазначено про можливе порушення вимог законодавства у сфері охорони довкілля, зокрема у зв`язку з видаленням зелених насаджень на земельній ділянці площею понад один гектар та, на думку позивачів, проведенням відповідних робіт без проведення оцінки впливу на довкілля у передбачених законом випадках.

Позивачі вважають, що продовження підготовчих та будівельних робіт на спірній земельній ділянці до завершення розгляду справи по суті може призвести до істотної зміни фактичного стану земельної ділянки та навколишньої території, створити перешкоди для ефективного поновлення їхніх прав у разі задоволення позову та істотно ускладнити виконання майбутнього судового рішення.

Зокрема, позивачі зазначають, що у разі продовження будівництва відповідач може завершити будівництво багатоквартирного житлового комплексу та здійснити його введення в експлуатацію до завершення судового розгляду. На їхню думку, у такому випадку для поновлення порушених прав може виникнути необхідність звернення до суду з додатковими вимогами щодо знесення вже збудованого об`єкта, що зумовить додаткові витрати та ускладнить ефективне поновлення порушених прав.

Позивачі також зазначають, що під час виконання підготовчих робіт на спірній земельній ділянці вже було видалено багаторічні зелені насадження, що, свідчить про реальність продовження будівельних робіт та необхідність невідкладного застосування заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене позивачі вважають, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист та поновлення їхніх порушених прав у разі задоволення позову.

Питання щодо зустрічного забезпечення позивачі вважають таким, що не потребує застосування, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для його застосування та наявність у них зареєстрованих місць проживання і майна, достатнього для можливого відшкодування збитків у випадку їх виникнення.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Крім того, ч. 3 ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Згідно вимог п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Так, судом встановлено, що заявниками було подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал»; Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та Управління Державного архітектурного-будівельного контролю Ужгородської міської ради про визнання протиправними, скасування містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів на виконання будівельних робіт.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, враховуючи те, що предметом позову є оскарження правомірності зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867, містобудівних умов та обмежень для проєктування багатоквартирного житлового комплексу, а також повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог. При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначене вище майно до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову подану одночасно пред`явленням позову задовольнити.

У порядку забезпечення позову, до вирішення справи по суті, вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ» та іншим особам виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000.55:001.0867 м. Ужгород, вул. Загорська, 211;

Державній інспекції архітектури та містобудування та/чи Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради видавати Товариству обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ» чи будь-яким іншим особам дозвільні документи на виконання підготовчих та/або будівельних 2110100000:55:001:0867 АДРЕСА_1 ;

Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради вносити зміни до містобудівних умов та обмежень для проєктування об?єкта будівництва, виданих 08 червня 2026 року N?113/03-03/26, реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:6900-7928-1617-5037, на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867 АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.О. Шепетко