Ухвала суду № 139412876, 02.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2989/26

Номер провадження 1-кс/305/312/26

УХВАЛА

02.09.2026. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Косів, Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше несудимого, військовозобов`язаного,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071100000288 від 21.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у період травня 2026 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону під час воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, будучи обізнаним, що на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, та незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією, в с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області, за грошову винагороду у розмірі 4500 доларів США. В серпні місяці 2026 громадянин ОСОБА_7 (далі ОСОБА_7 особа яка залучена до конфіденційного співробітництва), за допомогою мобільного мессенджеру «Telegram» зв`язався з невстановленою досудовим розслідування особою під нікнеймом « ОСОБА_8 » (далі особа №1). Під час телефонної розмови співрозмовник повідомив, що зможе допомогти останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду у розмірі 4500 доларів США, з них 500 доларів США необхідно оплатити наперед на криптогаманець як завдаток за організацію незаконного перетину державного кордону України. Після чого особа №1 надав вказівку ОСОБА_7 прибути до м. Івано-Франківськ, де після прибуття його забере спільник та доставить до державного кордону України. 31.08.2026 особа №1, в мессенджері «Telegram» надіслала ОСОБА_7 адресу криптовалютного гаманця на який необхідно переслати грошові кошти «TRWDF8zghc9A2ct1RHNkCWU8W9z9r182DX», після чого ОСОБА_7 здійснив переказ на суму 500 доларів США на вказаний гаманець. Так того ж дня об 15:00 годині прибув до м. Івано-Франківськ, та заселився в готель «Фараон» що за адресою: вул. Угорницька, 12, м. Івано-Франківськ, де торимав вказівку від особа №1 чекати спільника який довезе його до державного кордону України. 01.09.2026 близько 09:30 години, за допомогою мобільного мессенджеру «Telegram» до ОСОБА_7 зателефонував громадянин ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ), та надав вказівку ОСОБА_7 виходити з готелю та сідати до автомобіля марки «Suzuki», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з метою виконання раніше узгодженого плану, спрямованого на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України з Румунією вирушили в напрямку Закарпатської області. В подальшому під час руху на вище вказаному автомобілі ОСОБА_5 провів детальний інструктаж ОСОБА_7 , та повідомив, що по маршруту руху будуть два блокпости, та зазначив, що ці блокпости ОСОБА_7 буде обходити сам, в свою чергу ОСОБА_5 , пояснить як це зробити, після провів інструктаж, як поводитись ОСОБА_7 від моменту подолання загороджувального паркану інженерного захисту державного кордону України з Румунією, подолання річки Тиса, і до моменту його затримання прикордонною поліцією Румунії та подальшої поведінки. 01.09.2026, близько 12 години 10 хвилин, прибувши до с. Торунь, Хустського району, Закарпатської області, ОСОБА_5 , зупинив автомобіль попереду блок-посту Національної поліції України та Державної прикордонної служби України та надав вказівку ОСОБА_7 , виходити з автомобіля та слідувати в пішому порядку маршрутом, який позначив йому в застосунку «Google Maps», з метою обходу даного блок-посту, а сам безперешкодно проїхав блок-пост та очікував

ОСОБА_7 вже поза ним. В подальшому близько 13:20 години, ОСОБА_7 за вказівками ОСОБА_5 аналогічно обійшов блок-пост Національної поліції України та Державної прикордонної служби України, який розташований на околицях смт. Міжгір`я, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вирушили в напрямку державного кордону України до с. Стеблівка Хустського району Закарпатської області. 01.09.2026 о 15:00 годині, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зупинились в с. Стеблівка, Хустського району, Закарпатської області, після чого перебуваючи в автомобілі ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_7 передати йому грошові кошти в сумі 2700 (дві тисячі сімсот) доларів США, як обумовлену оплату за організацію його незаконного переправлення через державний кордон до Румунії, ОСОБА_7 віддав вказані грошові кошти ОСОБА_5 ,. який в свою чергу не перераховуючи їх сховав до бардачка автомобіля. Однак 01.09.2026, ОСОБА_5 , було затримано працівниками Державної прикордонної служби України та працівниками СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області в с. Стеблівка, Хустського району Закарпатської області неподалік від русла річки Тиса по якому проходить державний кордон України з Румунією. За таких обставин, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. 01.09.2026, ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, та 02.09.2026, останньому повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідків; протоколом затримання; іншими матеріалами кримінального провадження. Вважає, що під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та всiма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), Panchenkov Russia (Панченко проти Росп)), а в даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого. Ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній ніде не працює, підозрюється у тяжкому корисливому злочині. Крім цього, просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. На думку сторони обвинувачення, всі зазначені у ч.1 ст.194 КПК України обставини є доведеними, тому є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищенаведених ризиків. З огляду на викладене слідчий у клопотанні просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, також перебуваючи на волі зможе безперешкодно покинути місце свого проживання, може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , заперечувала проти застосування щодо її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає що достатнім буде обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки він до кримінальної відповідальності притягується вперше й наміру ухилятися від слідства та суду не має, адже у нього є міцні соціальні зв`язки, має на своєму утриманні мати похилого віку.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під ватою. Стверджував, що наміру ухилятися від слідства чи суду немає.

Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12026071140000288, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2026 за ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 21.07.2026. З витягу вбачається наступне: до СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт оперативного працівника про те, що ним отримано інформацію щодо громадянина А спільно з громадянином Р та іншими невстановленими особами організують незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України на території Рахівського району, за грошову винагороду.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 фактично затриманий 01.09.2026 про що складений відповідний протокол, затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.208 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 02.09.2026 в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України сприянню їх вчиненння порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому організовангою групою, з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: протоколами допиту свідків; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідків; протоколом затримання; іншими матеріалами кримінального провадження.

Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред`явлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1999 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та Румунії, отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом, вмовляння, підкупу чи погрози, з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Свідки кримінальному провадженні ще не допитані, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний перебуваючи під домашнім арештом, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_4 .

Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахувує, характер кримінального

правопорушення, у якому підозрюється особа ОСОБА_5 , кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, до кримінальної відповідальності притягається вперше. Оцінюючи міцність соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя бере до уваги та в повній мірі враховує доводи сторони захисту та самого підозрюваного про те, що на його утриманні перебуває одна малолітня дитина та мати похилого віку, яка за станом здоров`я потребує стороннього догляду та допомоги. Зазначена обставина безумовно свідчить про наявність певних соціальних зв`язків підозрюваного. Разом з тим, вказана обставина, за переконанням слідчого судді, у даному конкретному випадку не є визначальною та не може слугувати безумовною підставою для відмови у застосуванні найсуворішого запобіжного заходу, оскільки вона не нівелює встановлені у судовому засіданні ризики. Оскільки, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, як вбачається з матеріалів клопотання від здійснюваної злочинної діяльності за переправлення осіб, зі своїми спільниками отримував грошову винагороду у сумі 4500 доларів США, за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, тому на думку суду, може бути призначена у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить (3328) гривень, що відповідно становить 266240 (двісті шістдесять шість тисяч двісті сорок) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного Управління ДМС у Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

На підставі наведеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Косів, Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов`язаного, раніше несудимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, починаючи з 01.09.2026 по 30.10.2026, включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Косів, Івано-Франківської області, мешканцю АДРЕСА_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесять шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Косів, Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов`язаного, раніше несудимого та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв`язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 30 жовтня 2026 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС у Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 , на строк до 30 жовтня 2026 року.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.

В разі внесення застави в частині покладених обов`язків ухвала підлягає виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 30 жовтня 2026 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1