Рішення № 139412316, 02.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року справа № 580/6145/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати в повному обсязі пенсії, нарахованої на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі № 580/435/21;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати щомісячну виплату пенсії, нарахованої на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі № 580/435/21 у повному розмірі 55618,92 грн (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 92 копійки) без обмеження граничного (максимального) розміру;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538), м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, на користь Позивача ОСОБА_1 (ІІІН НОМЕР_1 ) заборгованість із виплати пенсії за період з 01.10.2020 року по 30.04.2026 року включно у розмірі 100000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок), яка виникла внаслідок протиправного обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі № 580/435/21 ГУ ПФУ в Черкаській області зобов`язано перерахувати пенсію за вислугою років з 01.10.2020, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури № 21-604 вих20 від 16.10.2020 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат, однак відповідач з 01.10.2020 щомісячно виплачує пенсію в урізаному розмірі. Вказане також є підставою для стягнення частини невиплаченої пенсії в розмірі 100000 грн.

Ухвалою від 02 липня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у адміністративній справі та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.07.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, позивачу відмовлено у визнанні протиправними дій відповідача на виконання рішення суду, та зобов`язання вчинити дії, в порядку ст. 383 КАС України. Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що судові рішення у справі № 580/435/21 не містять зобов`язань здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру. Оскільки, у резолютивній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі № 580/435/21 не зазначено, що виплату здійснювати без обмеження максимального розміру пенсії, розмір пенсії до виплати становить 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

У відповідь на заяву позивача щодо виплати пенсії на виконання рішення суду у справі № 580/435/21, листом від 27.05.2026 № 2300-0304-8/40416 відповідач повідомив, що враховуючи положення пункту 15 статті 86 Закону № 1697 виплата пенсії здійснюється з урахуванням максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тому, розмір пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії із 01.10.2020 становить 17120,00 грн (1712,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.07.2020) Ч 10), із 01.12.2020 - 17690,00 грн (1769,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.12.2020) Ч 10), із 01.07.2021 18540,00 грн (1854;00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.07.2021) Ч 10), із 01.12.2021 - 19340,00 грн (1934,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.12.2021) Ч 10), із 01.07.2022 - 20270,00 грн (2027,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.07.2022) Ч 10), із 01.12.2022 - 20930,00 грн (2093,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.12.2022) Ч 10), із 01.03.2024 - 23610,00 грн (2361,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.03.2024) Ч 10), із 01.01.2026 - 25950,00 грн (2595,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб із 01.01.2026) Ч 10). Заборгованість за результатами виконання рішення суду у справі № 580/435/21 відсутня.

Бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному обсязі пенсії, нарахованої на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі № 580/435/21 позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання; примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Суд встановив, що рішенням від 10 березня 2021 року у справі № 580/435/21 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 971010171092 від 22.10.2020 про перерахунок пенсії та Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, з 01 жовтня 2020 року виходячи з 90% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури №21-604вих-20 від 16 жовтня 2020 року.

Постановою від 03 серпня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишив без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, та прийняв у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років з 01.10.2020 виходячи з 90% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури № 21-604вих-20 від 16 жовтня 2020 року без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року залишив без змін.

Оскільки у зобов`язальній частині рішення суду у справі за № 580/435/21 не зазначено, що виплату здійснювати без обмеження граничного розміру пенсії, Головне управління звернулося із заявою до Шостого апеляційного адміністративного суду щодо роз`яснення правомірності виплати пенсії без обмеження граничного розміру пенсії.

Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 580/435/21.

В свою чергу, ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 580/435/21, в якій позивач просив роз`яснити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 580/435/21, вказавши - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.10.2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури № 21-604вих-20 від 16 жовтня 2020 року без обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалами від 18 жовтня 2021 року та від 29 листопада 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяв Головного управління та ОСОБА_1 , про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 580/435/21, відмовлено.

Ухвалою від 29 листопада 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 580/435/21.

Ухвалою від 19 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, Черкаський окружний адміністративний суд відмовив у визнанні протиправними дій відповідача на виконання рішення суду та зобов`язання вчинити дії, в порядку ст. 383 КАС України. Мотивуючи своє рішення Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №580/435/21 не містить зобов`язань здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру. У свою чергу, ГУ ПФУ в Черкаській області зобов`язальну частину постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №580/435/21 провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру виконало. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції не встановила протиправність дій ГУ ПФУ в Черкаській області, які полягають у неналежному виконанні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, з урахуванням змін внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 580/435/21.

Аналіз встановлених обставин вказує на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 580/435/21 не містить зобов`язань здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру.

Суд зазначає, що суттю спору у справі № 580/6145/26 є саме виплата відповідачем пенсії позивача без обмеження максимальним розміром.

Під час дослідження вказаного питання суд врахував таке.

За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

Положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

Суд врахував, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.

З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Отже, обмеживши виплату пенсії позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, відповідач діяв у відповідності до Закону, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність у оскаржуваних діях ознак протиправності.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги позивача у частині здійснення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими.

З урахуванням вказаного суд відхиляє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із виплати пенсії за період з 01.10.2020 до 30.04.2026 у розмірі 100000,00 грн, як похідних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 02.09.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК