Ухвала суду № 139412102, 02.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18332/25

УХВАЛА

02 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі №560/18332/25 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Постач» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000153/2 від 23 липня 2025 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000411 від 23 липня 2025 року. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Постач» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці. Зазначене рішення набрало законної сили 22 травня 2026 року.

25 серпня 2026 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначив, що під час розгляду справи товариством понесено судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 4844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №67 від 22.10.2025 на суму 2422,40 грн, сплачену за майнову вимогу, та платіжною інструкцією №68 від 22.10.2025 на суму 2422,40 грн, сплачену за немайнову вимогу. Заявник зазначив, що в резолютивній частині рішення суд вирішив питання розподілу судових витрат лише в частині судового збору, сплаченого за майнову вимогу, у розмірі 2422,40 грн, тоді як питання розподілу судових витрат у частині судового збору, сплаченого за немайнову вимогу, у такому ж розмірі - 2422,40 грн, судом не вирішено. З огляду на зазначене заявник просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Постач» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці додатково судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд встановив, що позовну заяву у справі №560/18332/25 подано з двома вимогами - майнового характеру (щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнового характеру (щодо скасування картки відмови в прийнятті митної декларації), за подання яких позивачем окремо сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн за кожну з вимог згідно з платіжними інструкціями №67 та №68 від 22 жовтня 2025 року.

У резолютивній частині рішення від 25 лютого 2026 року суд вирішив питання про судові витрати, стягнувши на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн, тобто в розмірі, сплаченому за майнову вимогу.

Оцінюючи доводи заяви про те, що судом залишено невирішеним питання розподілу судового збору, сплаченого за немайнову вимогу (картку відмови), суд враховує таке.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 серпня 2024 року у справі №120/15468/23 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов`язаними, стосуються тих самих правовідносин, і в разі їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле, а тому розрахунок судового збору за одночасне оскарження такого рішення та картки відмови має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, задекларованою позивачем, та митною вартістю, визначеною оскаржуваним рішенням про коригування, без додаткового визначення судового збору за оскарження картки відмови як окремої немайнової вимоги.

Зазначена правова позиція узгоджується з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, і застосовується судом під час вирішення цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на наведене вимога про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №UA400040/2025/000411, заявлена одночасно з вимогою про скасування пов`язаного з нею рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000153/2, не підлягала окремій оплаті.

За таких обставин суд дійшов висновку, що питання про судові витрати у справі №560/18332/25 вирішено судом у повному обсязі та правильно по суті, а тому передбачені пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Разом з тим суд роз`яснює позивачу, що сплачена ним за платіжною інструкцією №68 від 22 жовтня 2025 року сума судового збору у розмірі 2422,40 грн, як внесена в більшому розмірі, ніж це встановлено законом, підлягає поверненню з Державного бюджету України в порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у цьому випадку судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Побут Постач» має право звернутися до суду з окремим клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 2422,40 грн, сплаченого за платіжною інструкцією №68 від 22 жовтня 2025 року як зайво (надміру) сплаченого, з наданням оригіналу або належним чином засвідченої копії відповідного платіжного документа.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Постач» про ухвалення додаткового рішення у справі №560/18332/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя В.К. Блонський