Ухвала суду № 139411738, 02.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позову

02 вересня 2026 р. справа № 520/22480/26 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - Відповідач №1, Суб"єкт владних повноважень №1),Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі за текстом - Відповідач №2, Суб"єкт владних повноважень №2) про 1) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.06.2026р. №930020829830 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на підставі заяви ОСОБА_1 та довідки Офісу Генерального прокурора України від 23 березня 202 року за №21 - 226зп здійснити перерахунок на виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , виходячи з умов, які діяли під час призначення ОСОБА_1 пенсії, із розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру,

встановив:

Позов надійшов до суду 27.07.2026 р., і ухвалою суду від 29.07.2026р. був залишений без руху у зв`язку з недоліками в оформленні у вигляді відсутності позову, оформленого у відповідності до ст.ст.160, 161 КАС України в частині визначення суб`єктного складу відповідачів та зазначення позовних вимог до кожного з них.

Судом було встановлено, що позивачем в якості відповідачів визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Як встановлено зі змісту позову вимоги були заявлені позивачем виключно до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заявник будь-яких вимог не пред`явив.

В силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог до різних відповідачів, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права, тобто підстава позову це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

Однак, даний адміністративний позов не містить жодних вимог до Відповідача №2 та жодних посилань на однаковість підстав виникнення позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави виникнення позовних вимог, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо) в розрізі вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві як другого відповідача.

Наведені обставини вказують на невідповідність стану оформлення позову вимогам процесуального закону.

У зв`язку з цим ухвалою суду від 29.07.2026р. позивачу було надано строк для усунення зазначеного недоліку шляхом подання позову, оформленого у відповідності до ст.ст.160, 161 КАС України в частині визначення суб`єктного складу відповідачів та зазначення позовних вимог до кожного з них.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслана позивачу на адресу фактичного місця реєстрації, зазначену у позовній заяві та у копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , що долучена до матеріалів справи, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою про неможливість вручення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання (ШКІ R067243914504).

Згідно із частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інші засоби зв`язку, передбачені законодавством, в матеріалах справи відсутні та позивачем до суду не надані, про зміну місця реєстрації позивачем суд не повідомлено.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином ухвала про залишення позовної заяви без руху належним чином вручена позивачеві 25.08.2026р., але у встановлений судом строк до 28.08.2026р. заявник недоліків позову не усунув.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1.Позов - повернути.

2.Роз`яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3.Копію ухвали надіслати заявникові.

4.Роз`яснити, що судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя А.В. Сліденко