Рішення № 139411604, 02.09.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 755/6053/26

Провадження № 2/386/553/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача за довіреністю Кудіна А.В. звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №903760925 в розмірі 12990,00 грн., з яких 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7990.00 грн. сума заборгованості за відсотками.

В судове засідання представник ТОВ «ФК» «ЄАПБ» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позов не подавав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280, 282 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .

Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Судом встановлено, що 11 липня 2019 року між ТОВ «ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 оформлено кредитний договір №903760925, копія якого залучена до матеріалів справи.

За умовами п. 4.4. договору він мав бути підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Даних про підписання цього договору матеріали справи не містять.

За умовами кредитного договору №903760925 від 11 липня 2019 року відповідач мав отримати кредит в сумі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, зобов`язався повернути кредит в строк 14 днів та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1.70 відсотки від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відомостей про видачу позичальник кредиту в сумі 5000 грн. матеріали справи не містять.

Також, суду надано копію договору факторингу №28/1118/01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за яким останнє зобов`язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі.

03.01.2019 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №20190103 від 03.01.2019 року у відповідності до умов якого ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС» за зобов`язується відступити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі.

У витязі з Реєстру боржників №8 від 28.05.2020 року до Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019 року зазначено ОСОБА_1 , номер кредитного договору №903760925 та суму заборгованості 12990,00 грн., з яких 5000.00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 790.00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Серед наданих суду документів звертає на себе увагу дати укладення договорів факторингу, які передують даті ухвалення кредитного договору.

Згідно положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимоги від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальним.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

На підтвердження факту укладення договору позики 11 липня 2019 року між ТОВ «ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , а також його умов позивачем надано лише письмово оформлений кредитний договір №903760925 без надання відомостей про його підписання позичальником, а також без надання інформації про передачу грошової суми в розмірі 5000 грн. позичальнику.

Також не надано суду доказів на підтвердження факту набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за договором №903760925 від 11 липня 2019 року.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження факту існування між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову, а відтак відмовляє у його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д. В. Червоненко