Рішення № 139411436, 01.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4560/26

Провадження № 2/345/3121/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

01.09.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2026 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.11.2025 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано пропозицію про укладення кредитного договору, заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору з ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 6 000,0 грн. Під час ідентифікації позичальника останній пройшов однозначне встановлення особи. Грошові кошти за договором № 00-10744433 від 18.11.2025 надано строком на 360 календарних днів. Кінцева дата повернення кредиту з процентами 13.11.2026. Згідно з умовами договору за користування коштами позичальник сплачує проценти, які встановлені у фіксованій ставці впродовж строку кредитування. Умови кредитного договору передбачають сплату позичальником одноразової комісії за надання кредиту. Договір передбачає сплату позичальником штрафу за прострочення виконання своїх грошових зобов`язань. Відповідач у справі отримав кредитні кошти, але належним не виконав своїх зобов`язань, що є грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 12 214,80 грн, яка є документально підтвердженою. В добровільному порядку відповідач не погашає вказану суму заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, провівши судовий розгляд без участі свого представника. Водночас, із наявної заборгованості Товариство як новий кредитор у зобов`язанні просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10 414,80 грн, не заявляючи вимог щодо стягнення нарахованих позичальнику 1 800,00 грн штрафів.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав, відтак суд зі згоди Товариства ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 і ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (далі первісний кредитор) укладено договір кредитної лінії № 00-10744433 від 18.11.2025 з використанням отриманого відповідачем у цій справі одноразового електронного ідентифікатора 22115.

Фактичне перерахування кредитних коштів позичальнику в повному обсязі підтверджується наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів письмовою інформацією АТ «ВСТ БАНК» від 13.08.2026 № 3842-БТ.

Істотні умови договору: строк кредитування - 360 днів від дати надання кредиту, останній з яких припадає на 13.11.2026 (п.1.3.); стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (п.1.5.1 п. 1.5.); кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1 200,00 грн (п.1.6.).

Відповідно до пп. 4.2.5. договору кредитодавець має право відступити право вимоги за договором із заміною кредитора у зобов`язанні відповідно до норм Цивільного кодексу України (в т.ч. ч.1 ст.516 ЦКУ) без згоди позичальника, а також обов`язково повідомити позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту.

Кредитодавець згідно з вимогами пп. 4.2.6. п. 4.2. договору в разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі (або окремо надану позичальником кредитодавцю) із направленням повідомлення про таке направлення на додаткові контактні дані позичальника, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені ним), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). З дати направлення вимоги кредитодавець має право призупинити нарахування процентів за цим договором. Після отримання вимоги про повернення кредиту, як зазначено у абзаці вище, позичальник повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту протягом 30 календарних днів, з дня отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов цього договору, така вимога товариства втрачає чинність, а платежі (в тому числі нарахування процентів за користування кредитом) за договором нараховуються та сплачуються згідно умов цього договору. При цьому в даному випадку вважається, що позичальник усунув порушення умов договору, якщо на 31-й день, з дня отримання від кредитодавця вищезазначеної вимоги, у позичальника буде відсутня будь-яка прострочена заборгованість за договором, в тому числі заборгованість, що зумовила направлення позичальнику вимоги та/або заборгованість, що виникла після направлення такої вимоги. В іншому разі, вимога залишається дійсною, а позичальник зобов`язаний не пізніше 30-го дня, з дня одержання вимоги, повернути в повному обсязі кредит, комісію за надання кредиту, проценти та інші платежі передбачені цим договором. У такому випадку, з 31-го дня, з дня отримання вимоги нарахування процентів за користування кредитом припиняється, а усі нараховані проценти, комісія за надання кредиту, та сума кредиту визнаються простроченими.

Додатком № 1 до кредитного договору, яким визначається Графік здійснення платежів за умовами цього договору, передбачено здійснення ОСОБА_1 15-ти чергових платежів кожних 25 днів. Повернення суми кредиту одноразовим платежем передбачено у складі останнього чергового платежу, сплата одноразової комісії за видачу кредиту рівними частинами у складі 2-4 платежів.

Статтями 598-599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, що передбачено ст. 610 ЦК України.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора встановленого у договорі строку кредитування позичальнику нараховано проценти за ставкою 0,94%%/день. Нарахування процентів припинено 09.01.2026. Згідно з розрахунком позичальник будь-яких платежів на користь первісного кредитора не вносив, допустивши виникнення заборгованості.

13.05.2026 між первісним кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» і Товариством укладено договір факторингу № 13052025-МК/ЕС з додатками, за умовами якого позивачем у цій справі придбано за плату право вимоги до позичальника до договором кредитної лінії 00-10744433 від 18.11.2025. Правомірність зазначеного договору судом не оцінюється з огляду на закріплену в ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності відповідного правочину.

08.06.2026 Товариством повідомлено відповідача про факт зміни кредитора у зобов`язанні з вимогою дострокового повернення кредитних коштів із погашенням заборгованості перед новим кредитором в сумі 12 214,80 грн (копія досудової вимоги № 25771576483 долучена до матеріалів справи), яка проігнорована позичальником ОСОБА_1 .

Викладені у розрахунку Товариства дані щодо розміру заборгованості відповідача є чіткими та зрозумілими, такі повністю відповідають істотним умовам кредитного договору, який безпосередньо досліджений судом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь Товариства необхідно стягнути повністю судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Частиною 2 вказаної ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. представником Товариства надано суду крім договору про надання професійної правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, який укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» і Товариством, додаткову угоду від № 25771576483, акт без номера від 05.06.2026 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг.

суд враховує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка сформульована у постанові від 16.11.2022 (справа № 922/1964/21), вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу навіть з власної ініціативи суд вправі зменшити розмір таких витрат.

Попри те, що вказана правова позиція суду касаційної інстанції стосується особливостей застосування положень ч.5 ст. 129 ГПК України, аналогічна за змістом норма міститься у ч.3 ст.141 ЦПК України, на чому окремо наголошується у відповідній постанові цього суду.

Зміст відповідної правової позиції зводиться до того, що на відміну від загальних правил розподілу судових витрат, які діють залежно від результатів судового розгляду, за клопотанням сторони чи з ініціативи суду, враховуючи критерії, закріплені у ч.3 ст.141 ЦПК України, суд може у буквальному розумінні відступити від загального правила та зменшити чи взагалі не стягувати витрати на професійну правничу допомогу (п.112-114).

За своїм змістом правила ч.3 ст. 141 ЦПК України є відступом від загального правила. Крім того, на предмет відповідності критеріям, які вказані у цій частині статті Кодексу, суд має оцінювати поведінку, дії чи бездіяльність обох сторін (п.115 згаданої вище постанови касаційного суду).

Тим не менше, у відповідній правовій позиції вказано про можливість врахування судом критеріїв необґрунтованості чи непропорційності витрат на правничу допомогу ціні позову, затягування розгляду справи, небажання чи уникнення можливості досудового врегулювання спору мирним шляхом з урахуванням конкретних обставин справи, що дає суду можливість не присуджувати повністю або частково такі витрати, що понесені стороною, не на користь якої вирішено спір, з протилежної сторони, на користь якої ухвалено судове рішення (принцип добросовісності у поведінці сторони може превалювати над результатом судового розгляду). До того ж, відповідне рішення суд вправі ухвалити навіть з власної ініціативи, про що суд вказував раніше.

Водночас, питання співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, які витрачено адвокатом, обсягом роботи (послуг) останнього та ціною позову передбачена також у ч.4 ст. 137 ЦПК України; за наявності такої неспівмірності суд має право винятково зменшити розмір витрат на правничу допомогу, але тільки за клопотанням іншої сторони, про що частково зазначено вище у цьому додатковому рішенні.

Отже, передбачені у ч.4-6 ст.137 та ч.3 ст.141 ЦПК України правила регулюють різні правовідносини, перші з яких не мають стосунку до добросовісності поведінки, дій та рішень сторін у справі.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.263-265,268,280-284,354 ЦПК України, суд

УЗВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6 кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956, рахунок НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк») заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10744433 від 18.11.2025 у загальному розмірі 10 414,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення суду складено та підписано 01.09.2026.

Суддя