Ухвала суду № 139411347, 01.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11635/24

Провадження № 1-кп/344/399/26

У Х В А Л А

01 вересня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду із Івано-Франківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо її підзахисного заперечила, оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України відсутні. Просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

П.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В ухвалах Івано-Франківського міського суду зазначено обставини, які послужили підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. При цьому судом враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків.

На даний час, суд також враховує, обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким та нетяжким злочинами, станом на даний час триває судовий розгляд даного кримінального провадження.

Що стосується ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема: щодо можливості обвинуваченого впливати на свідків, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності він може штучно створювати докази шляхом підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань задля підтвердження обраного способу захисту, то на даний час судом досліджені письмові докази, допитані свідки, окрім ОСОБА_6 , який проходить військову службу, а отже вищевказані ризики відсутні.

В той час запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зможе забезпечити виконання необхідних процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні та запобігти вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Захисник вказала, що обвинувачений проживатиме в помешканні родички за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою, не має наміру переховуватись від суду, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд також бере до уваги, що обвинувачений перебуває під вартою з 21.03.2024 року, тобто більше двох років.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченого дані, запобіжним засобом, що зможе забезпечити виконання необхідних процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні та запобігти вчиненню обвинуваченою нових кримінальних правопорушень, може бути запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд враховує в сукупності всі наявні обставини даної справи і зважає не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, про наявність підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави на домашній арешт, оскільки такий буде співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 331, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 задоволити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.08.2026 року, розміром застави 40 неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною в нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, залишати місце проживання ( АДРЕСА_1 ) за винятком необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прослідування в укриття, строком до 31 жовтня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, адреси реєстрації та місця роботи;

- утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні з приводу обставин інкримінованого правопорушення;

- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби по місцю реєстрації свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 , а контроль за її виконанням покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 01 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_7