Рішення № 139411162, 31.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11970/26

Провадження № 2/344/6297/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

31 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» про стягнення заборгованості із заробітної плати. В обґрунтування позову зазначила, що з 08.12.2025 року згідно наказу №2778 від 08.11.2025р. по 09.06.2026 вона працювала в ТзОВ «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» на посаді начальника відділу охорони праці.

Починаючи з березня 2026 року ТзОВ «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» не виплачує їй заробітну плату, посилаючись на відсутність грошових коштів.

Сума заборгованості з виплати заробітної плати станом на 09 червня 2026 року складає 71 811 грн. 21 коп. Вважає дії відповідача незаконними. Враховуючи наведене просить суд стягнути з ТзОВ «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія», на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату у сумі 71 811 грн. 21 коп. Стягнути з відповідача в її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З 08.12.2025 року згідно наказу №2778 від 08.11.2025р. по 09.06.2026 позивач ОСОБА_1 працювала в ТзОВ «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» на посаді начальника відділу охорони праці, що підтверджується копією трудової книжки.

Із копії Наказу №К-211 (Розпорядження) ТВО директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» Лавріва В. про припинення трудового договору (контракту) від 09.06.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 , яка працювала на посаді начальника відділу охорони праці відділу охорони праці, звільнено за угодою сторін (ст.36 п.1 КЗпПУ (за угодою сторін).

Відповідно до копії довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» від 17.06.2026 року №30 ОСОБА_1 працювала в ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» з 08.12.2025р. по 09.06.2026р. на посаді Начальника відділу охорони праці. Станом на 09.06.2026 року за підприємством рахується заборгованість ОСОБА_1 із виплати заробітної плати у розмірі 71 811,21 грн. (а.с.6).

Ч.1 ст.115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Однак, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» не виплатило позивачці ОСОБА_1 суми, що належать від підприємства. Станом на 09.06.2026 року за підприємством рахується заборгованість ОСОБА_1 із виплати заробітної плати у розмірі 71 811,21 грн. (а.с.6).

ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» не надано доказів виплати заробітної плати позивачу за період роботи з березня 2026 по день звільнення, загальна сума якої становить 71 811,21 грн., а тому зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1 311 грн. 20 копійок.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.

На підтвердження отримання професійної правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги від 25.06.2026 року, акт №35 про прийняття-передачу наданих послуг, квитанцію №35 від 25.06.2026 року згідно якої Івано-Франківською міською асоціацією, адвокатом Бортник Л.І. прийнято від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 2 000,00 грн. за позовну заяву до суду.

Враховуючи складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих які будуть понесені стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд вважає наявними підстави для стягнення на користь позивача понесених витрат по сплаті правничої допомоги.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.38, 44, 47, 49, 116, 117, 232, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4,12,13,81,82,141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія» про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Хриплинська, 11 літ. Щ офіс 15, код ЄДРПОУ 44556690, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 71 811 (сімдесят одна тисяча вісімсот одинадцять) гривень 21 копійку.

Рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Хриплинська, 11 літ. Щ офіс 15, код ЄДРПОУ 44556690, на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «Нова технологія», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Хриплинська, 11 літ. Щ офіс 15, код ЄДРПОУ 44556690.

Суддя Татарінова О.А.