Рішення № 139411115, 01.09.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/569/26

Провадження №: 2/343/1028/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання Бойків В.П.,

з участю адвоката - Керницького В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за кредитним договором № 26.09.2025-100000844 від 26.09.2025 року в розмірі 7 425,50 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 26 вересня 2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 26.09.2025-100000844, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 2 500,00 грн., строком на 98 днів, дата повернення (виплати) кредиту 01.01.2026 року, зі встановленою процентною ставкою в розмірі 0,99 %, що є фіксованою та незмінною. На виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей згідно Закону України «Про електронну комерцію» з відповідачем було укладено кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа у відповідності до вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор, який було надіслано у смс-повідомленні на фінансовий номер позичальника. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування коштів на електронний платіжний засіб споживача за № НОМЕР_1 . Однак, ОСОБА_1 кредитні кошти не повернув в повному обсязі та не виконав інші свої зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим в нього станом на дату подання позову виникла заборгованість в розмірі 7 425,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом 2 500,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 2 425,50 грн. та 2 500,00 грн. відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України. Такі дії свідчать про відмову відповідача від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача за довіреністю № 3112/25-12 від 31.12.2025 року (а.с. 12) Лисенко О.С. не з`явилася, в позовній заяві висловила прохання про розгляд справи за відсутності представника ТзОВ «Споживчий центр».

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 згідно доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 01.06.2026 року № 017/03.4/6394 (а.с. 69) адвокат Керницький В.М. позов визнав частково - в частині заборгованості за тілом кредиту, вказавши, що заборгованість по відсотках нарахована незаконно, оскільки під час дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати відсотків за кредитними договорами, тому в цій частині в позові слід відмовити.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як встановлено в судовому засіданні, 26.09.2025 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами пропозиції ТзОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору (а.с. 22-25).

Після ознайомлення з умовами кредитування та прийняття запропонованої пропозиції (оферти), відповідач підписав одноразовим ідентифікатором «Е886» заявку кредитного договору № 26.09.2025-100000844 (кредитної лінії), яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.09.2025-100000844 (кредитної лінії) (а.с. 25-27).

Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами по справі кредитного договору в електронній формі.

Згідно з умовами кредитного договору № 26.09.2025-100000844 від 26.09.2025 року, сума кредиту складає 2 500,00 грн., строк, на який надається кредит 98 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 01.01.2026 року. Для перерахування коштів позичальником зазначено реквізити електронного платіжного засобу: 4441-11ХХ-ХХХХ-7466. Процентна ставка - фіксована незмінна в розмірі 0,99 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Згідно листа ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» № 1-1203 від 12.03.2026 року (а.с. 13), ТзОВ «Споживчий центр» повідомлено про те, що на виконання умов договору про переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» перераховано грошові кошти в сумі 2 500,00 грн. в системі iPay.uа на банківську картку № НОМЕР_2 на підставі договору кредиту № 26.09.2025-100000844.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 26.09.2025-100000844 від 26.09.2025 року (а.с. 15-16), заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.03.2026 року складає 7 425,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом 2 500,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 2 425,50 грн. та 2 500,00 грн. залишок відсотків за ст. 625 ЦК України.

З цього ж розрахунку вбачається, що відповідач не здійснив жодної сплати з метою погашення кредитної заборгованості, що свідчить про його відмову від добровільного повернення боргу.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що вимоги ТзОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідача 2 500,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню з таких підстав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки відсотки за ст. 625 ЦК України за даним кредитним договором нараховані в період дії на території України воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТзОВ «Споживчий центр».

За вищевикладених обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з нього на користь ТзОВ «Споживчий центр» слід стягнути 4 925,50 грн. заборгованості за кредитним договором № 26.09.2025-100000844 від 26.09.2025 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту 2 500,00 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками 2 425,50 грн., відмовивши в стягненні нарахованих за ст. 625 ЦК України відсотків в розмірі 2 500,00 грн.

При цьому суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на незаконність нарахування відсотків за кредитними договорами під час дії в Україні воєнного стану, оскільки така заборона у відповідності до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосується тільки осіб військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а відповідач до числа таких не належить.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 66,33 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідача відшкодування сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № СЦ00087646 від 16.03.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 9), який становитиме 1 765,97 грн.

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,610,638,1048-1050,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.09.2025-100000844 від 26.09.2025 року в розмірі 4 925,50 грн. (чотири тисячі дев`ятсот двадцять п`ять гривень і 50 копійок) та 1 765,97 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят п`ять гривень і 97 копійок) відшкодування сплаченого судового збору, відмовивши в решті позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: 01032, м.Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 21.09.2010 року.

Суддя: