Ухвала суду № 139410671, 21.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3188/26

Провадження № 1-кс/202/6301/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202504220001389 від 26 грудня 2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця, який перебуває на посаді старшого стрільця відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

З клопотання вбачається, що відділом СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202504220001389 від 26 грудня 2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у старшого стрільця відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з діловодом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим солдатом ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, виник спільний злочинний умисел, спрямований на здійснення вимоги передачі чужого майна, а саме грошових коштів у військовозобов`язаних осіб чоловічої статі та військовослужбовців, за уникнення доставки їх до РТЦК та СП та подальшого проходження військової служби або до ВСП з метою повернення на службу, під час здійснення заходів з оповіщення, у складі групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 25.12.2025, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , перебуваючи у складі групи оповіщення, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.12.2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11:00 год. заступили на службу та вийшли на маршрут з метою проведення заходів оповіщення серед військовозобов`язаних осіб чоловічої статі, використовуючи для пересування та виконання службових завдань транспортний засіб марки «ВАЗ 213100», зеленого кольору з д.н.з. « НОМЕР_1 ».

В цей час у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , виник спільний раптовий злочинний умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду старший стрілець відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та діловод відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , старший солдат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи неподалік від гаражного кооперативу «Аіст», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 77, зупинили гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до якого одразу підійшов ОСОБА_7 разом з іншим військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не надавши ніяких підтверджуючих документів у грубій формі почали вимагати у ОСОБА_10 його військово - облікові документи для перевірки. Оскільки ніяких документів підтверджуючих їх повноваження ОСОБА_7 не надав ОСОБА_10 не отримав підтвердження, що вказані особи проводять заходи з оповіщення, як представники ТЦК та СП та пішов в сторону гаражного кооперативу «Аіст», за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 77. Біля в`їзду на територію гаражного кооперативу ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «ВАЗ 213100», зеленого кольору з д.н.з. « НОМЕР_1 », здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_10 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження, у вигляді п`яти саден обох кистей та колінних суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. В подальшому, наздогнавши ОСОБА_10 , ОСОБА_9 вийшовши з автомобіля дістав невстановлену зброю та здійснив один постріл у невстановленому напрямку, після чого ОСОБА_9 з іншим працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 застосовуючи до ОСОБА_10 заходи примусу посадили його до вказаного автомобілю. В подальшому перебуваючи в транспортному засобі «ВАЗ 213100», зеленого кольору з д.н.з. « НОМЕР_1 » ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості за координатами: 48,4546806; 35,1369968 висунув усну вимогу у передачі потерпілим грошових коштів в сумі 67 500 грн., застосовуючи до ОСОБА_10 психологічний тиск, який виражався у погрозах настання для потерпілого негативних наслідків у разі доставлення його до ТЦК та СП. Далі потерпілий ОСОБА_10 , побоюючись за власне життя, сприйнявши вказані погрози як дійсні та реальні, за вказівкою ОСОБА_7 переказав вищезазначені грошові кошти зі своєї банківської картки № НОМЕР_2 на банківську картку № НОМЕР_3 , номер якої потерпілому вказав ОСОБА_9 , та яка на момент вчинення злочину перебувала у його користуванні, та з якої в подальшому були переказані грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після переказу грошових коштів, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відпустили потерпілого ОСОБА_10 та зникли у невстановленому напрямку. В подальшому, 26.12.2026 року о 07:35 частину грошових коштів у розмірі 17 000 гривень ОСОБА_9 переказав на банківську картку № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_7 , а частину у розмірі 15 000 гривень зняв у банкоматі за адресою: м. Дніпро, вул. 20 - річчя перемоги, буд. 43Д, у супермаркеті «Варус», тим самим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , розпорядилися незаконно здобутими грошовими коштами на власний розсуд.

Також, 01.04.2026, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебуваючи у складі групи оповіщення на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.04.2026 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11:00 год. заступили на службу, та вийшли на маршрут з метою проведення заходів оповіщення серед військовозобов`язаних осіб чоловічої статі, використовуючи для пересування та виконання службових завдань транспортний засіб марки «ВАЗ 213100», зеленого кольору з д.н.з. « НОМЕР_1 ».

Того ж дня, близько 11:00 години, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу автовокзалу м. Дніпра, за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 10, помітили потерпілого ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого у ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , виник раптовий спільний умисел спрямований на вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, достовірно знаючи про введення воєнного стану в Україні та його продовження, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 №793/2025, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 14.01.2026 №4758-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб до 4 травня 2026 року.

Реалізуючи свій злочинний умисел старший стрілець відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший стрілець відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший солдат ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , водій електрик відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зупинили

гр. ОСОБА_13 встановивши, що останній є діючим військовослужбовцем та на момент перевірки, має статус «СЗЧ», запросили його до транспортного засобу.

В подальшому, перебуваючи в транспортному засобі марки «ВАЗ 213100», зеленого кольору з д.н.з. « НОМЕР_1 » ОСОБА_11 та ОСОБА_7 почали погрожувати потерпілому ОСОБА_13 що направлять його до Військової служби правопорядку (далі - ВСП) та повідомлять, що він перебуває у статусі «СЗЧ». Після чого ОСОБА_11 , та ОСОБА_7 висловили усну вимогу передати їм грошові кошти у сумі

10 000 гривень за не повідомлення представникам ВСП інформації, що потерпілий перебуває у статусі «СЗЧ» та передачу його представникам ВСП з метою вжиття заходів щодо самовільного залишення ним місця служби та повернення на військову службу. Побоюючись настання для себе негативних наслідків у разі відмови, сприймаючи вказані погрози як дійсні та реальні, ОСОБА_13 зателефонував своїй матері ОСОБА_14 , та попрохав останню переказати співробітникам ТЦК та СП на їх банківську картку грошові кошти у сумі 10 000 грн., на що остання погодилась, та здійснила переказ вищевказаних грошових коштів зі своєї банківської картки № НОМЕР_6 на банківську картку № НОМЕР_7 , яку вказав один з працівників ТЦК та СП, та в подальшому з якої грошові кошти були переказані на банківську картку № НОМЕР_8 , яка належить водію електрику відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшому солдату ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який о 11:53 год., 01.04.2026 року зняв з належної йому банківської картки № НОМЕР_8 грошові кошти у сумі 9 200 грн., які були перераховані ОСОБА_14 , після чого ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , розпорядилися незаконно здобутими грошовими коштами на власний розсуд.

14.07.2026 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, у зв`язку з чим, посилаючись на наявність ризиків, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177КПК, тому просив застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

На доводи захисту зазначив, що підозрюваний приймав активну учать у 2 епізоді: вимагання грошових коштів, отримали гроші від матері особи, від якої вимагали гроші. Зауважив, що підозрюваний приймав всі рішення та керував, це зафіксовано в показах потерпілих. Мав керувати працівниками ТЦК ОСОБА_15 , але він працював лише місяць, то ними керував ОСОБА_16 .

Підозрюваний в судовому засіданні пред`явлену йому підозру визнав частково, визнає, що частково приймав участь, обманули хлопця, який був у розшуку. Стосовно першого епізоду пояснив, що потерпілий сам запропонував гроші щоб його зняли його з обліку, у другому епізоді потерпілий сам запропонував обдурити його матір. Зазначив, що готовий співпрацювати зі слідством, з іншими підозрюваними не контактував, є інвалідом війни, вживає медичні засоби, має психічні розлади, 3 дітей та дружину -інваліда. Просив обрати домашній арешт.

Захисник вважав клопотання необґрунтованим, є тільки 2 епізоди кримінального правопорушення, а з 19 липня до 19 серпня 2026 року підозрюваний лікувався у лікарні. На питання суду пояснив, що д/Дійсно на картку підозрюваного були надіслані гроші отримані як результат вимагання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.189 КК України, у скоєнні яких йому повідомлено про підозру.

Так, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України у скоєнні яких повідомлено про підозру ОСОБА_7 відповідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Крім того, існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_7 викрито не в повній мірі, повідомлено про підозру не за всіма фактами скоєних кримінальних правопорушень, а тому підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у т.ч. знаряддя їх скоєння, а також приховати грошові кошти та майно, одержані злочинним шляхом, з метою уникнення їх вилучення та подальшої конфіскації.

Слідчий суддя вважає також, що підозрюваний може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, на свідків у кримінальному провадженні серед яких є військовослужбовці, які проходять військову службу разом з підозрюваним, з метою узгодження показань щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої йому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік, стан його здоров`я, наявність соціальних зв`язків, тому приходить до висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у мінімальних межах п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України, яка, на переконання суду, буде здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину покладених на нього обов`язків та вважає занеобхідне визначити розмір застави у виді 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде пропорційним щодо підозрюваного, достатньою мірою гарантуватиме виконання ним покладених на нього обов`язків та, на переконання суду, не буде завідомо непомірною для нього.

При цьому, суд відхиляє запропонований прокурором розмір застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки зважаючи розмір доходу підозрюваного близько 20 тис. грн, він буде завідомо непомірним для нього.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 26 днів до 13-15 години 15 вересня 2026 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту фактичного затримання з 13-15 години 21 серпня 2026 року, взявши під варту в залі суду негайно.

Визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. (депозитний рахунок для зарахування коштів у разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави Одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 26239738 МФО 820172 Р/р UA 158201720355229002000017442 в ДКСУ, м. Київ Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за викликами;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/ несення служби;

- утриматися від спілкування у будь який спосіб з іншими підозрюваними, потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє до 13-15 години 15 вересня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передати для виконання до слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1