Рішення № 139410312, 02.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 вересня 2026 року № 520/10382/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку;

-витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір покласти на Відповідача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що 11.11.2015 року був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до військово-облікового документу. 07.04.2026 року адвокат Косінцев Костянтин Вікторович направив адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою впорядкування даних в реєстрі «Оберіг», який було отримано останнім 10.04.2026 року. Станом на день подачі позову відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_2 на запит від 07.04.2026 року не надійшло. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг", оскільки 11.11.2015 виключений з військового обліку військовозобов`язаних, тобто, військовозобов`язаним не являється, тому звернувся до суду з позовом.

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

11.11.2015 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до військово-облікового документу.

07.04.2026 року адвокат Косінцев Костянтин Вікторович направив адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою впорядкування даних в реєстрі «Оберіг», який було отримано останнім 10.04.2026 року.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Граничний вік перебування в запасі на обліку військовозобов`язаних визначається згідно ст. 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних. Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 60 років. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті Закону граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. Тобто, граничний вік перебування всіх військовозобов`язаних в запасі - до 60 років.

Зміни до редакції другої частини статті вносилися двічі, так згідно змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 14.03.2014 року, граничний вік перебування в запасі збільшено до 50 років, а відповідно до змін внесених Законом України Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закону №2232-XII) від 22.07.2014 граничний вік перебування в запасі збільшено до 60 років. Тобто громадяни, які навіть прибули до військового комісаріату та проставили відмітку про виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі 40 років, знову набули статусу військовозобов`язаних.

Оскільки, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є Конституційним обов`язком громадян України.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на 11.11.2015 року його було виключено з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі 40 років. При цьому 40-річного віку Позивач фактично досяг 09.09.2012 року, а станом на 11.11.2025 року його вік становив 53 роки. На підтвердження вказаної обставини до позову додано копію довідки від 20.12.1995 року № 4/50, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 . Довідка містить штамп із відміткою: «Чугуївський РВК исключен из в/учета по достижению граничного возраста». У зазначеному штампі відсутні підпис, прізвище та ініціали уповноваженої посадової особи, а також печатка органу. З огляду на недотримання вимог офіційного діловодства та відсутність обов`язкових реквізитів, такий штамп не може вважатися належним, дійсним підтвердженням факту виключення з військового обліку.

Також станом на 11.11.2025 року діяла редакція Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно зі статтею 28 якого граничний вік перебування військовозобов`язаних у запасі становив 60 років. Відтак, досягнення Позивачем лише 53-річного віку повністю унеможливлювало його виключення з військового обліку за цією підставою. Більше того, зміна законодавства та збільшення граничного віку до 60 років покладали на військовозобов`язаних, яких вже було виключено з військового обліку та які не досягли 60-річного віку обов`язок щодо поновлення на військовому обліку, оскільки на момент спірних правовідносин вони не досягли встановленого законом граничного віку. Разом з тим, в паперовій обліковій картці та в електронній обліковій картці ОСОБА_1 відсутні записи про виключення його з військового обліку по досягненню граничного віку перебування в запасі.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , в картотеці « Картотека вільних залишків» та підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До матеріалів справи долучається електронна облікова картка Позивача, де в графі (37) Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку містяться записи: «Взято на військовий облік 10.11.2005 у ІНФОРМАЦІЯ_7 (аб. 3 п. 1 ч. 1 ст. 37) які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання Прибув із ІНФОРМАЦІЯ_8 АДРЕСА_3 ». Інформація про зняття або виключення з військового обліку відсутня. Інформація та записи у паперовій обліковій картці дублюються з електронною карткою, записи про виключення позивача з обліку військовозобов`язаних також відсутні.

Таким чином ІНФОРМАЦІЯ_9 діє в межах законодавства.

Військовий обов`язок за своєю правовою природою є триваючим. Держава має суверенне право змінювати правила військового обліку та межі граничного віку перебування в запасі залежно від безпекової ситуації (Закон № 1604-VII від 2014 року та подальші зміни до Закону "Про військовий обов`язок і військову службу"). Принцип незворотності дії закону застосовується до прав, які вже були реалізовані (наприклад, право на пенсію чи соціальну пільгу). Статус "виключеного з обліку" не є сталим "набутим правом", яке не може бути переглянуте державою. Це адміністративний стан, який визначається актуальними потребами оборони. Зміна граничного віку перебування в запасі (з 40-50 до 60 років) автоматично поширюється на всіх громадян, чий вік на момент набрання чинності законом відповідає новим критеріям. Спеціальний режим воєнного стану: Згідно зі ст. 1 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", захист Вітчизни є обов`язком кожного громадянина.

Також, Конституційний Суд України неодноразово зазначав: обмеження прав і свобод людини (у тому числі покладання нових обов`язків) є допустимим в інтересах національної безпеки та оборони. Окрім того, в Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили. За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних). На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я. Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону. Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством. Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави. У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі. Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, тому відповідач на законних підставах не виключив з військового обліку військовозобов`язаних/поновив його на військовому обліку військовозобов`язаних.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії-залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.