Рішення № 139410128, 01.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

01.09.2026 р. справа №520/22741/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації)провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.01.2004 по 29.02.2024 року у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 2) зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , період його роботи з 01.01.2004 року по 29.02.2024 у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 29.02.2024 року із урахуванням раніше виплачених сум.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органами публічної адміністрації протиправних управлінських волевиявлень не отримує пенсію у належному розмірі.

Відповідач, який був сповіщений про розгляд справи завчасно та у передбачений процесуальним законом спосіб, не виконав обов`язку із подання відзиву та доказів в обґрунтування незгоди із позовом.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже наявні у справі докази повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.10.2019р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, обчислену відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058- IV); страховий стаж обчислено у розмірі 43 р. 5 міс. 17 дн.

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» від 17.07.2026 року №07/10667 ОСОБА_1 з 25.10.1999 р. по 31.10.2000 р. прийнято на посаду молодшої медичної сестри палатної 15-го психіатричного відділення (наказ від 22.10.1999 р. № 265 к по Харківській міській клінічній психіатричній лікарні №15); працював повний робочий день; з 01.11.2000 р. по 30.11.2012 р. переведено на посаду молодшої медичної сестри палатної 17-го психіатричного відділення для дорослих (наказ від 01.11.2000 р. № 274 к про переведення), під час переведення характер та умови праці не змінювалися; з 01.12.2012 р. по 31.12.2023 р. переведено на посаду молодшої медичної сестри палатної 4-го психіатричного відділення для дорослих (наказ від 30.11.2012 р. № 960 к про переведення), під час переведення характер та умови праці не змінювалися; у цей період з 01.08.2013 р. назву посади «молодша медична сестра палатна» змінено на назву «молодша медична сестра (санітарка палатна)» (наказ від 01.08.2013 № 1012 к); у цей період з 06.02.2023 р. назва відділення замінена з « 4-те психіатричне відділення для дорослих» на « 4-те психіатричне відділення для дорослих з палатами для паліативної допомоги» згідно до наказу від 01.02.2023 р. №102 к; з 01.01.2024 р. по 31.03.2025 р. переведено на 0,75 посади молодшої медичної сестри (санітарки палатної) 4-го психіатричного відділення для дорослих з палатами для паліативної допомоги (наказ від 26.12.2023 р. № 1367 к про переведення), під час переведення характер та умови праці не змінювалися; з 01.04.2025 р. по теперішній час переведено на посаду молодшої медичної сестри (санітарки палатної) 4-го психіатричного відділення для дорослих з палатами для паліативної допомоги (наказ від 31.03.2025 р. № 267 к про переведення), працює повний робочий день, під час переведення характер та умови праці не змінювалися; у цей період з 05.05.2026 р. назва відділення замінена з « 4-те психіатричне відділення для дорослих з палатами для паліативної допомоги» на « 4-те психіатричне відділення для дорослих» згідно до наказу від 26.02.2023 р. № 172 к.

Виконує: безпосередньо обслуговує психічно хворих. Умови і характер роботи на посаді молодшої медичної сестри (санітарки-буфетниці), молодшої медичної сестри (санітарки палатної) не змінювалися, що передбачено списком №2 розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» молодші медичні сестри підстава Постанова КМУ від 11.03.1994 р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких має право на пенсію за віком на пільгових умовах», що передбачено списком №2 розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» підрозділ (позиція) 24в молодші медичні сестри код КП 5132 підстава Постанова КМУ від 16.01.2003 р. №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких має право на пенсію за віком на пільгових умовах»; що передбачено списком №2 розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» молодші медичні сестри код КП 5132 підстава Постанова КМУ від 24.06.2016 р. № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких має право на пенсію за віком на пільгових умовах» за період з 25.10.1999 р. по теперішній час. Загальний стаж: 26 р. 0 міс. 23 дн. Підстава для видачі: накази, особова картка працівника типова форма № П-2.Додаткові відомості: атестація робочих місць за умовами праці: Первинна атестація робочих місць була проведена 10.04.1996 р. (згідно до наказу № 89-к від 10.04.1996 р.) «О подтверждении права на льготное пенсионное обеспечение и другие льготы и компенсации работников 15 городской клинической психиатрической больницы».Наказ від 29.01.1996 р. № 24-к; наказ від 10.04.1996 р. № 89-к;Наказ від 26.01.1998 р. № 17 к; наказ від 30.07.1998 р. № 178 к; наказ від 03.03.1999 р. № 52 к;Наказ від 20.06.2003 р. № 184 к; наказ від 29.07.2003 р. № 229 к; Наказ від 26.08.2008 р. № 433 к; наказ від 03.10.2008 р. № 517 к; Наказ від 21.08.2013 р. № 1097 к; наказ від 01.10.2013 р. № 1263 к; Наказ від 02.08.2016 р. № 1163 кп; наказ від 03.08.2016 р. № 1173 кп; Наказ від 20.09.2018 р. № 1388 к; наказ від 01.10.2018 р. № 1434 к;Наказ від 01.09.2020 р. № 1006 к; наказ від 03.09.2020 р. № 1015 к; Наказ від 16.12.2022 р. № 903 к; наказ від 02.01.2023 р. № 3 к; Наказ від 12.12.2023 р. № 1333 к; наказ від 29.12.2023 р. № 1397 к. За час роботи на цих посадах не знаходився: у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років; у відпустці для догляду за дитиною до 6-ти років.

Знаходився у відпустці без збереження заробітної плати: З 01.08.2000 р. по 31.08.2000 р., наказ від 18.08.2000 р. № 205 к. НЕЯВКА з нез`ясованих причин - з 01.03.2022 р. по 01.10.2022 р.

Державна комунальна установа охорони здоров`я Харківська міська клінічна психіатрична лікарня №15 перейменована в Комунальний заклад охорони здоров`я Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3 на підставі наказів Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації №7 від 10.01.2005 р., №23 від 17.01.2005 р. На підставі рішення Харківської обласної ради від 07.06.2018 р. № 724-VII Комунальний заклад охорони здоров`я Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3 перетворено в Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3».

За викладеними у позові твердженнями період роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 ОСОБА_1 має зараховуватись до стажу роботи в подвійному розмірі.

Згідно з довідкою форми РС-право стаж заявника із застосуванням кратності "2" зараховано лише за період 25.10.1999р.-31.12.2003р.

24.06.2026 року заявник через представника звернувся до відповідача із запитом, в якому просив, зокрема, здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу період його роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 29.06.2026р. №2000-0304-8/113490 відповідач повідомив, що згідно із статтею 60 Закону України „Про пенсійне забезпечення робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Враховуючи викладене, періоди роботи у вищезазначених закладах (відділеннях) до 01.01.2004р. зараховуються до страхового стажу для обчислення розміру пенсії в подвійному розмірі. Згідно з частиною 4 статті 24 Закону пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Враховуючи вищезазначене, підстави для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004р. по 29.02.2024р. в КНП ХОР ,,Обласна клінічна психіатрична лікарня №3 в подвійному розмірі відсутні.

Отже, у спірних правовідносинах між сторонами відсутній спір з приводу відповідності місця роботи (робочого місця) заявника умовам за ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а причиною виникнення даного спору є неузгодженість між приписами ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині правила кратності включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу.

Стверджуючи про протиправність дій суб`єкта владних повноважень з приводу незарахування до стажу заявника періодів роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 в подвійному розмірі, заявник звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обставинам спірних правовідносин та відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення субєкта владних повноважень вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач є субєктом владних повноважень.

Тому на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється дія ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється і дія ч.2 ст.2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.2 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом ст.27 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, тобто параметрів, арифметичне значення яких обчислюється за нормами ст.ст.24, 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, у розумінні ч.1 ст.24 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, з 01.01.2004р. обов`язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як: 1) провадження діяльності, котра є об`єктом загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; 2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною ч.2 ст.24 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами ч.3 ст.56 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків (п. "а" ч.3 ст.56); навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (п. "д" ч.3 ст.56); е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи (п. "е" ч.3 ст.56); час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. "є" ч.3 ст.56); час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку (п. "ж" ч.3 ст.56); період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років (п. "з" ч.3 ст.56).

Згідно з ст.60 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Таким чином, відносно кратності включення до страхового стажу періоду трудової діяльності громадянина за умовами, окресленими у ст.60 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", між ч.3 ст.24 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та між ст.60 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" існує неузгодженість (колізія).

Суд враховує, що у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Законом № 1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи та аналогічний висновок зазначений у зразковій справі у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20.

У силу правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 27.04.2023р. по справі №160/14078/22, згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом; за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону; Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій; за правилами ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі; Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019р. у справі №689/872/17 та від 20.04.2022р. у справі №214/3705/17.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли за заявником слід визнати право на включення до страхового стажу періоду трудової діяльності з 01.01.2004 пo 29.02.2024 у подвійному розмірі у порядку ст.60 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.

Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування приватною особою новоствореного обов`язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем суб`єктом владних повноважень.

Між тим, у ході розгляду справи суб`єктом владних повноважень не наведено юридично спроможних аргументів та не подано доказів відповідності вимогам закону управлінського волевиявлення, реально вчиненого у спірних правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено право заявника на проведення перерахунку пенсії за рахунок включення до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 пo 29.02.2024.

Оскільки позивач просить зарахувати до страхового стажу період роботи по 29.02.2024 року включно, відповідний страховий стаж є набутим станом на останній день лютого 2024 року.

Відтак правові підстави для врахування такого додаткового стажу при обчисленні пенсії виникають з 01.03.2024 року, тобто з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому завершено відповідний період роботи.

З огляду на це перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу по 29.02.2024 року має бути проведений саме з 01.03.2024 року, а не з більш ранньої дати.

У спірних правовідносинах субєктом владних повноважень було вчинено управлінське волевиявлення у формі відмови, втіленої у письмовому листі, існування якого свідчить про закінчення процедури розгляду і вирішення питання з приводу обчислення нового розміру пенсії і є перешкодою для вчинення за цим зверненням будь-яких волевиявлень управлінського характеру, що спонукає суд до застосування положень ч.2 ст.5 і ч.2 ст.9 КАС України, виходу за межі позовних вимог і визнання протиправним реально вчиненого субєктом владних повноважень управлінського волевиявлення у формі відмови.

При цьому, право та охоронюваний законом інтерес заявника повністю та ефективно поновлюються визнанням протиправної спірної відмови і обтяженням пенсійного органу обов`язком здійснити перерахунок пенсії.

При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії); вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору; дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору; із достатньою поза розумним сумнівом повнотою виклав власні мотиви тлумачення змісту належних норм права, оцінки фактичних обставин спору та аргументів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-77, 90, 211, 241-243, 255, 257, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Вийти за межі позову.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 29.06.2026р. №2000-0304-8/113490.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.03.2024р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ) шляхом включення до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004р. пo 29.02.2024р. у подвійному розмірі у порядку статті 60 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

Позов в решті вимог - залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - 61022, Харківська область, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код - 14099344) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ) 532,48 (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок) витрат із сплати судового збору.

Роз`яснити, що рішення суду підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко