Рішення № 139410094, 02.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року № 520/6463/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13), яка полягає у не внесенні сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану до складу грошового забезпечення, з якого позивачу при звільненні обчислена грошова компенсація за невикористаних 125 діб основних та додаткових оплачуваних відпусток за період з 2022 по 2025 роки;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) перерахувати та доплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошову компенсацію за невикористаних 125 діб основних та додаткових оплачуваних відпусток за період з 2022 по 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошовою забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану;

- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13), яка полягає у не внесенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу було обчислено матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби (вислуга років), надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавки за роботу в нічний час, премії та сум індексації, які нараховано Позивачу у місяці, що передує місяцю, у якому прийнято рішення про виплату;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) перерахувати та доплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням нарахованих та виплачених сум окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби (вислуга років), надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавки за роботу в нічний час, премії та сум індексації.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не внесенні сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану до складу грошового забезпечення, з якого позивачу при звільненні обчислена грошова компенсація за невикористаних 125 діб основних та додаткових оплачуваних відпусток за період з 2022 по 2025 роки та яка полягає у не внесенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу було обчислено матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби (вислуга років), надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавки за роботу в нічний час, премії та сум індексації, які нараховано Позивачу у місяці, що передує місяцю, у якому прийнято рішення про виплату.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №684 о/с від 12.11.2025 позивача звільнено зі служби.

Згідно вказаного наказу позивачу призначено виплату компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за період з 07.11.2015 по 31.12.2015 у кількості 3 діб, за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 30 діб та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 2 діб та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 10 діб та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2024 рік, за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 30 діб та 8 діб додаткової оплачуваної відпустки за період 01.01.2025 по 14.11.2025.

Відповідно до довідок Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.02.2026 №221, №222, №223, №224 позивачу виплачувалась додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року.

Також, згідно вказаних довідок позивачу виплачувались матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки.

Відповідач у відзиві на позов посилався на те, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 не входить до складу місячного грошового забезпечення поліцейських. Зазначив, що матеріальна допомога для оздоровлення та/або матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається поліцейському за двох умов: подання поліцейським рапорту на отримання відповідної допомоги та наявність відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати грошового забезпечення у неналежному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не внесенні сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану до складу грошового забезпечення, з якого позивачу при звільненні обчислена грошова компенсація за невикористаних 125 діб основних та додаткових оплачуваних відпусток за період з 2022 по 2025 роки та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористаних 125 діб основних та додаткових оплачуваних відпусток за період з 2022 по 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошовою забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України Про Національну поліцію № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі по тексту - Закон № 580-VIII).

Статтею 92 Закону України № 580-VІІІ передбачено, що поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

За приписами ч. 9 ст. 93 Закону України № 580-VІІІ, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції за власним бажанням, за віком, за станом здоров`я (через хворобу) або у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки.

Приписами ч. 10 ст. 93 Закону України № 580-VІІІ визначено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.

Частинами першою, другою ст. 94 Закону України № 580-VІІІ передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 260 ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п.8 Порядку № 260, поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії.

Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Відповідно до пункту 1 постанови № 168 на період дії воєнного стану зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

На виконання постанови № 168, наказом МВС України від 28.11.2022 № 775 затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду).

За приписами п.2 Порядку № 775, на період воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується, серед іншого, у розмірі до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в абзаці першому та підпункті 2 цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Верховний Суд у постанові від 17.08.2026 по справі №520/8118/25, вирішуючи аналогічні спірні правовідносини, зазначив, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, встановлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 у справі №200/1564/24.

Так, до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова компенсація за невикористані дні відпусток, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки встановлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану.

Отже, відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована компенсація за невикористані дні відпусток, додаткової винагороди, яка виплачувалась позивачу відповідно до Постанови № 168.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17.08.2026 по справі №520/8118/25.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що у даній частині спірних правовідносин відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вищевказаній частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не внесенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу було обчислено матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби (вислуга років), надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавки за роботу в нічний час, премії та сум індексації, які нараховано Позивачу у місяці, що передує місяцю, у якому прийнято рішення про виплату та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням нарахованих та виплачених сум окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби (вислуга років), надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавки за роботу в нічний час, премії та сум індексації, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 94 Закону України Про Національну поліцію порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Частиною п`ятою статті 94 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу, надбавок, доплат, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 керівникам органів, закладів та установ Національної поліції надано право в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 13 розділу ІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер, та премії.

Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.

Так, позивачу виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роках.

Також, позивачу виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань заявнику виплачено в 2020, 2021, 2022, 2024 роках.

Позивач не погоджується з тим, що при розрахунку вказаних матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідач невірно визначив розмір таких виплат.

Щодо включення індексації грошового забезпечення до розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд виходить з наступного.

Верховний Суд постановою від 17.08.2026 по справі №520/8118/25 залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо зобов`язання ГУ НП в Харківській області перерахувати та доплатити матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

За таких обставин, індексація грошового позивача забезпечення мала бути включена до розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

При цьому, суд зауважує, що у справі №520/8118/25 вирішувалось спірне питання щодо включення тільки індексаці грошового забезпечення до розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Щодо включення надбавки за роботу в нічний час до розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд виходить з наступного.

Як зазначено вище, при розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань можуть бути враховані надбавки та доплати, які мають постійний характер.

Згідно п.11 розділу ІІ Порядку №260 доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Отже, доплата за службу в нічний час не має постійного характеру, а тому не може бути включена до розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Також, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 09 липня 2025 року по справі № 640/11271/22, в якій зазначено, що не визначено імперативного обов`язку для керівника органу поліції надавати в обов`язковому порядку щороку матеріальну допомогу як для оздоровлення, так і для вирішення соціально-побутових питань, які в свою чергу є додатковими видами грошового забезпечення, не є постійними та обов`язковими і надаються в межах затверджених асигнувань. Вказано, що додаткові види грошового забезпечення, як то матеріальна допомога, можуть бути нараховані та виплачені лише в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення поліцейських відповідного органу поліції, а розмір такої допомоги не має встановленого розміру та визначається керівником відповідного органу поліції в порядку реалізації дискреційних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в даній частині шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не внесенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 було обчислено матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, сум індексації, які нараховано ОСОБА_1 у місяці, що передує місяцю, у якому прийнято рішення про виплату та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, обчисливши їх розмір з урахуванням нарахованих та виплачених сум індексації.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не внесенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 було обчислено матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, сум індексації, які нараховано ОСОБА_1 у місяці, що передує місяцю, у якому прийнято рішення про виплату.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки, обчисливши їх розмір з урахуванням нарахованих та виплачених сум індексації.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.