Ухвала суду № 139407487, 01.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

01 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/27686/26

категорія 106030200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 05.11.2025 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати.

Ухвалою судді від 20.08.2026 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом.

25.08.2026 судом зареєстрована заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вважає, строк звернення до суду із даною позовною заявою необхідно обраховувати із дати листа-відповіді на подану заяву про поновлення виплати.

Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення належних військовослужбовцю сум грошового забезпечення.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строку звернення до суду суд керується підходами, сформованими у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25, які підтримані Верховним Судом у постанові від 09.07.2026 № 240/15605/25, у постанові від 13.08.2026 у справі № 360/1751/25.

У вказаних постановах Верховний Суд сформував єдиний підхід до застосування змін у законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами (зокрема спорами щодо оплати праці та грошового забезпечення військовослужбовців) до трьох місяців, визначивши обов`язок судів умовно поділяти спірний період на дві частини: до набрання чинності Законом №2352-IX (до 19 липня 2022 року включно) і після цієї дати.

Так, обмеження строків не мають зворотної дії в часі. Зміни, внесені Законом №2352-IX (що набрали чинності 19.07.2022), не поширюються на події та правовідносини, які мали місце до 19.07.2022. Для стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), яка належить працівнику/службовцю за період до цієї дати, застосуванню підлягає норма частини другої статті 233 КЗпП України у попередній редакції, яка передбачала право звернення до суду з позовом без обмеження будь-яким строком.

Спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу обрахунку грошового забезпечення, а також усіх виплат обрахованих з такого.

Стосовно позовних вимог, які охоплюють період після 19 липня 2022 року, Верховний Суд у справі №560/14965/25 чітко вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Основним орієнтиром, який дозволяє однозначно визначити момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми виплат, або отримання чіткого розрахунку при звільненні.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25 виснував, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум. Проте в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом.

У той час, слід звернути увагу, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху до матеріалів справи не долучено грошовий атестат та не зазначено дату ознайомлення з вказаним документом, що у свою чергу унеможливлює встановлення дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням специфіки цього документа як офіційного повідомлення про розрахунок.

Втім, навіть без урахування дати ознайомлення з атестатом, із матеріалів справи чітко відслідковується, що з військової служби позивача звільнено 05.11.2025, при цьому з метою отримання детального розрахунку грошового забезпечення за спірний період звернувся до відповідача лише 14.07.2026, тобто з порушенням трьохмісячного строку звернення (визначеного у частині другій статті 233 КЗпП України, про який наголосив Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25) протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.

При цьому в заяві про поновлення строку звернення до суду стороною позивача не зазначено жодних підстав такого зволікання, які б могли бути враховані судом як поважні.

Таким чином, тривала пасивна поведінка позивача може свідчити лише про відсутність об`єктивних і непереборних обставин для вчасного захисту прав, а також про явний пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України, в частині позовних вимог за період з 19.07.2022.

Враховуючи викладене, слід наголосити, що законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Втім, належних аргументів, які б переконливо вказували на те, що позивач протягом такого тривалого часу дійсно не міг звернутися до суду чи принаймні своєчасно вчинити дії, спрямовані на отримання детальної інформації від відповідача у поданій заяві не наведено.

З урахуванням такого надміру тривалого строку зволікання, зазначені обставини мають бути дійсно вагомими і документально доведеними, проте під час розгляду питання про дотримання строку звернення до суду їх існування не підтвердилося. Законодавець визначив строк у три місяці як період, протягом якого звільнена особа має право і зобов`язана вжити заходів щодо отримання необхідної інформації та захисту прав.

Законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а тому підстави для його поновлення в частині заявлених вимог відсутні.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладені обставини та обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, а також враховую надану їм правову оцінку, суд вважає, що до вказаного в судовому рішенні строку позивач недоліки позовної заяви в частині позовних вимог не усунув.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивач у встановлений судом строк вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху, в частині позовних вимог з 19.07.2022 не виконав, недоліки позовної заяви, не усунув, а тому така позовна заява в частині позовних вимог підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, відмовити.

Визнати неповажними, вказані у заяві від 24.08.2026, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою в частині позовних вимог.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 05.11.2025, повернути позивачу без розгляду.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко