Рішення № 139407248, 02.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 рокуСправа №160/14013/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з перешкоджання ОСОБА_1 у поданні заяви про призначення пенсії за віком;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення дати призначення пенсії за віком ОСОБА_1 - 04.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняти рішення, яким визначити датою призначення пенсії ОСОБА_1 - 07.04.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням перерахованого страхового стажу та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії за віком з 07.04.2024.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з 12.03.2024 неодноразово зверталась із заявами про призначення пенсії за віком. Проте їй було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність документів, що підтверджують страховий стаж. 13.03.2026 рішенням Павлоградського об`єднаного управління ПФУ Дніпропетровської області №046350014711 позивачу призначено пенсію за віком з 04.03.2026. 04.04.2026 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зі скаргою на призначення пенсії з 04.03.2026. Просила визнати протиправними дії з визначення дати призначення пенсії з 04.03.2026, змінити дату призначення пенсії на 07.04.2024, провести перерахунок та виплатити належні суми пенсії за період з 07.04.2024 по 04.03.2026. Проте, скаргу позивача задоволено не було, в зв`язку з цим, вона звернулася до суду з цим позовом. Під час розгляду її заяви від 12.03.2024 року, ГУ ПФУ в Черкаській області визнано, що позивачка має 30 років 7 місяців 26 днів страхового стажу. До цього періоду, відповідачем не враховано період роботи позивача підприємцем з 14.02.1995 по 31.12.1997, а також період роботи у Польщі з 15.04.2019 по 30.09.2023. Для підтвердження наявності стажу роботи у Польщі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області спрямувало формуляр із засвідченими копіями документів позивачки про стаж до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. В подальшому, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 20.01.2026 №1300-0308-9/8245 надало відповідний формуляр та підтвердило стаж роботи позивачки у Польщі. Таким чином, на момент первинного звернення ОСОБА_1 вже мала більш ніж 31 рік загального страхового стажу, який складався з 30 років 7 місяців 26 днів страхового стажу та території України та 4 років 5 місяців та 16 днів страхового стажу на території Республіки Польща. Вимушена затримка з отриманням формуляру про стаж роботи у Польщі не спростовує того факту, що позивачка у березні 2024 року мала право на пенсію за віком та вжила всіх необхідних та залежних від неї дій для її отримання. Водночас, відповідач в період з 2024 по 2026 року листами неодноразово інформував позивача про неможливість розгляду питання призначення її пенсії до отримання формуляра, який підтвердив би заявлений позивачкою страховий стаж. Такими діями, на думку позивача, відповідач фактично відмовляв у подачі та розгляді повторної заяви про призначення пенсії протягом 3 місяців із дня, що настає за днем досягнення віку, тобто у строк, передбачений постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач стверджує, що відповідач перебрав на себе повноваження щодо визначення строку (періоду) подання заяви позивача на призначення пенсії, оскільки прямо відмовив у розгляді її заяв про призначення пенсії до отримання формуляра (листи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.01.2025 №1297-52778/К-01/8-0400/25, від 03.04.2025 №15946-8739/К-01/8-0400/25).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

09.06.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що 12.03.2024 позивач надала заяву та документи для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (31 рік) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення про відмову від 19.03.2024 №046350014711. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення листом від 20.01.2026 №1300-0308-9/8245 надіслало на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оригінал формуляру PL-UA 6 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про надходження формуляру позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.01.2026 №0400-010226-8/14468, про що не заперечується позивачем. Листом від 25.02.2026 вих. №20939-10498/К-01/8-0400/26 позивача повідомлено про необхідність звернутися за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 та надати необхідний пакет документів. Згідно з наданою заявою про призначення пенсії від 04.03.2026 пенсію призначено з дати звернення за нормами ст. 45 Закону №1058. Враховуючи вищезазначене, проводити призначення пенсії з більш раннього строку підстави відсутні.

09.06.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що рішенням Павлоградського об`єднаного управління ПФУ від 12.03.2026 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі того ж самого пакету документів, який вона подавала 12.03.2024. Жодних інших документів на підтвердження свого страхового стажу у 2026 році позивачем не надавалось. Відомості про стаж роботи в Республіці Польща ОСОБА_1 надала 12.03.2024, втім, в зв`язку з тривалим терміном підтвердження цієї інформації позивач вимушена була протягом двох років очікувати вирішення її питання по суті. Відповідач своїми листами від 08.01.2025 №1297-52778/К-01/8-0400/25, від 03.04.2025 №15946-8739/К-01/8-0400/25 інформував позивача про неможливість розгляду її заяви про призначення пенсії до отримання формуляру зв`язку UA-PL 6 з Республіки Польща. Такі дії відповідача є протиправними та суперечать Закону №1058 та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженому постановою правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1. Чинне законодавство не покладає на особу, яка звертається за призначенням пенсії обов`язку надати органу ПФУ формуляр зв`язку UA-PL 5, UA-PL 6, а тому його відсутність не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії, як і підставою для відмови зарахувати певний період трудової діяльності до страхового стажу. Таким чином, відповідач 12.03.2024 отримав від позивача вичерпний пакет документів (у т.ч. щодо періоду роботи у Республіка Польща). Втім, через тривалий строк підтвердження страхового стажу позивача в Республіці Польща, 19.03.2024 відмовив їй у призначенні пенсії. В свою чергу, після отримання Формуляру зв`язку UA-PL 6 відповідач мав можливість розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з 07.04.2024 - дати, станом на яку позивачка подала заяву про призначення пенсії та всі необхідні документи ї офіційно мала право на отримання пенсії за віком. Замість цього, відповідачем протиправно визначено іншу дату призначення пенсії 04.03.2026, тобто дату, коли позивач вимушена була повторно звернутися за призначенням пенсії.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

07.04.2024 позивач досягла пенсійного віку 60 років.

12.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

19.03.2024 документи заявниці розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області, рішенням якого №046350014711 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. ГУ ПФУ у Черкаській області зазначено, що ст. 26 Закону №1058-IV передбачено необхідний страховий стаж 31 рік, а позивач має 30 років 7 місяців 26 днів. Зокрема, відповідачем не враховано період роботи позивача підприємцем з 14.02.1995 по 31.12.1997.

Водночас, з метою підтвердження страхового стажу у Республіці Польща Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.05.2024 №0400-010304-9/98836 направлено формуляр із засвідченими копіями документів позивача про стаж до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

29.10.2024 позивач звернулася до відповідача зі зверненням щодо стану призначення її пенсії, оскільки всі документи необхідні для призначення пенсії були подані нею до органу ПФУ у м. Павлоград у березні 2024 року.

25.11.2024 відповідачем надано відповідь, оформлену листом за №62981-46636/К-01/8-0400/24, згідно до якої повідомлено про прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 14.03.2024 №046350014711 через відсутність у позивача необхідного страхового стажу.

11.12.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через веб портал електронних послуг ПФУ з запитом щодо її права на призначення пенсії за віком.

08.01.2025 відповідачем надано відповідь, оформлену листом за №1297-52778/К-01/8-0400/25, яким повторно повідомлено про прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 14.03.2024 №04635001471, а також про те, що на виконання Угоди між Україною та Республікою Польща Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та листом від 13.05.2024 №0400-010304-9/98836 направлено формуляр із засвідченими копіями документів про стаж до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Документи про підтвердження стажу від компетентної установи Республіки Польща до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходили. Після надходження відповіді можливо буде повернутися до питання визначення права на призначення пенсії.

06.03.2025 позивач через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася до відповідача з листом від 05.03.2025 щодо надання інформації про надходження документів з Республіки Польща про підтвердження стажу, а також отримання роз`яснення, щодо того чи потрібно повторно подавати пакет документів на призначення пенсії.

03.04.2025 відповідач листом №15946-8739/К-01/8-0400/25 повідомив про те, що детальне роз`яснення з порушеного у зверненні питання викладено у листі від 08.01.2025 № 1297-52778/К-01/8-0400/25 засобами веб-порталу Пенсійного фонду України. Додатково повідомлено, що документи про підтвердження стажу від компетентної установи Республіки Польща до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходили. Після надходження відповіді буде повідомлено.

26.01.2026 позивача листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було проінформовано про надходження формуляра PL-UA 6 на ОСОБА_3

09.02.2026 позивачка через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася до відповідача із заявою щодо розгляду питання призначення їй пенсії у зв`язку з отриманням відомостей про стаж роботи в Республіці Польща.

25.02.2026 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №20939-10498/К-01/8-0400/26 повідомило позивача про те, що на виконання Угоди між Україною та Республікою Польща Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та листом від 13.05.2024 № 0400-010304-9/98836 направлено формуляр із засвідченими копіями документів про стаж до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення листом від 20.01.2026 №1300-0308-9/8245 надіслало на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оригінал формуляру PL-UA 6 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про надходження формуляру було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.01.2026 №0400-010226-8/14468. Вказано про необхідність повторно звернутися за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058.

10.03.2026 відповідач у відповідь на звернення позивача від 09.02.2026 листом №27165-13805/К-01/8-0400/26 повідомив про те, що детальні роз`яснення щодо порушеного у зверненні питання було надано у відповіді на звернення ВЕБ-04001-Ф-С-26-068598 від 30.01.2026, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (вх. № 10498/К-0400-26 від 30.01.2026) листом від 25.02.026 №20939-10498/К-01/8-0400/26, який був направлений засобами вебпорталу. Розглянути порушене у зверненні питання можливо лише при наданні відповідної заяви про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за посиланням: https://portal.pfu.gov.ua, вкладка: Заява на призначення пенсії.

04.03.2026 позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням підтвердженого стажу роботи в Республіці Польща. В заяві просила призначити пенсію з 07.04.2024, тобто з дати досягнення пенсійного віку.

13.03.2026 рішенням Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №046350014711 позивачу призначено пенсію за віком з 04.03.2026.

04.04.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі скаргою на призначення пенсії з 04.03.2026. Просила визнати протиправними дії з визначення дати призначення пенсії з 04.03.2026, змінити дату призначення пенсії на 07.04.2024, провести перерахунок та виплатити належні суми пенсії за період з 07.04.2024 по 04.03.2026.

Матеріали справи не містять доказів надання відповіді на скаргу позивача.

Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення дати призначення пенсії за віком ОСОБА_1 - 04.03.2026, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Положеннями ч. 1 ст. 44 цього Закону визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV за загальним правилом пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Відповідно до положень п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 в редакції, що діяла на час первісного звернення позивачки із заявою про призначення пенсії, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пунктом 1.9 Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до положень п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 в редакції, що діяла на час повторного звернення позивачки до пенсійного органу, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абзацом 2 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно вимог п. 4.3 розділу IV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Положення пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 визначають, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Положеннями ч. 3 ст. 44 Закону №1058 визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, 07.04.2024 позивач досягла пенсійного віку 60 років.

12.03.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

19.03.2024 документи позивача розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області, рішенням якого №046350014711 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. ГУ ПФУ у Черкаській області зазначено, що ст. 26 Закону №1058-IV передбачено необхідний страховий стаж 31 рік, а позивач має 30 років 7 місяців 26 днів. Зокрема, відповідачем не враховано період роботи позивача підприємцем з 14.02.1995 по 31.12.1997.

Водночас, з метою підтвердження страхового стажу у Республіці Польща Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.05.2024 №0400-010304-9/98836 направлено формуляр із засвідченими копіями документів позивача про стаж до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

26.01.2026 позивача листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було проінформовано про надходження формуляра PL-UA 6 на ОСОБА_2 , а також проінформовано про необхідність подання повторної заяви про призначення пенсії.

04.03.2026 позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням підтвердженого стажу роботи в Республіці Польща. В заяві просила призначити пенсію з 07.04.2024, тобто з дати досягнення пенсійного віку.

13.03.2026 рішенням Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №046350014711 позивачу призначено пенсію за віком з 04.03.2026.

Водночас, суд зазначає, що спірним у межах цієї справи є не сам факт наявності у позивача страхового стажу, набутого на території Республіки Польща, оскільки такий стаж у подальшому був підтверджений компетентною установою Республіки Польща та врахований пенсійним органом при призначенні позивачу пенсії за віком, а правові наслідки тривалого отримання відповідного підтвердження для визначення дати призначення пенсії.

Відповідно до ст. 12 Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012, якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить у залежність набуття, збереження або поновлення права на пенсію від набуття страхового стажу, компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує, у необхідному обсязі, страховий стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони так, ніби цей страховий стаж набутий відповідно до законодавства, яке вона застосовує, за умови, що цей стаж не співпадає.

Таким чином, страховий стаж, набутий позивачем на території Республіки Польща, підлягав врахуванню при вирішенні питання про наявність у неї права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Судом встановлено, що при первинному зверненні 12.03.2024 позивач повідомила пенсійний орган про наявність у неї страхового стажу, набутого на території Республіки Польща.

Саме на підставі наданих позивачем відомостей Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було розпочато процедуру його підтвердження, для чого листом від 13.05.2024 №0400-010304-9/98836 відповідні документи були направлені до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для подальшої взаємодії з компетентною установою Республіки Польща.

Отже, необхідність отримання формуляру PL-UA 6 виникла не внаслідок неподання позивачем відомостей про відповідний період роботи, а у зв`язку з необхідністю офіційного підтвердження компетентною установою Республіки Польща страхового стажу, про який позивач повідомила пенсійний орган ще під час первинного звернення.

При цьому відповідний формуляр є документом, який оформлюється та передається у межах взаємодії компетентних установ України та Республіки Польща відповідно до Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, ратифікованої 05.09.2013, та Адміністративного договору щодо її застосування, підписаного 18.05.2012.

За таких обставин позивач об`єктивно не могла самостійно впливати ані на строк оформлення компетентною установою Республіки Польща формуляру PL-UA 6, ані на тривалість його пересилання між компетентними установами двох держав.

Також суд звертає увагу, що листом від 08.01.2025 №1297-52778/К-01/8-0400/25 відповідач повідомив позивача, що документи про підтвердження стажу від компетентної установи Республіки Польща ще не надходили та що після надходження відповіді можливо буде повернутися до питання визначення права на призначення пенсії.

Аналогічно листом від 03.04.2025 №15946-8739/К-01/8-0400/25 відповідач повторно повідомив, що документи з Республіки Польща не надійшли та що після надходження відповіді позивача буде повідомлено.

Таким чином, зі змісту зазначених відповідей не встановлено, що пенсійний орган роз`яснював позивачу необхідність негайного повторного звернення із заявою про призначення пенсії або повідомляв, що тривалість процедури міждержавного підтвердження страхового стажу матиме наслідком втрату права на отримання пенсії з дати первісного звернення.

Навпаки, зміст зазначених листів об`єктивно давав підстави позивачу очікувати, що після отримання відповідного підтвердження пенсійний орган повернеться до розгляду питання, порушеного нею у заяві від 12.03.2024.

Формуляр PL-UA 6, який надійшов до пенсійного органу у січні 2026 року, не засвідчив виникнення у позивача нового страхового стажу після звернення від 12.03.2024, а лише офіційно підтвердив факт наявності у неї страхового стажу, набутого на території Республіки Польща до моменту первинного звернення.

Відтак, тривалість процедури офіційного підтвердження компетентними органами іноземної держави вже набутого позивачем страхового стажу не може мати наслідком позбавлення її пенсійних виплат за період, протягом якого така процедура тривала, за умови, що позивач своєчасно звернулася за призначенням пенсії, повідомила про відповідний страховий стаж та вчинила залежні від неї дії, необхідні для його підтвердження.

Інший підхід фактично покладав би негативні наслідки тривалості адміністративної взаємодії між компетентними установами України та Республіки Польща на особу, яка не має можливості впливати на строки такої взаємодії.

При цьому суд звертає увагу, що положення Порядку №22-1 щодо подання особою додаткових документів у тримісячний строк не можуть застосовуватися формально та без урахування характеру документа, отримання якого було необхідним у спірному випадку.

Формуляр PL-UA 6 не є документом, який знаходився у володінні позивача та який вона, всупереч вимогам пенсійного органу, не подала у встановлений строк. Його отримання здійснювалося безпосередньо в межах міждержавної процедури компетентними установами, причому така процедура була ініційована самим відповідачем на підставі документів та відомостей, наданих позивачем при первинному зверненні.

Відтак, перебіг строку отримання такого підтвердження не може сам по собі змінювати дату звернення позивача за призначенням пенсії з 12.03.2024 на дату повторного подання заяви 04.03.2026.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та 07.04.2024 досягла 60-річного віку.

Відповідно до пункту 1.8 розділу І Порядку №22-1 в редакції, чинній на час звернення позивача, звернення за призначенням пенсії могло здійснюватися не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Заява позивача про призначення пенсії подана 12.03.2024, тобто у межах місячного строку до досягнення нею пенсійного віку.

При цьому після врахування підтвердженого компетентною установою Республіки Польща страхового стажу позивач мала необхідний для призначення пенсії страховий стаж станом на дату досягнення нею пенсійного віку.

Отже, сукупність юридичних фактів, з якими законодавство пов`язує виникнення права позивача на пенсію за віком, існувала станом на момент досягнення нею 60-річного віку.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач досягла пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсія за віком за приписами статті 45 Закону №1058-IV підлягала призначенню з 08.04.2024.

Тому вимога позивача про визначення датою призначення пенсії саме 07.04.2024 не відповідає приписам ст. 45 Закону №1058-IV, оскільки закон прямо визначає початком виплати пенсії день, наступний за днем досягнення відповідного пенсійного віку.

З огляду на встановлені судом обставини та з метою ефективного поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо визначення 04.03.2026 датою призначення пенсії за віком та зобов`язати відповідача здійснити призначення, перерахунок та виплату пенсії позивачу з 08.04.2024 з урахуванням підтвердженого страхового стажу.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з перешкоджання ОСОБА_1 у поданні заяви про призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що заява позивача від 12.03.2024 була прийнята пенсійним органом та розглянута в установленому порядку, за результатами чого 19.03.2024 прийнято рішення №046350014711 про відмову в призначенні пенсії.

Також 04.03.2026 повторно подана позивачем заява була прийнята та розглянута пенсійним органом.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відмовляв у прийнятті конкретно поданої позивачем заяви, блокував можливість її подання через вебпортал чи сервісний центр або іншим чином фактично унеможливив звернення позивача із відповідною заявою.

Надання відповідачем листів, у яких повідомлялося про очікування формуляру з Республіки Польща, за встановлених обставин свідчить про неналежне вирішення питання щодо дати призначення пенсії та покладення на позивача негативних наслідків тривалості процедури підтвердження страхового стажу, однак саме по собі не підтверджує вчинення відповідачем дій з перешкоджання поданню заяви.

За таких обставин підстави для задоволення позовної вимоги у цій частині відсутні.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у встановленому розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 22.05.2026.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог - 709,97 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення дати призначення пенсії за віком ОСОБА_1 - 04.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняти рішення, яким визначити датою призначення пенсії ОСОБА_1 - 08.04.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням перерахованого страхового стажу та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії за віком з 08.04.2024.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 709 (сімсот дев`ять) грн 97 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський