Ухвала суду № 139404662, 28.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/30407/26

Провадження № 1-кс/127/11537/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12026020000000450 внесеного до ЄРДР 14.08.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в селі Виноградар Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020000000450, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що У зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президентом України підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжувалась та діє до тепер.

Пунктом 3 цього Указу передбачено, окрім іншого, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.

Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.

Разом із цим, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, 14.08.2026 у ході спілкування за допомогою мобільного додатку «Telegram» познайомився з громадянином України ОСОБА_8 та дізнавшись, що він є особою призовного віку, запропонував організувати його незаконне переправлення через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 17 500 доларів США, на що останній погодився.

Надалі, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , 26.08.2026 прибули до м. Вінниці, після чого ОСОБА_7 , використовуючи термінал стільникового зв`язку із абонентським номером НОМЕР_1 , за допомогою додатку «Telegram» повідомив ОСОБА_8 про необхідність особистої зустрічі.

У свою чергу, ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, повідомив що перебуває у м. Вінниці, по вул. Андрія Первозванного, 56-А.

Відтак, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , доводячи свій спільний злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 26.08.2026 близько 11.30 год., перебуваючи у м. Вінниці по вул. Андрія Первозванного, 56-А, у ході особистої зустрічі із ОСОБА_8 повідомили йому, що перетин державного кордону України буде здійснюватися у напрямку Республіки Молдова через пункт пропуску на заздалегідь визначеному ними транспортному засобі з приховуванням ОСОБА_8 в його салоні та надали поради, що полягали у необхідності мати при собі особисті документи та взяти мінімальну кількість особистих речей, після чого отримали від ОСОБА_8 кошти у сумі 17 500 доларів США, (частина яких згідно зі ст. 273 КПК України є імітаційними засобами), що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 26.08.2026, становить 751 753 грн., у якості раніше обумовленої винагороди за незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затримали працівники правоохоронних органів.

ОСОБА_4 27.08.2026 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами: а саме:

Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

Протоколом обшуку;

Постановою про визнання предметів речовими доказами;

Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 ;

Протоколами затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України.

Іншими матеріалами провадження.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна. На цей час він не має постійного місця роботи та іншого стабільного джерела доходів, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, у зв`язку з чим існує ризик, що він у будь-який момент без зайвих труднощів може залишити місце постійного проживання та ухилитися від явки до суду.

Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, оскільки наявність такого впливу зберігається до дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду. Відповідно не можна виключати ймовірності того, що, не будучи обмеженими у спілкуванні із свідками, підозрюваним, він може здійснювати на них незаконний вплив з метою формування певної позиції шляхом викривлення чи надання останніми неправдивих показань. Саме тому, однією із цілей застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є зведення до мінімуму його можливості контактувати з іншими особами, окрім як у межах достатніх для забезпечення встановлених законом прав обвинуваченого.

Крім того, обставини інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність офіційного місця роботи доводять, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 була організація незаконного перетину кордону громадянам України призовного віку, що дає підстави вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 , у разі застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування та судового розгляду у цьому провадженні.

Наведені обставини у їх сукупності дають підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу. Просив суд визначити виключний розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, одужений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - обґрунтована.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК)

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

На думку слідчого судді вчинення організованою групою або з корисливих мотивів злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, наслідком якого є ухилення осіб від виконання обов`язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України в період дії воєнного стану, слід кваліфікувати як виключний випадок, коли застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, з урахуванням того, що сума отриманої неправомірної вигоди за незаконне переправлення осіб через державний кордон України становила 17 500 доларів США, слідчий суддя приходить до висновку, що фінансовий стан підозрюваного також слугує підставою для визначення виключного розміру застави, яка буде забезпечувати виконання ним покладених на нього обов`язків.

З огляду на вищевикладене, оскільки застава - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 13 години 12 хвилин 24 жовтня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 24 жовтня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування із особами, які являються свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_9