Рішення № 139401632, 02.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17844/26

Провадження № 2/752/13361/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач), звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 927,32 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «НоваПей Кредит» (первісний кредитодавець) та відповідачем шляхом підписання відповідачем анкет-заяв на приєднання до умов Публічного договору про споживчий кредит (кредитна лінія) (публічна пропозиція) «Посилка в кредит» укладено два договори споживчого кредиту у формі електронних правочинів, підписаних одноразовим паролем (ОТP) як електронним підписом позичальника відповідно до розділу 12 Публічного договору.

На підставі заяви про видачу траншу № 56180 від 27.09.2023 відповідачу видано 13 370,00 грн, що підтверджується документом на видачу готівки № 3599008709 від 27.09.2023; заборгованість за цим траншем станом на 22.05.2025 становить 11 587,32 грн. На підставі заяви про видачу траншу № 86197 від 15.12.2023 відповідачу видано 2 160,00 грн, що підтверджується документом на видачу готівки № 3658756744 від 15.12.2023; заборгованість за цим траншем станом на 22.05.2025 становить 2 340,00 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача становить 13 927,32 грн.

23.05.2025 між ТОВ «НоваПей Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № НП-3, на підставі якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, включених до реєстру боржників, у тому числі до відповідача, що підтверджується витягом з реєстру боржників щодо відповідача та актом приймання-передачі реєстру боржників.

Позивач зазначає, що відповідач порушила графік повернення кредиту та сплати процентів/комісії, допустивши прострочення понад один календарний місяць, а нарахування після відступлення права вимоги позивачем не проводилися. 22.05.2026 позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості, яка залишена без задоволення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надсилав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «НоваПей Кредит» (первісний кредитодавець) та відповідачем шляхом підписання відповідачем анкет-заяв на приєднання до умов Публічного договору про споживчий кредит (кредитна лінія) (публічна пропозиція) «Посилка в кредит» укладено два договори споживчого кредиту у формі електронних правочинів, підписаних одноразовим паролем (ОТP) як електронним підписом позичальника відповідно до розділу 12 Публічного договору.

На підставі заяви про видачу траншу № 56180 від 27.09.2023 відповідачу видано 13 370,00 грн, що підтверджується документом на видачу готівки № 3599008709 від 27.09.2023; заборгованість за цим траншем станом на 22.05.2025 становить 11 587,32 грн., яка складається з 8 913,32 грн. основної заборгованості за кредитом та 2 674,00 грн. заборгованості за комісією.

На підставі заяви про видачу траншу № 86197 від 15.12.2023 відповідачу видано 2 160,00 грн, що підтверджується документом на видачу готівки № 3658756744 від 15.12.2023; заборгованість за цим траншем станом на 22.05.2025 становить 2 340,00 грн., яка складається з основної заборгованості за кредитом у розмірі 1 800,00 грн. та заборгованості за комісією у розмірі 540 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача становить 13 927,32 грн.

23.05.2025 між ТОВ «НоваПей Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № НП-3, на підставі якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, включених до реєстру боржників, у тому числі до відповідача, що підтверджується витягом з реєстру боржників щодо відповідача та актом приймання-передачі реєстру боржників.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 207 ЦК України електронний правочин, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовим статусом прирівнюється до правочину, укладеного у письмовій формі. Судом встановлено, що договори споживчого кредиту укладені відповідачем шляхом подання заяв про видачу траншу, підписаних одноразовим паролем, надісланим на її фінансовий номер мобільного телефону, що відповідно до п. 12.2, 12.4 Публічного договору є аналогом власноручного підпису відповідача, а факт видачі коштів на умовах, погоджених у відповідних заявах, підтверджується документами на видачу готівки № 3599008709 від 27.09.2023 та № 3658756744 від 15.12.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Судом встановлено, що на підставі договору факторингу № НП-3 від 23.05.2025 право вимоги до відповідача за кредитними зобов`язаннями перейшло від ТОВ «НоваПей Кредит» до позивача, що підтверджується договором факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників щодо відповідача.

Відповідно до ст. 526, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених умов; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що відповідач узятих на себе зобов`язань щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів/комісії за користування ними в установлені договорами строки не виконала, внаслідок чого станом на 22.05.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 13 927,32 грн (11 587,32 грн за заявою № 56180 та 2 340,00 грн за заявою № 86197).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення 8 913,32 грн. основної заборгованості за кредитом на підставі заяви про видачу траншу № 56180 від 27.09.2023 року та 1 800.00 грн. основної заборгованості за кредитом на підставі заяви про видачу траншу № 86197 від 15.12.2023 р., а всього у розмірі 10 713,32 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Поряд із цим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача також комісії, пов`язаної з наданням кредиту, зокрема 2 674,00 грн. на підставі заяви про видачу траншу № 56180 від 27.09.2023 року та 540,00 грн. на підставі заяви про видачу траншу № 86197 від 15.12.2023 р., яку первісним кредитором фактично зараховано в тіло кредиту, хоча докази про отримання відповідачем вказаної суми в якості кредитних коштів у матеріалах справи відсутні.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2,3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з Додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності послуги з надання кредиту, сплату якої вимагає позивач, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

До цього зводяться висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої комісії в розмірі 2 674,00 грн. та 540,00 грн. відповідно відсутні.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, на підтвердження чого надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 27/05/24-ФККК/МП від 27.05.2024, додаткову угоду № 4 від 02.06.2025, акт наданих послуг № 375 від 02.06.2026 з детальним описом послуг (усна консультація клієнта - 0,5 год.; ознайомлення з матеріалами кредитних справ за двома заявками - 4 год.; погодження правової позиції - 0,5 год.; складення позовної заяви - 3,5 год.; подання позовної заяви до суду - 1 послуга; всього 8,5 год.) та платіжну інструкцію № 34487 від 02.06.2026 про оплату цієї суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, серед іншого, має бути співмірним із ціною позову. Суд, керуючись критеріями реальності та розумності адвокатських витрат, не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги, зокрема з власної ініціативи зменшуючи її розмір за відсутності протилежної сторони, якщо він є явно неспівмірним зі складністю справи (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19).

Суд зазначає, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стосується стягнення відносно невеликої грошової суми (13 927,32 грн), ґрунтується на стандартній, типовій для позивача категорії спорів (стягнення заборгованості за спожитим кредитом на підставі договору факторингу за уніфікованою формою публічного договору), не вимагала збирання додаткових доказів понад наявні в позивача документи кредитної справи та не потребувала участі представника в судових засіданнях. За таких обставин заявлений обсяг робіт у 8,5 години, зокрема 4 години на «ознайомлення з матеріалами кредитних справ за двома заявками» та 3,5 години на складення типової позовної заяви, є, на переконання суду, явно завищеним і не співмірним із дійсною складністю справи, а тому заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу (10 000,00 грн) підлягає зменшенню.

Оцінюючи розумний та співмірний зі складністю справи обсяг витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наведених вище критеріїв, суд вважає таким, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 137, ч. 4 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат у сумі 3 000,00 грн.

Оскільки позов частково задоволено , відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, у розмірі 887,47 грн., а також визначені судом в розумному розмірі витрати на професійну правничу допомогу - 3 000,00 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 610, 612, 512, 514, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 274, 279-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, IBAN НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 713,32 грн., судовий збір у розмірі 887,47 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя