Ухвала суду № 139401481, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/4060/23Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-тест»

на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича під час примусового виконання рішення суду у справі №910/4060/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-тест»

про стягнення 131 060 689,01 грн,

Представники:

від приватного виконавця: Кантемір В.І. (у режимі відеоконференції);

від ТОВ «Євро-реконструкція» (стягувача): Аветян А.Г.;

від ТОВ «Євро-тест» (боржника/скаржника): Тимошина О.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (далі ТОВ «Євро-реконструкція»/позивач, заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-тест» (далі ТОВ «Євро-тест»/відповідач) про стягнення 131 060 689,01 грн, у тому числі: 111 517 431,76 грн попередньої оплати, 611 054,42 грн пені, 2 778 534,49 грн 3% річних та 16 153 668,34 грн інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №04/02-22 від 04.02.2022.

12.06.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій ТОВ «Євро-реконструкція» просило суд стягнути з ТОВ «Євро-тест» заборгованість у розмірі 135 330 807,16 грн, у тому числі: 111 517 431,76 грн попередньої оплати, 611 054,42 грн пені, 3 575 960,51 грн 3% річних та 19 626 360,47 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.07.2023 у справі №910/4060/23 позовні вимоги задовольнив частково, зокрема, присудив до стягнення з ТОВ «Євро-тест» на користь ТОВ «Євро-реконструкція» 111 517 431,76 грн основного боргу, 611 054,42 грн пені, 3 575 960,51 грн 3% річних, 18 977 133,80 грн інфляційних втрат та 747 914,70 грн судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовив.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 01.08.2023 у справі №910/4060/23 присудив до стягнення з ТОВ «Євро-тест» на користь ТОВ «Євро-реконструкція» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 149 760,13 грн, а також повернув ТОВ «Євро-реконструкція» з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 187 880,00 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №7767532136 від 14.03.2023.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.06.2026 прийняв відмову ТОВ «Євро-реконструкція» від позову в частині позовних вимог у справі № 910/4060/23, а саме щодо 611 054,42 грн пені, 3 575 960,51 грн 3% річних, 18 977 133,80 грн інфляційних втрат; рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/4060/23 в частині стягнення 611 054,42 грн пені, 3 575 960,51 грн 3% річних, 18 977 133,80 грн інфляційних втрат скасував та закрив провадження у справі в цій частині позовних вимог; в решті рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/4060/23 залишив без змін. Виклав абзаци перший та другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/4060/23 в такій редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» в частині стягнення основного боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-тест» (03039, місто Київ, проспект Лобановського, будинок 119Х, офіс 21; ідентифікаційний код 32524702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20; ідентифікаційний код 37739041) 111 517 431 (сто одинадцять мільйонів п`ятсот сімнадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн 76 коп. основного боргу та 747 914 (сімсот сорок сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 70 коп. судового збору.»

Також вказаною постановою Північний апеляційний господарський суд залишив без змін додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/4060/23; судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/4060/23 в сумі 1 148 505,33 грн та судові витрати по оплаті судової експертизи в сумі 35 592,16 грн залишив за скаржником.

22.07.2026 Господарський суд міста Києва на виконання судових актів видав накази.

29.07.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Євро-тест» надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича під час примусового виконання судового рішення у справі №910/4060/23.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.08.2026 розгляд скарги призначив на 31.08.2026, а також зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Т.Р. у строк до 19.08.2026 надати суду копії матеріалів виконавчого провадження №81582440 та письмові пояснення по суті скарги.

19.08.2026 до канцелярії суду від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Т.Р. надійшли письмові пояснення на скаргу та матеріали виконавчого провадження №81582440.

19.08.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Євро-реконструкція» надійшли письмові пояснення на скаргу.

21.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника приватного виконавця надійшла заява про участь у судовому засіданні 31.08.2026 у справі №910/4060/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

30.08.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Євро-тест» надійшли заперечення на письмові пояснення приватного виконавця.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.08.2026 задовольнив заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Т.Р. про участь у судових засіданнях у справі №910/4060/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

У судове засідання 31.08.2026 з`явились представники скаржника (боржника), стягувача та приватного виконавця (у режимі відеоконференції).

Представник ТОВ «Євро-тест» підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Представники ТОВ «Євро-реконструкція» та приватного виконавця Байрамова Т.Р. проти задоволення скарги заперечували.

Отже, розглянувши скаргу ТОВ «Євро-тест» на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича під час примусового виконання судового рішення у справі №910/4060/23, заслухавши пояснення представників скаржника (боржника), стягувача та приватного виконавця, суд зазначає таке.

ТОВ «Євро-тест» у скарзі посилається на те, що приватний виконавець Байрамов Т.Р. незаконно відкрив виконавче провадження №81582440 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026, виданого на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №910/4060/23, оскільки відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, рішення, за якими сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, підвідомчі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Крім того, скаржник зазначає, що приватний виконавець невірно визначив суму стягнення за постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №910/4060/23 внаслідок чого помилково розрахував суму арешту грошових коштів боржника та розмір основної винагороди приватного виконавця, оскільки між стягувачем та боржником 13.07.2026 було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 000 000,00 грн.

За таких обставин, ТОВ «Євро-тест» просить суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р. щодо відкриття виконавчого провадження № 81582440 та стягнення основної винагороди, стягненню мінімальних витрат виконавчого провадження, арешту коштів ТОВ «Євро-тест», вчинених в рамках виконавчого провадження №81582440;

- скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р. від 23.07.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81582440, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів ТОВ «Євро-тест», прийнятих в рамках виконавчого провадження № 81582440.

Так, відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

3-1) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;

10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;

11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 6, 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №81582440, на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Байрамов Т.Р. постановами від 23.07.2026 відкрив виконавче провадження №81582440 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4060/23, наклав арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші, на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику у межах загальної суми 123 492 371,10 грн, а також постановив стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 11 226 534,64 грн, визначив розмір мінімальних витрат виконавчого провадження для боржника в сумі 490 грн.

Так, відповідно до п. 1 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (виконавчих документів), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 2, п. 3 Інструкції примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону) (далі - виконавці).

Органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; відділи державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

При цьому, п. 4 розділу І Інструкції передбачено:

Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, які містять відомості, що становлять державну таємницю, а також рішення, за якими:

- боржниками є Апарат Верховної Ради України, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Офіс Генерального прокурора, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, обласні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада правосуддя, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;

- сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

- боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

- сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких згідно з частиною першою статті 24 Закону є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджується Міністерством розвитку громад та територій України, здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням/пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Тобто, положення п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення регулюють розподіл підвідомчості повноважень з примусового виконання рішень між відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділом примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, як органами державної виконавчої служби.

Водночас, відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України), органи військового управління;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб`єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.

Відтак, твердження ТОВ «Євро-тест» про те, що приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4060/23, оскільки сума стягнення становить більше 50 мільйонів гривень, є помилковими.

Щодо посилань скаржника про те, що приватний виконавець невірно визначив суму стягнення за постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №910/4060/23 внаслідок чого помилково розрахував суму арешту грошових коштів боржника та розмір основної винагороди приватного виконавця, оскільки між стягувачем та боржником 13.07.2026 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 000 000,00 грн, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, визначена приватним виконавцем Байрамовим Т.Р. у постанові від 23.07.2026 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №81582440 сума звернення стягнення (з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження), а також розрахований розмір основної винагороди приватного виконавця за арифметичним підрахунком відповідають загальному розміру присудженої до стягнення заборгованості, зазначеній у наказі Господарського суду міста Києва від 22.07.2026.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, 13.07.2026 ТОВ «Євро-тест» направило на адресу ТОВ «Євро-реконструкція» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом якої грошові зобов`язання ТОВ «Євро-тест» перед ТОВ «Євро-реконструкція» за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/4060/23 припиняються на суму 2 000 000,00 грн.

В подальшому, 17.08.2026 до приватного виконавця Байрамова Т.Р. від ТОВ «Євро-реконструкція» надійшла заява, в якій стягувач повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 000 000,00 грн та просив приватного виконавця врахувати, що залишок заборгованості ТОВ «Євро-тест» перед ТОВ «Євро-реконструкція» за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/4060/23 складає 110 265 346,46 грн.

У той же день, 17.08.2026 приватний виконавець Байрамов Т.Р. виніс постанову про зміну (доповнення) реєстраційних дій у виконавчому провадженні №81582440, відповідно до якої приватний виконавець постановив вважати вірними у постановах від 23.07.2026 про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника та стягнення основної винагороди виконавця:

- розмір основного боргу - 110 265 346,46 грн,

- суму коштів до стягнення - 110 265 346,46 грн,

- розмір основної винагороди приватного виконавця 11 026 534,64 грн,

- суму арештів грошових коштів 121 292 371,10 грн.

Таким чином, твердження скаржника про те, що приватним виконавцем не враховано зменшення розміру заборгованості та невірно визначено суму стягнення, суму арешту грошових коштів боржника та розмір основної винагороди приватного виконавця, є такими, що суперечать матеріалам виконавчого провадження №81582440.

Отже, у межах поданої скарги відсутні підстави для визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича щодо відкриття виконавчого провадження №81582440 та стягнення основної винагороди, стягненню мінімальних витрат виконавчого провадження, арешту коштів ТОВ «Євро-тест», вчинених в рамках виконавчого провадження №81582440, відповідно і вимога про скасування цих постанов приватного виконавця є безпідставною.

У відповідності до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи встановлене вище, доводи ТОВ «Євро-тест» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича під час примусового виконання судового рішення у справі №910/4060/23 є необґрунтованими, внаслідок чого суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 234, 339, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-тест» на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича під час примусового виконання рішення суду у справі №910/4060/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Повний текст ухвали складено: 02.09.2026.

Суддя Віта БОНДАРЧУК